29 грудня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України в складі:

               Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1до Донецької залізниці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 1 квітня 2005 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2004 р. ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до Донецької залізниці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21.12.2004 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 1.04.2005 р., в позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невірне з'ясування судами фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Місцевий суд, відмовляючи в позові, виходив з того, що звільнення позивача з роботи було здійснено з дотриманням вимог трудового законодавства, за наявності достатніх підстав, необхідних для звільнення працівника з роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Апеляційний суд  погодився з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час  розгляду справи в  касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної  скарги  правильність застосування судом першої  або  апеляційної  інстанції  норм  матеріального чи процесуального  права  і  не  може  встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення у справі ухваленні з додержанням судами норм матеріального та процесуального права.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Також відсутні передбачені ч. 1 ст. 328 ЦПК України обов'язкові підстави для скасування судових рішень.

Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 1 квітня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :