АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 524/288/14-ц
Номер провадження 22-ц/786/1090/14
Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С. Г.
Доповідач Хіль Л. М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді: Хіль Л.М.
суддів: Кузнєцової О.Ю., Чічіля В.А.
за участю секретаря : Колодюк О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 лютого 2014 року,
на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 лютого 2014 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення процентів за користування позикою та пені за договором позики, -
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути з відповідача на свою користь проценти за користування позикою та пеню за прострочення сплати коштів за договором позики на загальну суму 197 014,50 грн та понесені судові витрати, посилаючись на невиконання ОСОБА_2 умов договору позики від 30 вересня 2009 року із змінами від 15 червня 2012 року.
Рішенням Автозаводського районного суду Полтавської області від 20 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково - стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 проценти за користування коштами, наданих у позику на суму 16459,40 грн. та пеню за прострочення сплати боргу за договором позики на суму 1571,95 грн, а всього 18031,35 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Дане рішення оскаржив в апеляційному порядку ОСОБА_1
Просив скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 лютого 2014 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, яке полягало у довільному тлумаченні судом норм договору позики від 30 вересня 2009 року із змінами від 15 червня 2012 року.
У січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладання арешту на земельну ділянку площею 850 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, посилаючись на наміри відповідача реалізувати належне йому майна з метою уникнення сплати заборгованості.
Ухвалою Автозаводського районного суду Полтавської області від 20 лютого 2014 року у клопотанні ОСОБА_1 відмовлено.
Дану ухвалу в апеляційному порядку ОСОБА_1 оскаржив та просив скасувати її з постановленням нової ухвали, якою задовольнити його клопотання та накласти арешт на земельну ділянку, вказану у заяві, а ухвалу направити для негайного виконання. Посилається на доведеність права власності відповідача на вказану земельну ділянку, що не було враховано судом.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 лютого 2014 року підлягає частковому задоволенню. Апеляційна скарга на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 лютого 2014 року не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214, ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні
Судове рішення ухвалене у справі не відповідає вказаним вимогам.
Суд першої інстанції вірно встановив, що 30 вересня 2009 року між сторонами по справі укладено договір позики 42000 грн зі строком повернення до 30 вересня 2010 року.
15 червня 2012 року сторони за домовленістю між собою внесли зміни до договору позики і визначили, що відповідач зобов'язаний повернути позивачеві кошти 81500 грн в строк до 31 грудня 2012 року.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 31 жовтня 2013 року з ОСОБА_2 стягнуто суму боргу за договором позики в розмірі 81500 грн.
Основну суму боргу, як і виплати за прострочення виконання договору, ОСОБА_2 на момент розгляду справи не сплатив.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що розмір процентів за користування позикою в 7% та пені в розмірі 2% були за домовленістю між ОСОБА_1, та ОСОБА_2 визначені як річні.
З такою позицією колегія суддів не може погодитися.
Відповідно до ст..1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.1 ст 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч.2 ст.265 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.2 договору позики від 30 вересня 2009 року стягнення відсотків за користування позикою сторонами визначено в розмірі 7%, які «Позичальник» повинен сплачувати наприкінці кожного місяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.
Дане положення договору є чітким і говорить про щомісячну процентну ставку щодо користування кредитом та щоденну процентну ставку за прострочення повернення позики. При цьому твердження суду першої інстанції про можливу річну процентну ставку є припущенням, на якому не може ґрунтуватися рішення суду.
Відповідно до ч.4 ст.60 ЦК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням вищевикладеного, колегія приходить до висновку, що внаслідок порушення норм процесуального права суд першої інстанції прийняв помилкове рішення в частині розміру стягнення процентів за користування позикою та пені за прострочення сплати боргу за договором позики, яке відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК підлягає скасуванню. При цьому позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
В позовній заяві ОСОБА_1 наводить розрахунок суми відсотків за користування позикою станом на 1 січня 2014 року, відповідно до якого стягненню підлягає 191 065 грн. Однак, даний розрахунок є помилковим.
Так, стягненню підлягає 7%*42000грн*31міс + 7%*81500грн818 міс = 187 990грн за користування позикою.
В іншій частині позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч.5 ст 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 лютого 2014 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати, які він поніс пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Виходячи з того, що апеляційним судом ухвалено нове рішення, судові витрати підлягають перерозподілу.
Так, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені на 95 %. Отже, судові витрати підлягають поверненню у розмірі 3111 грн.
Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що відсутня достовірна інформація про належність земельної ділянки пл..850 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер:5310436100:02:002:0524 відповідачеві по справі та наявності не знятого арешту на його майно.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.
Відповідно до ч.2 ст 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доводи апеляційної скарги щодо належності вказаної земельної ділянки ОСОБА_2 є необґрунтованими та не підкріплені доказами. ОСОБА_1 не було надано жодної інформації щодо права власності на дану земельну ділянку.
Таким чином, доводи апеляції не дають підстав вважати, що суд першої інстанції при розгляді заяви про забезпечення позову допустив порушення норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 лютого 2014 року - задовольнити частково.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму відсотків за користування позикою у розмірі 187990 грн. та пеню за прострочення сплати боргу у розмірі 5949,50 грн.
Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати, а саме сплачений судовий збір в сумі 3111 грн.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 лютого 2014 року відхилити.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 лютого 2014 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: Л.М. Хіль
Судді : О.Ю. Кузнєцова
В.А.. Чічіль
- Номер: 6/524/223/15
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 524/288/14-ц
- Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
- Суддя: Хіль Л.М.
- Результати справи: у задоволенні подання (клопотання) відмовлено
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.06.2015
- Дата етапу: 03.07.2015
- Номер: 4-с/524/51/15
- Опис:
- Тип справи: на скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС
- Номер справи: 524/288/14-ц
- Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
- Суддя: Хіль Л.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.10.2015
- Дата етапу: 26.11.2015
- Номер: 6/524/9/17
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 524/288/14-ц
- Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
- Суддя: Хіль Л.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.12.2016
- Дата етапу: 06.01.2017
- Номер: 4-с/524/22/17
- Опис: на рішення та дії державного виконавця
- Тип справи: на скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС
- Номер справи: 524/288/14-ц
- Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
- Суддя: Хіль Л.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 30.03.2017
- Дата етапу: 11.07.2017
- Номер: 4-с/524/9/18
- Опис:
- Тип справи: на скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС
- Номер справи: 524/288/14-ц
- Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
- Суддя: Хіль Л.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.11.2017
- Дата етапу: 26.06.2018