ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2014 року Справа № 904/7883/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.
суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2014р.
у справі№904/7883/13 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомДепартаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради
доФОП ОСОБА_4
простягнення 3222,11грн.
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача : Ковальчук Д.Ю. (дов. №10/3-146 від 30.12.2013р.);
від відповідача : не з'явилися;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2013р. у справі №904/7883/13 (суддя Дубінін І.Ю.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2014р. (судді: Чередко А.Є., Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.), в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
У касаційній скарзі Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2013р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2014р. у справі №904/7883/13 і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 329, 526, ч. 3 ст. 631, ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України, оскільки у зв'язку з внесенням додатковою угодою від 10.10.2012р. №ДКП-23 змін до преамбули та п. 3.7 договору оренди №12/02-3936-ОД від 12.03.2010р. (якими передбачено застосування умов цих пунктів до відносин сторін, які виникли з 29.11.2011р.), відповідач з 29.11.2011р. зобов'язаний був сплачувати орендну плату зміненому орендодавцю (тобто позивачу), а факт перерахування орендної плати за спірний період попередньому орендодавцю (до державного бюджету) не свідчить про належне виконання відповідачем умов додаткової угоди від 10.10.2012р.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника в судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
12.03.2010р. між Регіональним відділенням ФДМ України у Дніпропетровській області (орендодавцем) та ПП ОСОБА_4 (орендарем) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3936-ОД, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно торгівельне місце АДРЕСА_1, що перебуває на балансі ДП "Дніпропетровський метрополітен" (далі-балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 04.11.2009р. і становить за незалежною оцінкою 59172,00 грн.
Згідно з п.1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення торгівельного об'єкту з продажу продовольчих товарів (крім товарів підакцизної групи).
Відповідно до п.2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі Майна.
Згідно з п.2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно; власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.
Відповідно до п.3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами) або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - лютий 2010р. 417,44грн. Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2010р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за березень.
Згідно з п.3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до п.3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні: 70% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 292,21грн.; 30% балансоутримувачу в розмірі 125,23грн. щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Згідно з п.5.2 договору орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату у співвідношенні, визначеному у п.3.6 цього договору.
Відповідно до п.10.1 договору цей договір укладено строком на 2р. 11міс., що діє з 12.03.2010р. до 11.02.2013р включно.
За актом приймання-передачі від 12.03.2010р. об'єкт оренди було передано відповідачу в оренду.
Додатковою угодою від 29.09.2010р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 12.03.2010р. №12/02-3936-ОД сторони змінили розмір орендної плати та умови передачі та повернення орендованого майна.
Додатковою угодою від 10.10.2012р. про внесення змін №ДКП-23 до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 12.03.2010р. №12/02-3936-ОД, укладеною між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради та ФОП ОСОБА_4, на підставі розпорядження Кабінету міністрів України від 07.09.2011р. №842-р "Про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства "Дніпропетровський метрополітен" у власність територіальної громади м. Дніпропетровська" та рішення сесії Дніпропетровської міської ради VI скликання від 19.10.2011р. №62/16 "Про створення Комунального підприємства "Дніпропетровський метрополітен" Дніпропетровської міської ради" цілісний майновий комплекс Державне підприємство "Дніпропетровський метрополітен" був переданий у комунальну власність з 29.11.2011р. на підставі акту приймання-передачі з державної у комунальну власність м. Дніпропетровська, було внесено зміни до договору оренди від 12.03.2010р.
Відповідно до п.1 додаткової угоди Регіональне відділення ФДМ України у Дніпропетровській області (орендодавець) замінено на Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради; відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови цього пункту застосовуються до відносин між ними, які виникли з 29.11.2011р.
Згідно з п. 2 додаткової угоди внесені частково зміни в п.1.1. Розділу 1. Предмет договору, а саме, слова "... що перебуває на балансі ДП "Дніпропетровський метрополітен" замінено на слова "...що перебуває на балансі КП "Дніпропетровський метрополітен". Відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови цього пункту застосовуються до відносин між ними, які виникли з 06.03.2012р.
Відповідно до п.4 додаткової угоди пункти 3.1., 3.6. та 3.7. Розділу 3. Орендна плата викладено у наступній редакції:
3.1. Розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 1037,40 грн. без ПДВ (базова за лютий місяць 2012рік).
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача.
Орендна плата за перший місяць оренди коригується на індекс інфляції, починаючи з березня місяця 2012 року.
У платіжному дорученні обов'язково зазначити номер договору оренди, дату укладення та назву орендаря.
3.6. За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:
- 50% від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м. Дніпропетровська на розрахункові рахунки, які відкриті управліннями Державного казначейства за місцем реєстрації орендаря, як платника податків та зборів, в районних інспекціях м. Дніпропетровська, відповідно з кодом бюджетної класифікації 22080401 - розмірі - 518,70грн.
- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі - 518,70 грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови цього пункту застосовуються до відносин між ними, які виникли з 06.03.2012р.
3.7. Орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.
Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди включно.
З метою автоматизації процесу контролю за надходженнями орендної плати по договору оренди розділ "Призначення платежу" платіжного доручення заповнювати в такому порядку: *;101;;*22080401*2805011836*№12/02-3936-ОД/ДКП-23*12.03.2010р.*25973910*Х*
де Х - це вид платежу: 1 - орендна плата; 2 - пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови цього пункту застосовуються до відносин між ними, які виникли з 29.11.2011р.
Вважаючи, що відповідач не сплатив в повному обсязі орендну плату до міського бюджету за період з вересня 2012р. по березень 2013р., Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ФОП ОСОБА_4 про стягнення з останнього на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради до міського бюджету 2503,04грн. заборгованості з орендної плати та 719,07грн. пені, всього - 3222,11грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди виходили з того, що: по-перше, згідно з п.3.6 додаткової угоди від 10.10.2012р. про внесення змін №ДКП-23 до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 12.03.2010р. №12/02-3936-ОД, умова щодо перерахування відповідачем орендної плати до місцевого бюджету застосовується до відносин, які виникли з 06.03.2012р.; по-друге, сплачуючи орендну плату попередньому орендодавцю (Регіональному відділенню ФДМ України по Дніпропетровській області) до державного бюджету в період з грудня 2011р. по березень 2012р., відповідач діяв відповідно до чинних на той час умов договору оренди нерухомого майна №12/02-3936-ОД від 12.03.2010р. та не міг передбачити, що у жовтні 2012р. буде підписано додаткову угоду до договору з поширенням її умов на минулий період, за який відповідач вже здійснив розрахунки; по-третє, умови п.п. 3.6 і 3.7 додаткової угоди від 10.10.2012р. №ДКП-23 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 12.03.2010р. №12/02-3936-ОД щодо дати, з якої застосовуються нові умови сплати орендної плати (з 06.03.2012р. або з 29.11.2011р.) суперечать один одному, у зв'язку з чим сплата відповідачем орендної плати за період з грудня 2011р. по березень 2012р. до державного бюджету не може бути визнана порушенням умов договору.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову законними і обґрунтованими з огляду на наступне.
Предметом позову у даній справі є вимога нового орендодавця (Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради) про стягнення заборгованості з орендної плати за період з вересня 2012р. по березень 2013р., яка виникла у зв'язку з неврахуванням позивачем здійснених відповідачем платежів до державного бюджету (попередньому орендодавцю - Регіональному відділенню ФДМ України у Дніпропетровській області) за період оренди з листопада 2011р. по лютий 2012р. і поширенням позивачем на минулий час умов додаткової угоди від 10.10.2012р. №ДКП-23 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 12.03.2010р. №12/02-3936-ОД.
Відповідно до п. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар, зокрема, зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено господарськими судами і підтверджено матеріалами справи, станом на дату укладення додаткової угоди від 10.10.2012р. про внесення змін №ДКП-23 до договору оренди нерухомого майна від 12.03.2010р. №12/02-3936-ОД відповідач вже виконав зобов'язання зі сплати орендної плати за період з грудня 2011р. по березень 2012р. попередньому орендодавцю (Регіональному відділенню ФДМ України у Дніпропетровській області) до державного бюджету на підставі діючого на той час договору оренди нерухомого майна №12/02-3936-ОД від 12.03.2010р., у зв'язку з чим висновки господарських судів про належне виконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендної плати за період з грудня 2011р. по березень 2012р. та припинення цих зобов'язань виконанням відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Крім того, господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідно до п.3.6 додаткової угоди від 10.10.2012р. умова щодо перерахування відповідачем орендної плати до міського бюджету застосовується до відносин, які виникли з 06.03.2012р.
Доводи позивача про зобов'язання відповідача сплачувати з 29.11.2011р. орендну плату зміненому орендодавцю (тобто позивачу) цілком правомірно не було взято до уваги господарськими судами, оскільки: по-перше, як встановлено господарськими судами, підтверджено матеріалами справи і не заперечується позивачем, відповідач виконав зобов'язання зі сплати орендної плати за період з грудня 2011р. по березень 2012р. до державного бюджету (попередньому орендодавцю) згідно з умовами чинного у той період договору оренди №12/02-3936-ОД задовго до укладення додаткової угоди від 10.10.2012р. до договору оренди від 12.03.2010р. №12/02-3936-ОД; по-друге, пункти 3.6 і 3.7 додаткової угоди від 10.10.2012р. до договору оренди від 12.03.2010р. №12/02-3936-ОД щодо дати, з якої застосовуються нові умови сплати орендної плати, суперечать один одному, оскільки згідно з п. 3.6 додаткової угоди умови щодо перерахування орендної плати до міського бюджету застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 06.03.2012р., а в п. 3.7 додаткової угоди визначено нові реквізити для заповнення розділу "Призначення платежу" платіжного доручення з зазначенням про застосування вказаних умов з 29.11.2011р.
Доводи касаційної скарги, які фактично зводяться до необхідності здійснення касаційною інстанцією переоцінки наявних у справі доказів, яким вже було надано оцінку господарськими судами першої та апеляційної інстанції, не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарських судів.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними ті обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій із дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2014р. у справі №904/7883/13 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2014р. у справі №904/7883/13 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2014р. у справі №904/7883/13 - без змін.
Головуючий К. Грейц
Судді: С. Бакуліна
О. Глос