22 грудня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Охрімчук Л.І.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської Ради, Управління житлово-комунального господарства Львівської міської Ради, Української державної будівельної корпорації “Укрбуд”, ОСОБА_2, третя особа Державне підприємство “Житлово-комунальна контора”, про визнання розпорядження районної адміністрації та свідоцтва про право власності на квартиру незаконними, виселення, визнання права на житло та вселення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова  від 4 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1. звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Франківського районного суду м. Львова  від 4.12.2003 р., залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 26.04.2004 р., яким у позові відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1. посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ОСОБА_2. вказує на те, що судові рішення, на її думку, є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Вирішуючи справу, місцевий суд, з урахуванням фактичних обставин справи, виходив з того, що правові підстави для задоволення позову відсутні, оскільки спірна квартира розташована в житловому будинку і могла бути об'єктом приватизації.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками місцевого суду та залишив його рішення без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова  від 4 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :