ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2014 р.Справа № 921/148/14-г/13

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стопника С.Г.

Розглянув справу

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Підволочиського районного споживчого товариства, вул. Зелена, 1, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, 47800

про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 22.07.2013р.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2, довіреність

відповідача: не з'явився

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

В судовому засіданні 17.03.2014р. відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Волочиськ, Хмельницька область, звернувся у господарський суд Тернопільської області з позовною заявою до Підволочиського районного споживчого товариства, м. Підволочиськ, Тернопільська область, про визнання дійсним договору від 22.07.2013р. купівлі-продажу комплексу будівель і споруд ринку по АДРЕСА_2.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 22.07.2013р. між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу, згідно якого ним придбано нерухоме майно - комплекс будівель і споруд ринку по вул. Шевченка, 8 у смт. Підволочиськ, при укладенні якого сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору. Продаж здійснено за 1385000 грн., які позивач зобов'язався сплачувати з розстрочкою платежу щомісячно у сумі, визначеній у договорі, і такі платежі ним проводяться своєчасно. Проте відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, як цього вимагає ст.657 Цивільного кодексу України, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні 17.03.2014 р. не забезпечив, у поданому суду 03.03.2014р. відзиві зазначив, що позовні вимоги заявлені передчасно, оскільки вважає, що нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу може бути проведено без обмеження в часі. Також, відповідач підтвердив укладення із позивачем 22.07.2013р. договору купівлі-продажу комплексу будівель і споруд ринку Підволочиського РайСТ на виконання протоколу аукціону, а ухилення від нотаріального посвідчення договору пояснює тим, що в ІІ-му півріччі 2013 року була звітно-виборна компанія по дільницях, яка закінчилась лише у грудні 2013 року, пізніше квартальні та річні звіти не дали можливості вирішити питання щодо нотаріального посвідчення договору.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 14.03.2014р. оголошувалась перерва до 17.03.2014р.

Враховуючи, що участь представників сторін не визнавалася судом обов'язковою, брати участь в судовому засіданні, є правом сторони, передбаченим ст.22 ГПК України, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, а тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи представників сторін, судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.1 ГПК України правом на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів наділені, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується Витягом з ЄДРЮОФОП серії АБ №911152 від 12.02.2014р., а отже наділений правом на звернення до господарського суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеного 11.07.2013р. Спілкою споживчих товариств Тернопільської області аукціону з продажу майна Підволочиського районного споживчого товариства (протокол № 2 від 11.07.2013р.), ОСОБА_1 був визнаний переможцем аукціону з продажу лоту №19 - комплексу будівель і споруд в т.ч. критий торговий павільйон з адмінприміщеннями, торговий павільйон з складськими приміщеннями, вбиральня, торговий піднавіс 2 одиниці, що знаходяться по АДРЕСА_2, з продажною ціною 1385000 грн.

22 липня 2013р. між Підволочиським районним споживчим товариством (Продавець) та Приватним підприємцем-фізичною особою ОСОБА_1 (Покупець), укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого (п.1.1.) Продавець продає у власність, а Покупець купує комплекс будівель і споруд ринку Підволочиського райСТ, в т.ч. торговий павільйон з адмінприміщеннями загальною площею 413,5 кв.м., торговий павільйон із складськими приміщеннями загальною площею 135,0 кв.м., вбиральню загальною площею 71,0 кв.м., два торгових піднавіси загальною площею 103,4 кв.м., загальна площа згідно техпаспорта 722,9 кв.м. Продажна вартість об'єкту становить один мільйон триста вісімдесят п'ять тисяч грн. (п.1.4 Договору).

Як зазначено у п.1.2 Договору, комплекс будівель і споруд ринку Підволочиського райСТ знаходиться за адресою АДРЕСА_2, на земельній ділянці площею 0,215 га, яка перебуває у постійному користуванні Продавця згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-ТР №001084, виданого Підволочиською селищною радою у вересні 1997 р. відповідно до рішення від 27.08.1997р. №237.

Відповідно до п.1.3 Договору об'єкт продажу належить на праві власності Продавцю згідно Свідоцтва про право власності від 09.07.1998р., зареєстрованого Підволочиським районним бюро технічної інвентаризації від 17.07.1998р. за реєстраційним номером 27 в реєстровій книзі №01.

У п.1.5. Договору сторони погодили, що Покупець набуває право власності на об'єкт продажу з моменту підписання сторонами цього договору і акту приймання-передачі, нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору.

Порядок розрахунків за придбаний об'єкт визначено у п.п.2.1., 2.2. Договору, а саме вказано, що така оплата здійснюється Покупцем до 22 липня 2014 року з дня підписання цього Договору в зазначені строки: 25 липня 2013р. - 385000 грн.; 25 серпня 2013р. - 83400 грн.; 25 вересня 2013р. - 83400 грн.; 25 жовтня 2013р. - 83400 грн.; 30 листопада 2013р. - 83400 грн.; 25 грудня 2013р. - 83400 грн.; 25 січня 2014р. - 83400 грн.; 25 лютого 2014р. - 83400 грн.; 25 березня 2014р. - 83400 грн.; 25 квітня 2014р. - 83400 грн.; 25 травня 2014р. - 83400 грн.; 25 червня 2014р. - 83400 грн.; 22 липня 2014р. - 82600 грн., всього 1385000 грн.

Позивач, у відповідності до п.2.1 Договору згідно квитанцій №5962 від 22.07.2013р. на суму 357500 грн., №239 від 04.07.2013р. на суму 27500 грн., №17498483 від 04.07.2013р. на суму 200 грн., платіжних доручень №167 від 23.08.2013р. на суму 83400 грн., №179 від 24.09.2013р. на суму 83400 грн., №192 від 21.10.2013р. на суму 83400 грн., №202 від 26.11.2013р. на суму 83400 грн., №219 від 24.12.2013р. на суму 83400 грн., №236 від 31.01.2014р. на суму 83400 грн., №254 від 28.02.2014р. на суму 83400 грн. частково розрахувався за придбаний об'єкт, що також підтверджується відповідачем у відзиві на позов.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ст.657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до п.4.1. Договору, Продавець зобов'язався в 10-денний термін від дня підписання нотаріально посвідчити даний договір купівлі-продажу.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, станом на дату розгляду справи з боку відповідача жодних дій щодо проведення нотаріального посвідчення договору вчинено не було, а із наданої позивачу відповіді (лист №14 від 10.02.2014р.) товариство повідомило, що на даний час у зв'язку з річними звітами та балансовими комісіями, не має можливості нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу від 22.07.2013р.

Згідно з ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

В даному випадку сторони при укладенні Договору купівлі-продажу від 22.07.2013р. досягли домовленості щодо усіх істотних умов договору, зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, крім того, відбулося часткове виконання умов договору - позивачем проведено відповідні платежі у розмірах та строки, визначені п.2.1 Договору, проте відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, тим самим перешкоджаючи набувачу майна у реалізації його прав.

Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.4 ст.203 ЦК України, необхідною вимогою для чинності правочину є вчинення його у формі, встановленій законом.

За наведених обставин, враховуючи, що відповідач без поважних на те причин ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, яке відповідно до ст.657 ЦК України є обов'язковим для даного виду правочинів, суд визнає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підставою для державної реєстрації прав є рішення судів, що набрали законної сили.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати дійсним укладений 22.07.2013 року між Підволочиським районним споживчим товариством (вул. Зелена, 1, смт. Підволочиськ, Тернопільська область) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд ринку по АДРЕСА_2.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення "17" березня 2014 р., через місцевий господарський суд.

Суддя С.Г. Стопник