ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2014 року місто Севастополь 16 год. 25 хв. Справа №827/129/14-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Водяхіна С.А.;

секретар - Прокопенко О.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополя 05 березня 2002 року;

представника відповідача - Уповноваженої особи з ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Таврика» - в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи з ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Таврика», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання включення позивача до реєстру кредиторів Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» відповідно до договору банківського вкладу «Ощадний плюс» з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника В ¹ 003190 від 15 серпня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика», за яким не виплачений банківський вклад, що складає суму 139 940 грн. 00 коп.

05 лютого 2014 року позивачем до початку судового розгляду справи по суті було надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він у якості відповідача зазначає уповноважену особу з ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, та просить визнати поважною причину пропуску строку звернення зі заявою про включення до реєстру кредиторів Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» у відповідно до договору банківського вкладу «Ощадний плюс» з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника В ¹ 003190 від 15 серпня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика», відповідно до якого невиплачений внесок складає суму 136 940 грн. 00 коп.; зобов'язати відповідача включити ОСОБА_1 до реєстру кредиторів Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» у відповідно до договору банківського вкладу «Ощадний плюс» з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника В ¹ 003190 від 15 серпня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика», відповідно до якого несплачений банківський внесок складає суму 136 940 грн. 00 коп.

Ухвалою від 20 лютого 2014 року прийнята заява позивача про уточнення позовних вимог у справі № 827/129/14-а.

Позов обґрунтовано тим, що позивачем було пропущено 30-дений строк пред'явлення своїх вимог до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» з поважних причин у зв'язку з хворобою та похилим віком.

Позивач уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явися, повідомлявся належним чином. Надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю та просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмових заперечення проти позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином. Під час участі у минулих судових засіданнях проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши доводи позивача, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 серпня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу «Ощадний плюс» з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника В ¹ 003190.

Відповідно до пункту 1.1 договору банківського вкладу банк здійснює розміщення Сертифікату строком зберігання до 12 лютого 2013 року. Сертифікатом за цим Договором визначається ощадний (депозитний) сертифікат, який підтверджує суму вкладу, внесеного у Банк, і право Вкладника (власника сертифікату) на одержання по закінченню встановленого строк зберігання вкладу та процентів, встановлених сертифікатом в АТ Банк «Таврика».

На виконання вимог пункту 1.2 договору ОСОБА_1 15 серпня 2012 року було внесено готівкові кошти, а Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» прийнято на відкритий, як вкладнику, рахунок для обліку розміщених ощадних (депозитних) сертифікатів НОМЕР_3, особовий рахунок НОМЕР_2, суму внеску у розмірі 136 940 грн. 00 коп.

Постановою правління Національного банку України від 20 березня 2013 року № 97 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 березня 2013 року № 17 розпочато процедуру здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» з 21 березня 2013 року, а рішенням від 20 березня 2013 року № 18 призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» начальника відділу тимчасової адміністрації на ліквідацію неплатоспроможних банків Фонду Соловйову Наталію Анатолівну.

03 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» із заявою про включення до реєстру кредиторів вкладу «Ощадний плюс» з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника В ¹ 003190 від 15 серпня 2012 року.

Листом від 18 жовтня 2013 року за вих. № 3880/1 виконуючий обов'язки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку М.В. Лемеш повідомив позивача про те, що її кредиторські вимоги надійшли після терміну приймання Банком кредиторських вимог (26 березня 2013 року - 25 квітня 2013 року), а тому не можуть бути включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку та бути відшкодованими у встановленому статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до частин другої, третьої статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Згідно зі статтею 44 зазначеного Закону Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку: 1) відповідно до плану врегулювання; 2) у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку та/або невиконання плану врегулювання; 3) в інших випадках, передбачених цим Законом.

Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Ліквідація банку повинна бути завершена не пізніше одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до одного року, а системоутворюючих банків - на строк до двох років.

Статтею 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" та "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити: 1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується; 2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про призначення уповноваженої особи Фонду; 4) прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи Фонду; 5) інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.

Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду: 1) письмово сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог; 2) щотижня публікує оголошення про день і місце, де можна ознайомитися з реєстром акцептованих вимог кредиторів, та про дату затвердження цього реєстру виконавчою дирекцією Фонду.

Уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.

Уповноважена особа Фонду зобов'язана у 60-денний строк з дня його призначення надіслати повідомлення всім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити свої цінності протягом одного місяця з дня повідомлення. Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку. Такі цінності переходять у розпорядження Фонду для повернення законним власникам.

Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

З наведеного вбачається, що законодавством читко встановлено тридцяти денний строк звернення з вимогою про включення до реєстру акцептованих кредиторів до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. При цьому, зазначена норма носить імперативний характер та не передбачає іншого порядку та способу дій кредиторів щодо подачі своїх вимог. Законом також не встановлено переліку поважних причин пропуску цього строку та можливості його поновлення.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було здійснено публікацію відомостей про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» та призначення уповноваженої особи в офіційних віданнях: газетах «Урядовий кур'єр» від 26 березня 2013 року та «Голос України» від 26 березня 2013 року.

Таким чином, 25 квітня 2013 року було останнім днем, коли кредитори мали можливість заявити про вимоги кредитора до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика».

З матеріалів справи вбачається та не заперечувалось позивачем, що заяву до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» було подано лише 03 вересня 2013 року, тобто с пропуском встановленого законом строку, а тому ці вимоги відповідно до частини восьмої статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають, і вважаються погашеними, як таки, що не включені до реєстру акцептованих кредиторів.

Позивачем не наведено жодної поважної причини пропуску строку та не надано доказів, що підтверджують її хворобу весь час, починаючі з 26 березня 2013 року по 03 вересня 2013 року.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі статтею 70 вказаного Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході судового розгляду справи доводи позивача щодо неправомірності дій відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем було пропущено строк пред'явлення вимоги про включення до реєстру акцептованих кредиторів, а будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої суми відшкодування вкладів за вкладами, та приймаючи до уваги те, що законодавством не передбачено можливості поновлення даного строку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 18 березня 2014 року.

Суддя С.А. Водяхін