У Х В А Л А |
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
29 грудня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Романюка Я.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу “Жовтневий-25” про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 10 березня 2005 року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2003 р. ОСОБА_1. звернулася в суд з позовом до ЖБК “Жовтневий-25” про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16.09.2004 р. позов задоволено частково: позивачці поновлено строк звернення до суду; ОСОБА_1. поновлено на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 ЖБК “Жовтневий-25” та стягнуто з відповідача на її користь 3225 грн. 06 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу і 1025 грн. моральної шкоди.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 10.03.2005 р. рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові, в зв'язку з пропуском позивачкою строку звернення до суду за захистом порушеного права.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач вказує на те, що рішення апеляційного суду, на його думку, є законним та обґрунтованим.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, виходив з того, що позивачка пропустила встановлений законом місячний строк звернення до суду за захистом порушеного права і не надала доказів поважності причин пропуску цього строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок суду апеляційної інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Апеляційного суду Одеської області від 10 березня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України :
|
Є.Ф. Левченко |
|
Л.М. Лихута |
|
Я.М. Романюк |