У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві 7 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на вирок Надвірнянського районного суду Івано - Франківської області 18 липня 2005 року,

в с т а н о в и л а :

Зазначеним вироком засуджено:

ОСОБА_1, 1974 року народження, не судиму,

- за ст. 122 ч. 1 КК України на один рік виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням в дохід держави 15 % заробітної плати щомісячно;

- за ст. 125 ч.2 КК України на вісім місяців виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням в дохід держави 15 % заробітної плати щомісячно;

- за ст. 125 ч.1 КК України на шість місяців виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням в дохід держави 15 % заробітної плати щомісячно.

На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено один рік виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням в дохід держави 15 % заробітної плати щомісячно.

ОСОБА_2, 1971 року народження, не судиму,

- за ст. 125 ч.1 КК України на шість місяців виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням в дохід держави 15 % заробітної плати щомісячно.

Постановлено звільнити ОСОБА_2. від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Постановлено стягнути:

 з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 1200 грн. моральної шкоди; в користь ОСОБА_4 300грн. моральної шкоди; в користь ОСОБА_5 300 грн. моральної шкоди;

з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_1 300 грн, моральної шкоди;

з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_6 1200 грн. моральної шкоди, в користь ОСОБА_7 600 грн, моральної шкоди, 157,75 грн. матеріальної шкоди та 100 грн, судових витрат;

з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3- 300 грн. моральної шкоди.

ОСОБА_1. ОСОБА_2. визнані винним у тому, що вони на ґрунті особистих неприязних стосунків, через спір по земельній ділянці, вчинили ряд злочинів проти життя та здоров'я особи за таких обставин.

 10.05.2003 року в АДРЕСА_2, близько 17 год. під час сварки ОСОБА_1., ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_2., на ґрунті особистих неприязних стосунків кидали камінням в ОСОБА_6. та ОСОБА_3. ОСОБА_1. кинула каменем в око ОСОБА_6., спричинивши йому легкі тілесні ушкодження. ОСОБА_2. нанесла удар ножем у грудну клітку потерпілому ОСОБА_3.

29.05.2004 р. близько 14 год, на земельній ділянці, під час суперечки на ґрунті неприязних відносин, ОСОБА_1. умисно з газового балончика бризнула в обличчя ОСОБА_6., спричинивши йому легкі тілесні ушкодження.

15.10.2004 р. близько 17 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 на спірній земельній ділянці ОСОБА_1., під час суперечки, кинула цеглою в ОСОБА_6., спричинивши йому середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження. Коли, на земельну ділянку вийшла потерпіла ОСОБА_7, так як їй повідомили, що ОСОБА_1. кидає камінням в ОСОБА_6., то ОСОБА_1. кинула їй в голову каменем, заподіявши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Зазначеним вироком засуджені ОСОБА_3., ОСОБА_6, касаційна скарга від яких не надходили.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2005 року вирок залишений без зміни.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_2. просить судові рішення щодо неї скасувати, а справу закрити, оскільки відсутні докази про заподіяння нею тілесних ушкоджень ОСОБА_3.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати через істотні порушення норм кримінально - процесуального закону при розгляді справи судом першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи касаційних скарг колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність винності  ОСОБА_2 та ОСОБА_1. у вчинені злочинів за які вони засуджені, ґрунтується на зібраних і перевірених судом доказах.

Так, потерпілий ОСОБА_3. показав, що 10.05.2003 року він та ОСОБА_6. знаходились на присадибній ділянці. На город вийшли ОСОБА_5., ОСОБА_1., ОСОБА_4. та ОСОБА_2., і почали кидати в них каміння. ОСОБА_1. кинула каменем в око ОСОБА_6, тоді замахнулась сапою на ОСОБА_3, він сапу відібрав, вони попадали на землю, а в цей час ОСОБА_2. вдарила його ножем у плече. При освідувані він судмедексперту говорив, що його вдарила ножем ОСОБА_2., проте, в акті судмедекспертизи помилково вказано, що тілесні ушкодження йому спричинила ОСОБА_1.

Потерпілий ОСОБА_6 дав аналогічні показання та додав, що 29.05.2004 року близько 14 год. ОСОБА_1. з балончика бризнула йому в обличчя. Крім того, 15.10.2004 року близько 17 год. він погнав корову з телям пасти на спірну земельну ділянку. ОСОБА_1. почала кидати в його бік камінням. На ділянку вийшла його дружина - ОСОБА_7 і один камінь попав їй в голову, від чого вона впала на землю. Коли він підійшов, щоб підняти дружину з землі, ОСОБА_1. підбігла до нього і кинула цеглою йому у плече.

З показань потерпілої ОСОБА_4. вбачається, що 15.10.2004 року близько 17 год. вона вийшла на город та побачила, що ОСОБА_1. кидає камінням в чоловіка. та худобу, хотіла відігнати теля, в цей час ОСОБА_1, кинула їй каменем в голову, від удару вона впала на землю і втратила свідомість.

 Згідно висновків судово-медичних експертиз 23.05.2003 року у ОСОБА_6. та ОСОБА_3. були виявлені легкі тілесні ушкодження. При цьому у Лесюка мала місце колото-різана рана правової лопатки; 18.01.2005 року у ОСОБА_6. було виявлено легке тілесне ушкодження у вигляді хімічного опіку обох очей і шкіри обличчя; 16.11.2004 року у нього ж, виявлена закрита травма правого плечового суглобу у вигляді повного травматичного вивиху плечової кістки та синця, яка відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень і яка могла утворитись від удару каменем, цеглою; у ОСОБА_7 була виявлена закрита внутрішньочерепна травма у вигляді струсу головного мозку, а також забійна рана тім'яної ділянки голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

За таких обставин дії ОСОБА_1., ОСОБА_2. кваліфіковані правильно.

 Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну постановлених судових рішень, у тому числі і тих, на які посилається у скарзі ОСОБА_1., не знайдено.

Міра покарання призначена йому відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Колегія суддів підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, не знаходить.

 Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

                                 У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2. залишити без задоволення.

С у д д і:

Верещак В.М.                      Лавренюк М.Ю.               Заголдний В.В.