Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 р. Справа № 805/3231/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосуд І.М., розглянувши у приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вулиця 50 Гвардійської дивізії, 17 у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги від 17.02.2014 № Ф 59/05-14-25-13-9 про сплату недоїмки з єдиного внеску у розмірі 3 429,10 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги від 17.02.2014 № Ф 59/05-14-25-13-9 про сплату недоїмки з єдиного внеску у розмірі 3 429,10 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є пенсіонером за віком, здійснює підприємницьку діяльність та знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010, позивач звільнена від сплати єдиного внеску, оскільки, у відповідності до вимог зазначеної статті, особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

27.02.2014 позивач отримала вимогу від 17.02.2014 № Ф 59/05-14-25-13-9 про сплату недоїмки з єдиного внеску у розмірі 3 429,10 гривень.

Вважає спірну вимогу такою, яка винесена у спосіб, що суперечить чинному законодавству України, у зв'язку з чим просить її скасувати.

Позивач у судове засідання не з'явилась, про дату час та місце слухання справи була повідомлена судом належним чином, що підтверджується витягом з веб-сайту Українського Державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (арк. справи 22 - 23), у позовній заяві просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача Колеснікова О.В. позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, надала письмові заперечення проти позову (арк. справи 28), в яких зазначила, що у відповідності до підпункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члені сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Позивач перебуває на податковому обліку у відповідача, зареєстрований як платник на спрощеній системі оподаткування та як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування. У зв'язку з тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 народилась у 1958 році, то у відповідності до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вона не досягла пенсійного віку та повинна сплачувати єдиний внесок.

За таких обставин та враховуючи приписи частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_1) зареєстрована Виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради Донецької області в якості фізичної особи-підприємця 17.03.2009, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2 (арк. справи 9), випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії НОМЕР_3 (арк. справи 10).

ФОП ОСОБА_1 знаходиться на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності за ставкою 5%, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку Серії НОМЕР_4, виданого Костянтинівської об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області ДПС 19.05.2012 (арк. справи 11).

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначено пенсію за віком.

Зазначена обставина підтверджується пенсійним посвідченням ОСОБА_1 Серії НОМЕР_5, вид пенсії - за віком, термін дії - довічно (арк. справи 12).

Відповідач - Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі за текстом - Костянтинівська ОДПІ) є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, зокрема, забезпечує реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску.

Відповідно до статті 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Статтею 307 Податкового кодексу України передбачено, що податки і збори, не зазначені у пункті 307.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Як встановлено судом, 17.02.2014 Костянтинівською ОДПІ було прийнято вимогу № Ф 59/05-14-25-13-9 про сплату недоїмки з єдиного внеску у розмірі 3 429,10 гривень (арк. справи 14).

Відповідно до зазначеної вимоги Костянтинівська ОДПІ зобов'язує позивача сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3 429,10 гривень.

Вказану вимогу позивач отримала 28.02.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. справи 31), а до суду звернулась 06.03.2014 (згідно з штампом поштового відділення на конверті, в якому позовна заява надійшла до суду), тобто у строк, встановлений законом.

Як вбачається з письмових пояснень Костянтинівської ОДПІ від 26.03.2014 № 1098/05-14-10-02-1 (арк. справи 29), до спірної вимоги увійшли наступні суми заборгованості:

- 1 016,40 гривень - заборгованість на особовому рахунку станом на 01.10.2013 згідно баз, переданих на центральному рівні від управління ПФУ в місті Костянтинівка та Костянтинівському районі Донецької області;

- 1 194,03 гривень - нарахування єдиного внеску за III квартал, сума боргу становить 1 120,43 гривень станом на 31.12.2013;

- 1 218,67 гривень - нарахування єдиного внеску за IV квартал, сума боргу становить 3 429,10 гривень станом на 01.02.2014.

З облікової картки платника податків ОСОБА_1 вбачається, що у неї наявна заборгованість з єдиного внеску у розмірі 3 429,10 гривень (арк. справи 32).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Нормою частини 3 статті 2 КАС України також визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини, з приводу яких виник спір регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі за текстом - Закон № 2464-VI), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі за текстом - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 4 статті 4 Закону № 2464-VI передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що за цим Законом призначаються, зокрема, трудові пенсії за віком, пенсії по інвалідності.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

З аналізу вищезазначених положень свідчить, що пенсія, яка призначена на пільгових умовах є різновидом пенсії за віком.

Як встановлено судом, позивач є пенсіонером за віком, а той факт, що йому призначено пенсію у зв'язку з доглядом за дитиною - інвалідом не доводить наявність в нього обов'язку здійснювати сплату єдиного внеску. Суд зазначає, що на підставі статті 19 Конституції України, відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен діяти лише на підставі законодавства. Нормами Закону №2464-VI не передбачено обов'язку особи у разі, якщо їй була призначена пенсія на пільгових умовах, здійснювати сплату єдиного внеску. Також такого застереження не містять й інші норми вказаного Закону.

Таким чином, позивач є пенсіонером за віком у розумінні наведених норм законодавства.

Крім того, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем не було укладено договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому позивач не є платником єдиного внеску.

Отже, положення частини 4 статті 4 Закону № 2464-VI, передбачає звільнення від сплати єдиного внеску всіх пенсіонерів за віком.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування припиняється, зокрема, у разі якщо застрахованій особі відповідно до цього Закону призначено пенсію і вона не продовжує працювати або якщо застрахована особа відповідно до цього Закону набула права на довічну пенсію чи одноразову виплату.

За таких обставин, Костянтинівською ОДПІ незаконно винесено вимогу від 17.02.2014 № Ф 59/05-14-25-13-9 про сплату недоїмки з єдиного внеску у розмірі 3 429,10 гривень, з огляду на що, вказана вимога скасовується судом.

З огляду на вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, у розмірі 182,70 гривень (арк. справи 2).

Керуючись статтями 2, 11, 17 - 20, 69 - 72, 94, 162, 163, 185 - 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги від 17.02.2014 № Ф 59/05-14-25-13-9 про сплату недоїмки з єдиного внеску у розмірі 3 429,10 гривень - задовольнити повністю.

Скасувати вимогу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 17 лютого 2014 року № Ф 59/05-14-25-13-9 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3 429,10 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 85113, АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Старосуд І.М.