Справа № 2-999/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2 007 р. Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Савинської І.О.
при секретарі - Убейник Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири водою,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, уточнивши у судовому засіданні свої вимоги, посилається на те, що 03.08.2005 p., 27.12.2005 p., 12.04.2006 p., 17.10.2006 p. відповідачка, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, розташованої над її кв. 12 вказаного будинку, залила її водою. Позивачці був заподіяний матеріальний збиток на суму 1972 грн., оскільки квартира потребує ремонту.
Крім того, позивачка просить зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати ванну, яка встановлена в її квартирі з порушенням норма СНІП та ДБН.
Також, позивачка просить стягнути з відповідачки моральну шкоду у розмірі 2500 грн., яка виразилася у її душевних та фізичних стражданнях у зв'язку із пошкодженням майна, з вини відповідачки був порушений її звичний устрій життя, вона витратила додаткові зусилля для організації побуту.
Представник позивачки - ОСОБА_3 підтримав уточнені позовні вимоги.
Відповідачка позов не визнала.
Заслухавши пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_1, яка знаходиться на першому поверсі двохповерхового будинку та складається з однієї жилої кімнати, кухні, санвузла.
ОСОБА_2 є власницею кв.15 вказаного будинку відповідно до рішення Київського райсуду м.Одесі від 11.11.2004 р. Вказана квартира розташована на другому поверсі вказаного будинку над кв.12.
В деяких документах вказана квартира зазначається помилково за №16.
03.08.2005 p., 27.12.2005 p., 12.04.2006 p., 17.10.2006 p. відбулося залиття кв. 12 буд. 27 Разумовській в м. Одесі водою з кв.15, в результаті чого були залиті водою приміщення кухня та туалету квартири позивача.
Причиною залиття вказаної квартири стало встановлення над кухнею позивачки ванної, яка не відповідає нормам СНІП та ДБН.
10.08.2005 p., 29.12.2005 p., 13.04.2006 p., 18.10.2006 p. комісією КП „ДЕЗ „Бугаївський" були складені акти про залиття квартири та його наслідки.
Згідно акту судової будівельно-технічної експертизи № 152/2007 від 13.09.2007 p., проведеної Одеським НДІСЕ, вартість ремонтно-відбудовчих робіт у АДРЕСА_2, необхідність яких викликана залиттям квартири, становить 1972 грн.
Крім того, експерт дає висновок про те, що ванна в кв.15 встановлена з порушенням норм, а саме п.3.18 ДБН 79-92 та п.2.6 СніП 2.08.01-85.
Таким чином, суд доходить до висновку, що залиття квартири позивачки відбулося з вини відповідачки та заподіяна позивачці матеріальна шкода повинна бути відшкодована, тому що це сталося з вини ОСОБА_2
Крім того, відповідачкою повинні бути усуненні причини залиття квартири позивачки.
Як вбачається із ст.151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності квартиру, зобов'язані забезпечувати її схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт. Безгосподарне утримання громадянином належної йому квартири тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним Кодексом України.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Крім того, відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказів заподіяння шкоди не з вині відповідачки суду не представлено.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України де моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи
бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.
Позивачка висунула вимоги про стягнення з відповідачки в рахунок відшкодування моральної шкоди 2500 грн., посилаючись на те, що в результаті залиття водою квартири був порушений її звичний уклад життя, моральна шкода виразилася у душевних та фізичних, стражданнях, які вона зазнала у зв'язку із пошкодженням свого майна, вона була змушена тривалий час відстоювати свої порушені права в суді, тому що відповідачка відмовляється відшкодувати заподіяну шкоду у добровільному порядку, воні витратила додаткові зусилля для організації свого побуту.
Суд вважає, що вимоги позивачки щодо відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню в розмірі 2500 грн., тому що судом встановлено, що позивачка, безумовно, претерпіла моральні переживання у зв'язку з залиття водою її квартири з вини відповідачки.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 62, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 391, 1166-1167 ЦК України, ст.151 ЖК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди за залиття квартири водою - 1972 грн., 2500 грн. - моральної шкоди, а всього стягнути - 44 72 грн.
Зобов'язати ОСОБА_2 за свій рахунок демонтувати ванну в квартирі АДРЕСА_3.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі у термін 10 днів заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.