29 грудня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду від 8 лютого 2006 року, додаткове рішення цього ж суду від 6 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 4 вересня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, посилаючись на те, що з 1995 року перебуває з відповідачем в шлюбі, за цей час вони побудували будинок по                   АДРЕСА_1 Кагарлицького району, придбали інше майно; будівництво будинку повністю завершене, однак відповідач не реєструє його, до того ж перешкоджає їй користуватись ним. Позивачка просила визнати за нею право власності на ½ частину будинку по АДРЕСА_1 Кагарлицького району, а також стягнути 1845 грн. на відшкодування вартості частини іншого спільного майна.

Рішенням Кагарлицького районного суду від 8 лютого 2006 року, додатковим рішенням цього ж суду від 6 квітня 2006 року, залишеними без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 4 вересня 2006 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що задовольняючи позов, суд виходив із того, що спірний будинок, який завершений будівництвом,  є спільною сумісною власністю сторін і позивачка має право власності на ½ його частину, а також на ½ частину іншого спільного майна.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою         ОСОБА_1. на рішення Кагарлицького районного суду від 8 лютого 2006 року, додаткове рішення цього ж суду від 6 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 4 вересня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін