Р І Ш Е Н Н Я Справа № 200/18266/13-ц
Ім'ям України Провадження № 2/200/746/14
20 березня 2014 року м. Дніпропетровськ
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:
головуючого - судді Литвиненка І.Ю.
при секретарі - Голов'яшкіній В.І.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача - адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа - Дніпропетровське міське управління юстиції, про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка ОСОБА_1 у грудні 2013 року звернулася до суду із позовною заявою до відповідача - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, прохаючи суд визнати за нею право власності на ? частину АДРЕСА_1, придбану нею на підставі договору купівлі-продажу від 03 листопада 1997 року, який зареєстровано на товарній біржі «Біржа нерухомості «Дніпро» (а.с. 2-3). В ході розгляду справи змінила позовні вимоги, прохаючи суд про наступне: визнати за нею право власності на ? частину АДРЕСА_1; реєстраційній службі Дніпропетровського міського управління юстиції провести реєстрацію права власності на ? частину АДРЕСА_1 за нею; тип об'єкту нерухомого майна - квартира, призначення об'єкту нерухомого майна - житлова, площа об'єкта нерухомого майна загальна - 43,6 кв.м., житлова - 25,4 кв.м. (а.с. 48).
Ухвалою суду від 06 лютого 2014 року до участі у розгляді справи залучено, як третю особу без права самостійних позовних вимог на боці відповідача, Дніпропетровське міське управління юстиції (а.с. 28).
В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 03 листопада 1997 року вони разом з ОСОБА_4, на підставі договору купівлі-продажу (біржової угоди) придбали у ОСОБА_5 у рівних частках АДРЕСА_1, яка складається з: коридору, санвузла, кухні, двох кімнат, житловою площею 25,4 кв.м., двох комор, балкону. Договір купівлі-продажу був складений та зареєстрований на товарній біржі «Біржа нерухомості «Дніпро», яка, на теперішній час, ліквідована, а оригінал цього договору купівлі-продажу нею загублений. 07 грудня 2001 року ОСОБА_4 за договором дарування, який посвідчено державним нотаріусом Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Котляр Н.Л., подарував їй свою ? частину зазначеної квартири, після чого вона стала власницею усієї квартири. У грудні 2013 року вона звернулася до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 для оформлення угоди по відчуженню зазначеної квартири, проте нотаріус їй відмовила з тих підстав, що вона не надала оригіналу документу, який посвідчує право власності на ? частину квартири, яка придбана нею у 1997 році. Надати нотаріусу оригінал чи дублікат договору купівлі-продажу ? частини цієї квартири вона не може, оскільки товарна біржа «Біржа нерухомості «Дніпро» ліквідована.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, прохала задовольнити позов у повному обсязі. Надала пояснення аналогічні тексту позовної заяви. Додатково пояснила, що у зв'язку з втратою оригіналу договору купівлі-продажу ? частини АДРЕСА_1, вона не може здійснити у нотаріуса угоду щодо відчуження зазначеної квартири, а оригінал чи дублікат вказаного договору вона не може отримати, оскільки товарна біржа «Біржа нерухомості «Дніпро» на теперішній час ліквідована.
Представник позивачки позовні вимоги підтримав, прохав задовольнити позов у повному обсязі. Пояснення надав аналогічні поясненням позивачки.
У судове засідання приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 не з'явилася, звернулася до суду із письмовою заявою з проханням розглядати справу за її відсутності (а.с. 22).
Представник третьої особи також у судове засідання не з'явився, звернувся із письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутності (а.с. 36).
Позивач та її представник не заперечували проти розгляду справи за відсутності зазначених учасників процесу. З цих підстав суд, спираючись на норми ст.ст. 36, 169 ЦПК України, розглянув справу за їх відсутності та ухвалив рішення.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, свідків, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
У судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтвердили той факт, що у 1997 році позивачка придбала АДРЕСА_1, те, що ОСОБА_4 подарував їй ? частину квартири, та те, що на даний час вона є одноосібною власницею зазначеної квартири.
У судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 і ОСОБА_4, 03 листопада 1997 року було укладено договір купівлі-продажу (біржову угоду), посвідчений представником біржі «Біржа нерухомості «Дніпро» ОСОБА_7, відповідно до якого вони придбали у рівних частках АДРЕСА_1 (а.с. 4). 07 грудня 2001 року був укладений договір дарування ? частини зазначеної квартири, посвідчений державним нотаріусом Першої Дніпропетрвоської державної нотаріальної контори Котляр Н.Л., відповідно до якого ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 ? частину квартири (а.с. 8). Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 678467 від 23 грудня 2013 року, інформація стосовно біржі «Біржа нерухомості «Дніпро», відсутня (а.с. 9). Встановлено, що постановою приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 18 грудня 2013 року, ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме - посвідченні договору купівлі-продажу АДРЕСА_1, оскільки відсутній документ, що підтверджує право власності на майно, яке відчужується (а.с. 10-11). Згідно з листом комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 4267 від 07 травня 2013 року, право власності на АДРЕСА_1, станом на 31 грудня 2012 року, зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. 24). Також встановлено, що ОСОБА_1 здійснювала оплату за комунальні послуги зазначеної квартири, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.38-43).
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З наведених норм чинного цивільного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Позивачка мала оригінал документу - договору купівлі-продажу нею ? частини АДРЕСА_1, посвідчений на товарній біржі «Біржа нерухомості «Дніпро», на підставі якого у 1997 році набула право власності на це нерухоме майно. Однак, втратила оригінал цього договору купівлі-продажу. На теперішній час вказана біржа «Біржа нерухомості «Дніпро» ліквідована, у зв'язку з чим позивачка позбавлена можливості отримати оригінал чи дублікат втраченого нею договору купівлі-продажу. Тому, право позивачки на розпорядження своїм майном - ? частиною АДРЕСА_1, внаслідок втрати нею правовстановлюючого документу - договору купівлі-продажу цього майна, порушено і підлягає захисту. З цих підстав її позовні вимоги у частині визнання за нею права власності на ? частину АДРЕСА_1, придбану нею у 1997 році, підлягають задоволенню.
Однак, з тих підстав, що державним реєстратором реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції позивачці не відмовлено у реєстрації за нею права власності на ? частину АДРЕСА_1, придбану нею у 1997 році на підставі договору купівлі-продажу, то право позивачки з боку реєстраційної служби (яка до речі не є юридичною особою), не порушено. Тому її вимоги про зобов'язання реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції провести за нею реєстрацію права власності на ? частину АДРЕСА_1; тип об'єкту нерухомого майна - квартира, призначення об'єкту нерухомого майна - житлова, площа об'єкта нерухомого майна загальна - 43,6 кв.м., житлова - 25,4 кв.м., безпідставні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 317, 319, 321, 392 ЦК України, ст.ст. 10-11, 15, 30, 36, 60, 74-76, 88, 169, 208, 212-215, 218, 293 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину АДРЕСА_1.
У задоволенні позовних вимог у іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 10 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні - протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, або протягом 10 днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Суддя І.Ю. Литвиненко