У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю,

в с т а н о в и л а :

         У листопаді 2001 року ОСОБА_3. звернувся до ОСОБА_1. з позовом про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідач протягом двох років створює його сім'ї перешкоди в користуванні власністю, порушуючи при цьому громадський порядок.

         У січні 2002 року ОСОБА_2. і ОСОБА_1. звернулись до ОСОБА_3 із зустрічним позовом про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим, що вони разом із відповідачем є співвласниками житлового будинку № АДРЕСА_1 в м. Славуті Хмельницької області та суміжними землевласниками. Відповідач, маючи дозвіл на забудову одноповерхового господарського приміщення розміром 16 х 7 кв. м, збудував двоповерхове приміщення лазні-сауни розміром 20 х 8,7 кв. м, тобто зі значним відхиленням від проекту й порушенням основних будівельних норм і правил, чим створює їм перешкоди в користуванні власністю та спричиняє матеріальну й моральну шкоду. Посилаючись на зазначені обставини, позивачі просили зобов'язати ОСОБА_3 привести господарську будівлю у відповідність з проектом, відремонтувати їм огорожу та дерев'яний хлів, вивезти від огорожі землю, а також відшкодувати моральну шкоду.

         У судовому засіданні позивачі уточнили позовні вимоги та просили суд зобов'язати відповідача знести самовільну будівлю.

         Ухвалою Славутського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2003 року провадження у справі в частині позову ОСОБА_3 було закрито у зв'язку з відмовою останнього від позовних вимог.

Рішенням Славутського районного суду Хмельницької області від 25 грудня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 26 березня 2004 року, позов ОСОБА_2. і ОСОБА_1. задоволено в повному обсязі. Зобов'язано ОСОБА_3 знести будівлю сауни розміром 20 х 8,7 кв. м. Додатковим рішенням цього ж суду від 15 січня 2004 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивачів 250 грн. витрат на проведення експертизи та 400 грн. - на правову допомогу.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3., посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи вимоги позивачів, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідач ОСОБА_3. збудував двоповерхове приміщення лазні-сауни розміром 20 х 8,7 кв. м з порушенням основних будівельних норм і правил, зі значним відхиленням від проекту, без дотримання санітарних і протипожежних норм, а також порушуючи права позивачів і інших жителів міста на безпечне для їхнього життя та здоров'я довкілля через знаходження будівлі в прибережній водозахисній смузі річки.

Проте погодитись з такими висновками не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 48 Закону України “Про власність” власник має право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Згідно із ч. 3 ст. 105 ЦК України (1963 року) господарські і побутові будівлі та споруди, зведені громадянином без встановленого дозволу або належно затвердженого проекту, чи з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів зносяться громадянином, який провадив самовільне будівництво, або за його рахунок.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги про знесення зазначеної господарської будівлі, суд указані положення закону не врахував і в порушення вимог ст.ст. 15, 202 ЦПК України (1963 року) не з'ясував, які права та охоронювані законом інтереси позивачів порушені у зв'язку зі зведенням відповідачем спірного приміщення з відхиленням від проекту, чи є ці відхилення істотними та чи не можна їх усунути без знесення будівлі.

Крім того, суд не звернув уваги на те, що приміщення лазні-сауни збудоване за проектом, виконаним Хмельницьким інститутом “Цивільпромбуд”, з дозволу Славутської міської ради на земельній ділянці, яка належить на праві власності відповідачу, і згідно з довідкою першого заступника Славутського міського голови для сусідньої ділянки вказана будівля незручностей не створює (а.с. 21, 34, 116).

За таких обставин, коли судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони не можуть вважатися законними й обґрунтованими та підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                                               у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Славутського районного суду Хмельницької області від 25 грудня 2003 року, додаткове рішення цього ж суду від 15 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 26 березня 2004 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                              Ю.Г. Тітов

Судді:                                                                          Ю.В. Прокопчук

                                                                                              М.В. Патрюк

                                                                                              Н.П. Лященко

                                                                                     А.В. Костенко