29 грудня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України в складі:

             Левченка Є.Ф.,  Лихути Л.М.,  Романюка Я.М., 

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку № 8 м. Нікополя Дніпропетровської дирекції Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 червня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ВАТ “Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку № 8 м. Нікополя  про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18.11.2003 р. позов задоволено частково: поновлено ОСОБА_1. на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 Нікопольського ЦЕЗ № 8 Дніпропетровської дирекції ВАТ “Укртелеком” та стягнуто з відповідача на його користь 837 грн. 75 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу й 2500 грн. моральної шкоди.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3.06.2004 р. рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, виходив з того, що позивача було звільнено з роботи з дотриманням вимог трудового законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 червня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :