№ 2-2591/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2008 р. Малиновський райсуд м.Одеси

в складі: головуючого судді Савинської І.О.

при секретарі Убейник Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, уточнивши у судовому засіданні свої вимоги, просить суд визнати за ним та ОСОБА_3 рівність часток по 1/2 частці за кожним, у спільній частковій власності - земельній ділянці, площею 0, 1600 га, яка розташована за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с.Прилиманське, пров.Верхній, 3, на території Прилиманської сільської ради Овідіопольскього району Одеської обл.

Крім того, позивач просить визнати за ним право приватної власності у порядку успадкування за законом на 1/2 частину вказаної ділянки, яка належала його матері, посилаючись на те, що він, як спадкоємиць першої черги, прийняв спадкове майно ОСОБА_3, яка померла 05.11.2007 р.

У разі прийняття частки спадщини, позивач набуває права власності на всю земельну ділянку, тому він просить визнати за ним право приватної власності на всю земельну ділянку.

Відповідач позов визнав та пояснив, що та він, як спадкоємець, не претендує на спадщину та дійсно позивач фактично прийняв спадкове майно.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає доцільним задовольнити позов.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знаходились в зареєстрованому шлюбі.

Від вказаного шлюбу 02.05.1972 р. у них народився син ОСОБА_1

26.02.1977 р. шлюб між батьками позивача розірваний та 28.04.2003 р. помер батько позивача.

Згідно державного акту про право приватної власності на землю від 01.09.2006 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по 50% кожному належала земельна ділянка площею 0, 1600 га, яка розташована адресою Одеська область, Овідіопольський район, с.Прилиманське, пров.Верхній, 3, на території Прилиманської сільської ради Овідіопольскього району Одеської обл.

05.11.2007 р. померла мати позивача, не залишив заповіту.

Після смерті ОСОБА_3 позивач, як спадкоємець першої черги, фактично прийняв спадкове майно, сплачував податки на землю, користувався землею як власністю, на день смерті спадкодавця жив разом з ним, крім того, він ніс всі витрати по похованню спадкодавця.

Позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та одержання свідоцтва на спадщину, однак йому було відмовлено у зв'язку з зазначенням в держакті на землю лише зазначено кількість відсотків, які належали співвласникам, а не частки.

Відповідно до ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Крім того, відповідно до ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Як вбачається із положень ч.1 та 2 ст.357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання майна.

Суд вважає, що частки позивача та його матері були рівними, тобто по Ч частині, т.як відсоткове вираження часток по 50% у кожного є рівнозначним - по Ч частини.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Згідно до ч.1 ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

У судовому засіданні доведено, що позивач фактично прийняв спадкове майно після смерті матері, у зв'язку з чим, суд вважає можливим визнати за ними право приватної власності на Ч частку спірної земельної ділянки, яка належала ОСОБА_3

На підставі того, що при прийнятті спадщини позивач стає власником всієї спірної земельної ділянки, суд вважає можливим визнати за ним право приватної власності на всю спірну ділянку.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 208-209, 212, 218 ЦПК України, ст.ст.356, 357, 373-374, 1226, 1241, 1268 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на земельну ділянку площею 0, 1600 га, яка розташована за адресою Одеська область,

Овідіопольський район, с.Прилиманське, пров.Верхній, 3, на території Прилиманської сільської ради Овідіопольскього району Одеської обл.

Рішення суду є підставою КП „ОМВТІтРОН" для реєстрації права приватної власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0, 1600 га, яка розташована за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с.Прилиманське, пров.Верхній, 3, на території Прилиманської сільської ради Овідіопольскього району Одеської обл.

Рішення суду є підставою для видачі державного акту на право власності на імя ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0, 1600 га, яка розташована за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с.Прилиманське, пров.Верхній, 3, на території Прилиманської сільської ради Овідіопольскього району Одеської обл.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі у строк 10 днів заяви про апеляційне оскарження рішення суду та подальшої подачі у строк 20 днів апеляційної скарги, або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.