Справа №339/162/14-ц
4-с/339/2/14
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2014 року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого - судді Поляниця М.М.
з участю: секретаря судового засідання Ганчар Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Болехівсь-кого міського управління юстиції Івано-Франківської області у виконавчому провадженні №42213967 з примусового виконання виконавчого листа №2-95 від 28 березня 2008 року про накладення штрафу від 05 березня 2014 року,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеною скаргою в обґрунтування якої зазначає наступне. Головним державним виконавцем відділу ДВС Болехівського міського управління юстиції 25 лютого 2014 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої вона отримала 01.03.2014 року. Вважає дану постанову такою, що винесена з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження", а саме, що боржником по даному виконавчому провадженні має виступати ОСОБА_2 оскільки у виконавчому листі №2-95 від 28.03.2008 року зазначено боржником саме ОСОБА_2 а не її ОСОБА_1 Головний державний виконавець ВДВС у вказаному провадженні 05 березня 2014 року виніс постанову про накладення на неї стягнення, яку вона отримала 15 березня 2014 року. Просить скасувати постанову від 05 березня 2014 року про накладення на неї штрафу.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про причину неявки суд не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки (справа №339/157/14-ц а.с.55,63)
Головний державний виконавець ВДВС Болехівського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, подав до суду заперечення, вважає скаргу ОСОБА_1 безпідставною, просить справу слухати у його відсутності (справа №339/157/14-ц а.с.65,76)
Відповідно до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши скаргу, матеріали справи, давши їм правову оцінку, приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Частиною третьою статті десятої ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 60 зазначеного Кодексу передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами, які беруть участь у справі.
Статтею 8 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягував і боржник. Стягувачем є фізична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням). У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У відповідності до ст.378 ЦПК України у разі вибуття однієї з сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-франківської області по справі №22-ц-234/2008 р. від 26 лютого 2008 року зобов'язано ОСОБА_2 знести торгівельний павільйон розміщений на прибудинковій території по АДРЕСА_1. (справа №2-95/2007 т.1 а.с.245-251). Ухвалою Болехівського міського суду від 22 серпня 2008 року замінено сторону виконавчого провадження ОСОБА_2 на ОСОБА_3 (справа №2-95/2007 т.2 а.с.19-20). Ухвалою Болехівського міського суду від 22 лютого 2010 року замінено сторону виконавчого провадження ОСОБА_3 на ОСОБА_1 (справа №2-95/2007 т.3 а.с.55-56, справа №902/703/12 а.с.4.5).
Після винесення Болехівським міським судом 22 лютого 2010 року ухвали стороною виконавчого провадження являється ОСОБА_1, що відповідає вимогам частини 2 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження". Державним виконавцем 01 березня 2010 року винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження а саме боржника ОСОБА_3 на ОСОБА_1 (справа №2-95/2007 т.3 а.с.55-56, справа №902/703/12 а.с.4.5, справа 339/157/14-ц а.с.68).
Ухвалою Болехівського міського суду від 27.11.2012 року, було відмовлено у задоволенні заяви державного виконавця відділу державної виконавчої служби Болехівського міського управління юстиції про заміну сторони виконавчого провадження з ОСОБА_1 на ОСОБА_4 Вказане судове рішення набрало законної сили (справа №902/703/12, а.с.1,7,52-53,207).
Головний державний виконавець 25 лютого 2014 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-95 від 28 лютого 2008 року про зобов'язання ОСОБА_2 знести торговельний павільйон розміщений на прибудинковій території по АДРЕСА_1. Того ж числа головним державним виконавцем було направлено ОСОБА_1 направлено вимогу про виконання рішення суду згідно зазначеного вище виконавчого листа до 04 березня 2014 року (справа 339/157/14-ц а.с.71).
Про те, що ОСОБА_1 1 березня 2014 року отримала постанову головного державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, де вказаний термін добровільного виконання рішення суду до 4 березня 2014 року, а саме знести торгівельний павільйон розміщений на прибудинковій території по АДРЕСА_1 вказує сама заявниця у своїй скарзі ((справа 339/157/14-ц а.с.35).
Постанову про накладення на боржника ОСОБА_1 штрафу у розмірі 170 грн. за невиконання у добровільному порядку рішення суду головним державним виконавцем винесено 5 березня 2014 року на підставі акту від 5 березня 2014 року в якому зазначено, що торгівельний павільйон не знесений (справа 339/157/14-ц а.с.72-73).
Суд вважає, що у ОСОБА_1 була повідомлена про необхідність добровільного виконання рішення суду до 4 березня 2014 року, у неї було достатньо часу повідомити державного виконавця про неможливість виконання рішення суду з поважних причин, однак цього вона не зробила і рішення суду не виконала.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Нормами статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусо-вого виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.
Згідно вимог ч.6 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі Закон), якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Нормами частини 1 статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Винесення головним державним виконавцем 05 березня 2014 року постанова про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 170 грн. відповідає вимогам ст.89 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржник у добровільному порядку не виконала рішення суду.
За таких обставин скарга ОСОБА_1 в якій вона просить скасувати постанову головного державного виконавця відділу ДВС Болехівського міського управління юстиції в Івано-Франківській області від 05 березня 2014 року про накладення штрафу, не ґрунтується на вимогах закону, є безпідставною та не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.11,30,89 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись ст.ст.10,58,60,197,209,210,383-387 ЦПК України,-
у х в а л и в :
У скарзі ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Болехівського міського управління юстиції Івано-Франківсь-кої області у виконавчому провадженні №42213967 з примусового виконання виконавчого листа №2-95 від 28 березня 2008 року про накладення штрафу від 05 березня 2014 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя Поляниця М.М.