26 грудня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних

 справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Охрімчук Л.І.,  Романюка Я.М., 

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Красноліманського міського суду Донецької області від 9 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 10 червня  2004 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2. звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Красноліманського міського суду Донецької області від 9.12.2003 р., змінене ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 10.06.2004 р. в частині відшкодування моральної шкоди, яким позов задоволено частково: стягнуто зі ОСОБА_2. на користьОСОБА_1. 2334 грн. 35 коп. матеріальної шкоди, 4000 грн. моральної шкоди та судові витрати.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2. посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позов, місцевий суд виходив з того, що ДТП сталася з вини ОСОБА_2., а тому обов'язок по відшкодуванню завданої позивачеві  шкоди покладається на нього.

 Апеляційний суд обґрунтовано погодився з таким висновком суду першої інстанції, зменшивши суму відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Красноліманського міського суду Донецької області від 9 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 10 червня  2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :