29 грудня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних

 справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Лихути Л.М.,  Романюка Я.М., 

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ДП “Макіїввугілля”, ДП “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств об'єднаної дирекції “Укрвуглереструктуризація” та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області про перерахунок сум страхових виплат, стягнення недонарахованих сум відшкодування шкоди, компенсації втрати частини доходів та недоплаченої суми одноразової допомоги, за касаційною скаргою ОСОБА_1    на    рішення     Червоногвардійського   районного   суду м. Макіївки Донецької області від 19 серпня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької  області від 17 лютого  2005 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1. звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Червоногвардійського  районного   суду м. Макіївки Донецької області від 19.08.2004 р., залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької  області від 17.02.2005 р., яким  позов задоволено частково: стягнуто на користь позивача з  ДП “Макіїввугілля” 2 грн. 34 коп. недонарахованих сум відшкодування шкоди, 49 коп. компенсації втрати частини доходів, з ДП “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств об'єднаної дирекції “Укрвуглереструктуризація” - відповідно 126 грн. 17 коп. і 55 грн. 61 коп., а в решті вимог відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1. посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позов, місцевий суд виходив з того, що при вирішенні питання обрахування сум у відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю позивача, відповідачі мали виходити з вимог п. 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 р. № 472, згідно якого перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 % втрати професійної працездатності не повинен був перевищувати середній заробіток працюючих за відповідною професією працівників.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1   відхилити.

Рішення Червоногвардійського   районного   суду м. Макіївки Донецької області від 19 серпня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької  області від 17 лютого  2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :