Справа № 127/2-6769/2010 Провадження № 22-ц/772/1144/2014Головуючий в суді першої інстанції:Сичук М.М.

Категорія: Доповідач: Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Міхасішина І.В., Оніщука В.В.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Подолянка-7» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2014 року у справі за заявою ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Подолянка-7» до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованої прибудови, -

встановила:

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-6769/2010, виданий 08 листопада 2011 року Ленінським районним судом м. Вінниці.

Свої вимоги заявник обґрунтовувала тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 жовтня 2010 року ухвалено знести самочинно збудовану прибудову до квартири АДРЕСА_1 в

м. Вінниці та привести територію на якій здійснювалось самочинне будівництво до первинного стану за рахунок забудовника ОСОБА_2 Зазначене рішення набрало законної сили 21 вересня 2011 року.

Згідно рішення суду нею було самовільно переобладнано належну їй на праві власності квартиру загальною площею 102, 2 м2.

Однак нею були усунуті порушення чинного законодавства України та зареєстровано переобладнану квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 120 м2 у Реєстраційній службі Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, а також отримано свідоцтво про право власності на вказане майно.

Таким чином, нею було усунуто всі порушення при переобладнанні квартири, а також проведено відповідне узгодження з усіма контролюючими органами.

Враховуючи наведене, просила задовольнити заяву.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2014 року визнано виконавчий лист № 2-6769/2010 від 08 листопада 2011 року, виданий на виконання рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 жовтня 2010 року, відповідно до якого ухвалено знести самочинно збудовану прибудову до квартири АДРЕСА_1 та привести територію на якій здійснювалось самочинне будівництво до первинного стану за рахунок забудовника ОСОБА_2, таким, що не підлягає виконанню.

В апеляційній скарзі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Подолянка-7» просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

У судовому засіданні представник позивача Мунтян Є.В. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 УПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам постановлене у справі судове рішення відповідає.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що прибудову в квартирі, яку ухвалено знести, прийнято в експлуатацію, тому вона не є самочинно збудована, як зазначено в рішенні, на підставі якого видано виконавчий лист.

Розглядаючи заяву, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом установлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 жовтня 2010 року ухвалено знести самочинно збудовану прибудову до квартири АДРЕСА_1 та привести територію на якій здійснювалось самочинне будівництво до первинного стану за рахунок забудовника ОСОБА_2 Зазначене рішення набрало законної сили 21 вересня 2011 року.

Постановою державно виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції від 11 листопада 2011 року відкрито виконавче провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Частиною четвертою зазначеної статті визначено, що суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Із змісту вказаної статті вбачається, що перелік причин, які можуть бути підставою для визнання судом виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не є вичерпним.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та інтересів усіх зацікавлених осіб при здійсненні примусового виконання рішень суду (ст. 6 цього Закону).

За змістом ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10 грудня 2013 року ОСОБА_2 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1, «Поділля» район в м. Вінниці. Загальна площа квартири 120 м2, житлова площа 61,2 м2.

Згідно технічного паспорта на цю квартиру, ОСОБА_2 належить квартира, розташована на 2 поверсі та складається з 3-х кімнат житловою площею 61,2 м2, у тому числі: 1-а кімната 23,9 м2, 2-а кімната 17,1 м2, 3-я кімната 20,2 м2, кухні площею 14,0 м2, вбиральні - 4,5 м2, коридору - 18,4 м2, комори - 3,7 м2, літньої кімнати - 17,3 м2, квартира обладнана балконом 0,9 м2.

Заявником було усунуто всі порушення архітектурних та санітарних норм при реконструкції зазначеної квартири, а саме: приміщення площею 17,3 м2, та проведено відповідне узгодження з усіма контролюючими органами.

Виходячи зі змісту виконавчого листа та постанови державного виконавця, на теперішній час, необхідно знести самочинно збудовану прибудову, яка вже прийнята до експлуатації, пройшла державну реєстрацію і на яку видано свідоцтво про право власності.

Вирішуючи заяву, суд першої інстанції вірно встановив, що прибудова в квартирі, яку ухвалено знести, прийнята в експлуатацію, тому вона не є самочинно збудована, як зазначено в рішенні, на підставі якого видано виконавчий лист та дійшов правильного висновку про задоволення заяви.

Крім цього, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наразі змінилися обставини, а саме: неможливість виконання рішення суду без порушення права власності та житлових прав власника квартири ОСОБА_2, через які виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню.

Доводи представника позивача про недотримання ОСОБА_2 процедури прийняття нерухомого майна до експлуатації та незаконність набуття нею права власності новостворене нерухоме майно, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки це питання не є предметом судового розгляду, а позивачем не надано документів про скасування правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно.

Ураховуючи те, що судове рішення відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначена ухвала постановлена з додержанням вимог закону, а тому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Подолянка-7» відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ С.К. Медвецький

Судді: /підпис/ І.В. Міхасішин

/підпис/ В.В. Оніщук

З оригіналом вірно: