Справа № 2- 228 2008 рік

РІШЕННЯ

іменем України

11 січня 2008 року Торезький міський суд Донецької області у складі:

Головуючого-судді Сенчишина Ф.М. При секретарі Гареліковій Т.Ю.

попередньо розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Торезантрацит" про зобов'язання боржника до виконання в натурі обов'язку щодо постачання Вугілля на побутові потреби,

ВСТАНОВИВ:

Згідно позову, позивач працював на підприємстві відповідача (шахта "Прогрес") у якості гірничого робітника очисного забою з 1982 року по 2000 рік. В 2000 році звільнився з підприємства відповідача у зв'язку з переходом на пенсію. Має право на безоплатне вугілля на побутові потреби. Відповідач до цього часу не поставив йому паливо на 2-е півріччя 2004 року та 2-е півріччя 2005 року у кількості по 2950 кілограмів вугілля за півріччя загальною кількістю 5900 кілограмів.

Позивач просить зобов'язати відповідача поставити йому зазначену кількість твердого побутового палива та понесені ним судові витрати.

Належним чином сповіщений про час та місце розгляду прави позивач ОСОБА_1 в попереднє судове засідання не прибув, надав суду заяву про підтримання заявлених позовних вимог та прохання розглянути справу у його відсутність.

Відповідач ДП "Торезантрацит", належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи в попереднє судове засідання представника не направив, надав суду письмову заяву з визнанням позову та проханням розглянути справу у відсутність його представника.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб і прийняте судом.

Згідно вимог ст. 61 ЦПК України, суд вважає доказаними як такі що визнані сторонами у справі наступні фактичні обставини:

Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером вугледобувного підприємства відповідача, мешкає в будинку № 9 по пр-ку Заводський м. Тореза Донецької області, який обладнаний пічним опаленням і згідно ст. 43 Гірничого закону України № 1127-XIV від 06 жовтня 1999 року має право на безоплатне надання вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, а саме у розмірі 5900 кілограмів вугілля на рік. Вивезення палива здійснюється не менше 1 разу на півроку. На час розгляду справи в суді, відповідачем не поставлене позивачеві безоплатне вугілля на побутові потреби за 2-е півріччя 2004 року та 2-е півріччя 2005 року у кількості по 2950 кілограмів вугілля за півріччя загальною кількістю 5900 кілограмів.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.

Суд виходить з того, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо постачання позивачеві вугілля на побутові потреби і зобов'язаний виконати цей обов'язок в натурі, тому позов необхідно задовольнити в повному обсязі. Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім та документально підтверджені судові витрати з оплати судового збору у розмірі 51 гривня, оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

Керуючись ст. 43 Гірничого Закону України № 1127-XIV від 06 жовтня 1999 року, ст.ст. 11, 16, 509, 526, 530 ЦК України та ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Торезантрацит" про зобов'язання боржника до виконання в натурі обов'язку щодо постачання вугілля на побутові потреби -задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Державне підприємство "Торезантрацит" (86600, Донецька обл., м. Торез вул. Енгельса б. 88, код 32366906) надати ОСОБА_1, який мешкає у м. Торезі Донецької області пр-к Заводський, 9, безоплатне вугілля для побутових потреб за 2-е півріччя 2004 року та 2-ге півріччя 2005 року у кількості 5900 ( п'ять тисяч дев'ятсот) кілограмів.

Стягнути з Державного підприємства "Торезантрацит" на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 51 гривня, оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень, усього судові витрати на суму 81 (вісімдесят одна) гривня.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення надруковане в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті суддею Сенчишиним Ф.М.