У Х В А Л А
31 березня 2014 р. Справа № 804/4177/14
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до держави Україна в особі судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Тарасенка Олександра Вікторовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до держави Україна в особі судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Тарасенка Олександра Вікторовича, в якому просив:
- визнати неправомірними дії судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Тарасенка Олександра Вікторовича при винесенні 17.02.2014р. ухвали у справі №215/1025/14-к про повернення скарги, поданої позивачем 13.02.2014р. без розгляду в порушення вимог ст.214 Кримінального процесуального кодексу України;
- визнати дії судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Тарасенка Олександра Вікторовича такими, що порушили права позивача на ефективний судовий захист;
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати, що були понесені останнім у зв'язку із провадженнями у національних судах та державних установах, у тому числі витрати на копіювання, друк, папір, поїдки та поштові послуги на загальну суму 100,00грн.;
- стягнути за рахунок державного бюджету на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої йому діями судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Тарасенка Олександра Вікторовича, у сумі 1600,00грн. у найменший термін;
- допустити негайне виконання рішення суду, але не більше ніж за один місяць.
Перевіривши матеріали вказаного позову відповідно до вимог ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 13.02.2014р. ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області зі скаргою на бездіяльність прокурора прокуратури Тернівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою слідчого судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Тарасенка О.В. від 17.02.2014р. у справі №215/1025/14-к означена скарга була повернута позивачеві у зв'язку із пропуском строку звернення до суду згідно ст.304 Кримінального процесуального кодексу України.
Означена ухвала була оскаржена ОСОБА_1 в апеляційному порядку.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.03.2014р. апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Тарасенка О.В. від 17.02.2014р. у справі №215/1025/14-к була задоволена частково, вказана ухвала суду першої інстанції скасована, а матеріали зі скаргою направлені до суду першої інстанції для здійснення судового розгляду.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначав, що відповідач, не розглядаючи справу по суті, порушив норми процесуального права та порушив право позивача на ефективний судовий захист, не надавши правової допомоги та не забезпечивши належного здійснення правосуддя. Своїми протиправними діями відповідач завдав позивачеві моральної шкоди, яку останній оцінює в 1600,00грн.
З наведеного вбачається, що фактично оскаржувані дії були вчинені відповідачем як головуючим суддею у справі №215/1025/14-к, а, отже є процесуальними діями судді, які пов'язані з розглядом конкретної справи.
При цьому частиною другою статті четвертої Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Так, пунктом 22 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду, від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» визначено, що відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів», у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 КАС України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Тобто дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються у порядку, визначеному процесуальними законами.
При цьому, як зазначалося вище, позивач скористався наданим законом процесуальним правом на оскарження ухвали відповідача в апеляційному прядку.
В порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.
Однак, у даному випадку спірні правовідносини виникли з приводу процесуальних дій судді, пов'язаних з розглядом конкретної справи, тобто належать до сфери здійснення правосуддя, а, отже, перебувають поза межами управлінської діяльності.
Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Проте в зазначеному вище випадку між позивачем та відповідачем такі правовідносини не виникають, тому такі справи не можуть бути підсудні судам загальної юрисдикції.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що даний спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, оскільки оскаржені позивачем дії вчинені в межах здійснення правосуддя, а законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову є протиправним втручанням у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність (ст.ст.126, 129 Конституції України).
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Крім того, нормами Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.
Виходячи з приписів зазначених правових норм, звернення із окремим позовом до суду першої інстанції з питань оскарження актів і дій суддів або судів, які стосуються правосуддя, неможливий, оскільки перевірка процесуальної діяльності судді в іншій спосіб, ніж шляхом оскарження судових рішень в інстанційному порядку є неприпустимою та такою, що порушує встановлені в державі принципи правосуддя.
Таким чином, дії суддів та судів вчинені при виконанні ними своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя є процесуальними, і оскаржуються у порядку, визначеному процесуальними законами та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги розгляду в порядку адміністративного судочинства не підлягають.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 107, 109, 160, 165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Тарасенка Олександра Вікторовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення цієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, згідно ч.5 ст.109 КАС України, не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та у строки, визначені ст. 186 КАС України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Суддя О.М. Турова