Справа № 407/920/14-ц

2/407/538/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2014 року Антрацитівський міскрайонний суд Луганської області у складі :

головуючого-судді : Афанасьєва В.О.,

при секретарі : Лисенко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Антрацит справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності користування житловим приміщенням шляхом зняття з реєстрації та виселення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Антрацитівського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності користування житловим приміщенням шляхом зняття з реєстрації та виселення в якій просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні житловим будинком із господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, що належить їй, шляхом зняття відповідача з реєстрації та виселення.

На підтвердження своїх вимог, позивачі посилаються на те, що на теперішній час, після розірвання шлюбу, відповідач продовжує проживати в її будинку який вона отримала від матері по договору дарування ще у 2000 році, продовжує вести аморальний спосіб життя. Придбав пневматичну зброю. Постійно вживає алкогольні напої та приходить в її дім у не тверезому стані, чим провокує скандали та сварки. Вона постійно вимушена вживати заспокійливі ліки та антидепресанти, що погано відображається на її здоров'ї (відсутність апетиту, поганий сон, головні болі та втрата ваги). За три роки шлюбу і по цей день погрози в її сторону, побиття та погрози її дітям розправою не припиняються. Впродовж шлюбу вона неодноразово зверталася до Антрацитівського відділу міліції із заявами про вжиття заходів та викликала до дому міліцію бо боялася за своє життя та здоров'я її дітей. Через те, що її колишній чоловік продовжує проживати під одним дахом з нею і постійно погрожує їй та дітям розправою, вони не можуть повноцінно здійснювати своє право власності на житло. Боючись розправи над нею та повторного побиття, до неї переїхав жити старший син зі своєю дівчиною. Разом з нею також проживає її неповнолітній син, який боїться її колишнього чоловіка. Коли він вдома задля своєї безпеки та безпеки сина, вона вимушена з ним ходити до сусідів та подруг доки старший син не повернеться з роботи. На її прохання виселитися з будинку, відповідач відповідав категоричними відмовами та погрозами, хоча з його слів їй відомо, що у його матері, яка проживає у сел. Червоний Партизан є дві квартири, одну з яких мати йому заповіла. Такий спосіб життя для неї вже стає нестерпним. Через поведінку колишнього чоловіка вона постійно перебуває у стресовому стані. Вона просто боїться жити з ним під одним дахом. Постійні думки, що їй або її дітям загрожує небезпека з боку її колишнього чоловіка доводять її до нервових зривів.

Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору дарування квартири від 28 серпня 2008 року позивачка є власницею квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1 (а.с.10). В зазначеній квартирі зареєстрований, окрім позивачки, ОСОБА_2 (а.с.21-22), з яким позивачка розірвала шлюб 07 лютого 2014 року (а.с.8). ОСОБА_2 мешкає в зазначеній квартирі (а.с.23) та протиправною поведінкою створює складнощі для позивачки завдає їй та її дітям тяжкі умови для життя (а.с.11-15).

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Згідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 116 Житлового кодексу України встановлено, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно ст.. 157 Житлового кодексу України членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Таким чином, є всі підстави для усунення перешкод у здійсненні позиваччкою права користування та розпорядження квартирою розташованою за адресою: АДРЕСА_1 належною їй на праві приватної власності шляхом зняття відповідача з реєстрації та виселення, оскільки він систематично порушує правила співжиття в будинку та робить неможливим спільне життя в будинку, чим порушує права позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 174, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 368-370, 391,ЦК України, ст..ст. 116, 157 ЖК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності користування житловим приміщенням шляхом зняття з реєстрації та виселення -задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні житловим будинком із господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_1 шляхом зняття з реєстрації та виселення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційному суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті.

Суддя Антрацитівського

міськрайонного суду В. О. Афанасьєв