ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18002, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 245, тел./факс 8(0472)32-20-72,
Справа № 2-а-1299/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2008 року м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Мишенка В. В.,
при секретарі – Дубовій Ю.С.,
за участю представників:
позивача – Пасічник А.А.- за довіреністю,
відповідача – Трушкова Л.В.- за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Базальт» про стягнення адміністративно – господарських санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача адміністративно – господарських санкцій в сумі 5725,49 грн. за незайняте робоче місце інвалідом у 2007 році та 483 грн. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити його повністю, стверджуючи, що відповідач не виконав норматив та не створив 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, тому повинен сплатити адміністративно - господарські санкції та пеню. Відповідач повністю заперечив проти вимог позивача з мотивів їх недоведеності та необґрунтованості.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 2007 році у відповідача повинно було працювати 2 інваліди, відділенням встановлено, що 1 робоче місце інвалідом зайняте не було. Середньомісячна заробітна плата штатного працівника за звітний період на підприємстві становить 5725,49 грн. Так загальна сума адміністративно – господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів складає 5725,49 грн. У встановлений Законом термін, до 15 квітня 20008 року, визначену суму адміністративно – господарських санкцій за не виконаний норматив у 2007 році відповідач відділенню не сплатив. У зв’язку з простроченням сплати адміністративно – господарських санкцій, з 16 квітня 2008 року нараховується пеня, сума якої на день подачі позову становить 483,19 грн.
Оцінивши докази у справі, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991, № 875-XII,для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, як зазначено в ст. 20 Закону, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Частиною 4 ст. 20 Закону передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Як вбачається із акту перевірки виконання роботодавцем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та сплати ними суми адміністративно – господарських санкцій, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу по звіту № 10-ПІ 50 осіб, а за даними перевірки 51 особа, факт зайнятості інвалідом одного робочого місця для інваліда та наявності ще одного робочого місця для інваліда відповідачем не заперечується.
У частині 3 ст.19 Закону вказано, що підприємства самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст.18 цього Закону. Відповідно до ст.18 Закону підприємства зобов’язані: 1. Виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; 2. Надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів; 3. Звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, аналіз правових норм про захист інвалідів дає підстави стверджувати, що обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком підбирати, шукати і працевлаштовувати інвалідів, такий обов’язок покладається на органи працевлаштування інвалідів, про що також іде мова в узагальнені судової практики застосування ст.ст.19,20 Закону, ВАС України від 15.08.2007 р.
Як вбачається із листа Смілянського міськрайонного центру зайнятості від 20.11.2008 року № 3611\04, ПП «Базальт» 01.04.2007 року та 30.11.2007 року був наданий звіт за формою 3 – ПН про наявність вакансій для осіб з обмеженими фізичними можливостями за професією «прибиральниця» - 1 особа та «підсобник робітник» - 1 особа, подана вакансія залишається актуальною на протязі 2007 року до моменту її заповнення. Таким образом суд вважає, що відповідачем виконано вимоги ст. 18 Закону, а саме виділення та створення робочого місця для працевлаштування інваліда, надав державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інваліда, подав звіт відділенню Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у 2007 році в установлений Законом строк.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вищевикладеного, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991, № 875-XII, ст.ст.11,14,70,71,89,94, 159 – 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Базальт» про стягнення адміністративно – господарських санкцій – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В.Мишенко