У Х В А Л А
Іменем України
7 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України у складі:
Тітова Ю.Г.,
Панталієка П.В.,
Лященко Н.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання угоди недійсною за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 12 травня 2004 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2002 року ОСОБА_1. звернувся з указаним позовом, посилаючись на те, що 22 березня 1999 року між ним та ОСОБА_2., при участі представника приватної фірми “Леско”, була підписана угода, згідно якої він передав відповідачу свою частку в розмірі 49300 грн., що належала йому згідно договору про участь у фінансуванні об'єктів житла. Однак у подальшому відповідач відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 грудня 2003 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 12 травня 2004 року, позовна заява була залишена без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин.
У касаційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Із матеріалів справи вбачається, що в порушення вимог ст. 94 ЦПК України (1963 року) ОСОБА_1. належним чином не був повідомлений про час і місце судового засідання.
Крім того, наявна в матеріалах справи медична довідка № НОМЕР_1 свідчить про те, що позивач в період з 27 листопада 2003 року по 15 грудня 2003 року перебував на стаціонарному лікуванні (а.с. 200).
За таких обставин ухвалені в справі рішення не можна вважати законними та обґрунтованими, в зв'язку з чим вони підлягають обов'язковому скасуванню.
Керуючись ст.ст. 332, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 12 травня 2004 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Ю.Г. Тітов
П.В. Панталієнко
Н.П. Лященко