Єдиний унікальний номер (справа №) 216/6645/13-ц
Номер провадження у суді 2/216/119/14
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
.
21 березня 2014 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Мазурчака В.М., при секретарі судового засідання Марущак І.А.,
за участю:
позивача (зустрічного відповідача) ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,
відповідача (зустрічного позивача) ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю, визначення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач відповідно до тексту уточненої позовної заяви просив визнати одну другу частку житлового будинку літера А-1 з господарськими будівлями, загальною площею 101,1 кв.м., житловою площею 45,3 кв.м., а саме: літня кухня "Г", сарай "В", сарай "Д", уборна "Е", навіс "з", забори №1-4, водоколонка I, замощення II-III, уборна "Ж", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі спірне домоволодіння) спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4, визнати частку кожного із подружжя у цій власності по одна другій та право власності - відповідно (а.с. 129, 130).
Вимоги мотивував тим, що 12 грудня 1997 року між сторонами спору було укладено шлюб у Дзержинському РАГСі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, який розірвано 20 грудня 2012 року. У шлюбі за спільні кошти сторони спору придбали спірне домоволодіння, але зареєстрували на прізвище відповідача. Придбання оформили договором купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого 11 листопада 1998 року на товарній біржі «Криворізька», реєстраційний номер 001/364-Н. Вважає спірне домоволодіння спільним майном, з метою належної реєстрації права власності просить визначити частки у даній власності та визнати право власності на них.
Зустрічний позивач відповідно до уточненої позовної заяви просив стягнути з зустрічного відповідача 4774 гривень 79 копійки завданої шкоди (а.с.120, 121). Вимоги мотивував тим, що спільно проживав із зустрічним позивачем у спірному домоволодінні з моменту його придбання у шлюбу до 28 травня 2006 року. Зустрічний відповідач більше семи років не приймає ніяких заходів для збереження та облаштування спірного домоволодіння. Усі витрати (оплата комунальних послуг, сплата податків, встановлення котла для газового опалення та супутнього обладнання для опалення) зустрічний позивач понесла самостійно. Вважає, що половину цих витрат потрібно стягнути на її користь.
В судовому засіданні відповідач (зустрічний позивач) та її представник визнали позов та просили задовольнити, підтвердили фактичні обставини про те, що спірне домоволодіння придбали у шлюбі та за спільні зароблені у шлюбі кошти. Крім цього наполягали на задоволенні зустрічного позову.
В судовому засідання позивач (зустрічний відповідач) та його представник проти зустрічного позову заперечували, на задоволенні первісного позову наполягали. Позивач пояснив, що зустрічний позивач просить стягнути з нього витрати на комунальні послуги за період, коли він проживав окремо.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, як окремо так і взаємний їх зв'язок, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що первісний позов слід задовольнити повністю, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю з підстав.
Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11 листопада 1998 року продавець ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продали, а покупець ОСОБА_4 купила спірне домоволодіння. Договір зареєстровано товарною біржею «Криворізька» на реєстраційним номером 001/364-Н (а.с.84).
Відповідно до листа комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» від 25 лютого 2014 року за вих. № 562 право власності на спірне домоволодіння станом на 31 грудня 2012 року зареєстровано в комунальному підприємстві Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» за ім'я ОСОБА_4 підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого 11 листопада 1998 року на товарній біржі «Криворізька», реєстраційний номер 001/364/-Н.
Відповідно до рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 24 грудня 2012 року у справі № 2-444/8113/12 2012 рік шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, зареєстрований 12 грудня 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Дзержинської районної у місті ради (місто Кривий Ріг) за актовим записом № 637 розірвано (а.с.70).
Відповідно до рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 19 серпня 2013 року у справі № 216/1540/13 визнано дійсним договір купівлі-продажу однієї другої частки домоволодіння АДРЕСА_1 від 11 листопада 1998 року, зареєстрованого товарною біржею «Криворізька» за № 634-Н, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с.71).
Враховуючи визнання первісного позову відповідачем, первісний позов на підставі ч.1 ст.22, ст.28 про шлюб та сім'ю України, ст.ст. 60, 70 Сімейного кодексу України, ст. 370 Цивільного кодексу України слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Позивач не зазначив вид шкоди, яка підлягає відшкодуванню.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України (Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Грошові кошти (щодо оплати вартості комунальних послуг, вартості встановлення котла для газового опалення та супутнього обладнання для опалення) за своєю правовою природою не є реальними збитками чи упущеною вигодою в значенні ст.22 ЦК України; не є завданою шкодою у значенні ст.1166 ЦК України.
У зв'язку з цим у суду відсутні підстави для задоволення позову на підставі норм про відшкодування шкоди. Дану підставу позову позивач не міняв.
Ці кошти фактично є витратами власника з виконання його обов'язку щодо утримання майна. Так, відповідно до ч.1 ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
До даного рішення суду, спірне домоволодіння перебувало у спільній сумісній власності сторін спору.
Відповідно до ч.1 ст.369 (Здійснення права спільної сумісної власності) ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Зустрічним позивачем не надано доказів про домовленість сторін сторону з питань спільного користування, зокрема, з питання встановлення котла. Заявлені витрати на комунальні послуги понесені як у зв'язку з необхідністю утримувати будинок як власність (в зимовий період необхідне опалення), так і у зв'язку з особистими потребами зустрічного позивача у зв'язку з її проживанням у домоволодінні. Розмежування цих витрат суду не надано. Зустрічним позивачем не надано доказів про спільну домовленість в порядку ч.1 ст.369 ЦК України щодо витрат на комунальні послуги, порядку їх оплати, порядку відшкодування одним співвласником іншому у разі повної оплати даних послуг одним співвласником.
Відмова у задоволенні позову з однієї підстави (відшкодування в якості шкоди) не позбавляє позивача пред'явити позов на іншій правовій підставі.
На основі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю, визначення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності задовольнити повністю.
Визнати одну другу частку житлового будинку літера А-1 з господарськими будівлями, загальною площею 101,1 кв.м., житловою площею 45,3 кв.м., а саме: літня кухня "Г", сарай "В", сарай "Д", уборна "Е", навіс "з", забори №1-4, водоколонка I, замощення II-III, уборна "Ж", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4.
Визначити частку ОСОБА_2 у спільній сумісній власності на одну другу частку житлового будинку літера А-1 з господарськими будівлями, загальною площею 101,1 кв.м., житловою площею 45,3 кв.м., а саме: літня кухня "Г", сарай "В", сарай "Д", уборна "Е", навіс "з", забори №1-4, водоколонка I, замощення II-III, уборна "Ж", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі однієї четвертої.
Визначити частку ОСОБА_4 у спільній сумісній власності на одну другу частку житлового будинку літера А-1 з господарськими будівлями, загальною площею 101,1 кв.м., житловою площею 45,3 кв.м., а саме: літня кухня "Г", сарай "В", сарай "Д", уборна "Е", навіс "з", забори №1-4, водоколонка I, замощення II-III, уборна "Ж", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі однієї четвертої.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на частку у розмірі одна четверта у спільній частковій власності на житловий будинок літера А-1 з господарськими будівлями, загальною площею 101,1 кв.м., житловою площею 45,3 кв.м., а саме: літня кухня "Г", сарай "В", сарай "Д", уборна "Е", навіс "з", забори №1-4, водоколонка I, замощення II-III, уборна "Ж", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на частку у розмірі одна четверта у спільній частковій власності на житловий будинок літера А-1 з господарськими будівлями, загальною площею 101,1 кв.м., житловою площею 45,3 кв.м., а саме: літня кухня "Г", сарай "В", сарай "Д", уборна "Е", навіс "з", забори №1-4, водоколонка I, замощення II-III, уборна "Ж", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 229,4 гривень.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди відмовити повністю.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення складено 26 березня 2014 року.
Суддя В.М. Мазурчак