Єдиний унікальний номер 261/2192/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1754/2014
Головуючий у 1 інстанції Владимирська І.М.
Категорія 27 Доповідач Лоленко А.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Лоленко А.В.
суддів: Груіцької Л.О., Солодовник О.Ф.
при секретарі: Папоян К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Петровського районного суду міста Донецька від 26 грудня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" про зміну умов кредитного договору, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Петровського районного суду міста Донецька від 26 грудня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" про зміну умов кредитного договору - відмовлено.
Судом встановлено, що 6 лютого 2008р. між ПАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DN81AR 00000042, відповідно до умов якого ПАТ КБ „ПриватБанк" було зобов'язане надати кредит ОСОБА_1, а останній був зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним, а також інші платежі, відповідно до умов договору.
Згідно п. 6.3.1 кредитно-заставного договору № DN81AR 00000042 банк має право в односторонньому порядку збільшити розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долару США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміну облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньооблікової ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (за статистикою НБУ).
Згідно п.п. б), в) пункту 17.1.8 кредитно-заставного договору № DN81AR 00000042 передбачена сплата на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, яка сплачується щомісячно в період сплати за договором у розмірі 50 % від суми виданого кредиту та винагорода за проведення додаткового моніторингу, яка сплачується відповідно до ст. 16.9 договору.
Згідно п. 17.11 кредитно-заставного договору № DN81AR 00000042 станом на дату підписання договору розмір забезпечених вимог становить 116027,52 грн.; плюс нараховані проценти та винагороди, а також інші суми, що можуть підлягати сплаті позичальником за договором.
Згідно пунктів 16.5, 16.9 кредитно-заставного договору № DN81AR 00000042 детальний опис загальної вартості кредиту: сума кредиту, проценти, винагороди, комісії, неустойки, витрати збитки; при невиконанні позичальником умов, передбачених ст. 6.2.9 договору банк зобов'язаний здійснити додатковий моніторинг: погашення кредиту по транзитному рахунку, при цьому позичальник сплачує банку винагороду, що дорівнює сумі залишку коштів між сплаченими позичальником на день здійснення моніторингу коштами і нарахованими банком на останній термін сплати.
Згідно пункту 14.10 кредитно-заставного договору № DN81AR 00000042 нарахування неустойки за договором здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане відповідною стороною.
Звернувшись до суду, позивач просив вищевказані пункти виключити з кредитно-заставного договору № DN81AR 00000042, вважаючи їх такими, що порушують його права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити заявлені позовні вимоги з тих підстав, що збільшити проценту ставку з 9.60 % до 21 % за користування кредитом згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України, банк міг тільки зі згоди позивача. Крім того в п. 17.1.10 договору між сторонами ніякого транзитного рахунку не зазначено, тому відношень між позивачем та банком по неіснуючому рахунку не може бути.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача - ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відмовляючи у задоволені позову, суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що сторонами при укладенні договору були погоджені та засвідчені всі істотні умови договору. При укладені договору позивач мав вільне волевиявлення на вчинення правочину, що підтверджується його підписом на кредитному договорі. Сторони договору мали достатній обсяг дієздатності для укладення спірного кредитного договору та спрямованість на настання наслідків, обумовлених ним. Договір укладений в письмовій формі, підписаний сторонами . Вищевказані пункти, які оспорює позивач, включені за взаємною згодою та не суперечать діючому законодавству на момент укладення договору.
Посилання позивача на неможливість збільшувати процентну ставку в односторонньому порядку суд обгрунтовано не прийняв до уваги, оскільки наказом голови правління ПАТ КБ «Приватбанк» від 5 січня 2009 року була підвищена процентна ставка за користування кредитом, тобто Банк на той час мав право збільшувати процентну ставку в односторонньому порядку.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не є підставами для скасування рішення суду.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду відповідає вимогами матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Петровського районного суду міста Донецька від 26 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали суду.
Головуючий:
Судді: