АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа   №   11-1997/2006 р. Категорія ст. 115 ч.І КК України

Головуючий в 1-й інстанції суддя Воробьов В.Л. Доповідач Кузьменко В.М.

УХВАЛА ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2006 року   колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Москальця ЇІ.П.

суддів: Кузьменко В.М., Бровченко Л.В. за участю прокурора Жмайло Н.В,

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 і в його інтересах адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, освіта середня, не працюючий , раніше судимий: 24.11.1983 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 140 ч.2, 215³ ч.І, 42 КК УССР на З роки позбавлення волі. Звільнений 15.10.1986 року за відбуттям покарання;

8.07,1988 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 194 ч.І, 215 ч.І, 42 КК УССР на 1 рік 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 8.01.1990 року за відбуттям покарання;

21.12.1990 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 101 ч.І, 43 КК України на 7 років 2 місяці позбавлення волі. Звільнений 29.06.1966 року за відбуттям покарання;

27.01.2001 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 140 ч.2, 229⁶ ч.І, 101 ч.І, 42 КК України на 5 років позбавлення волі. Звільнений 4.03.2004 року на підставі постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська от 25.02.2004 року умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 9 днів,

засуджений за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст. 115 ч.І КК

України на 9 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань призначено для відбуття 9 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України приєднано частково покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі не відбуте засудженим за вироком індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2001 року і остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначено 10 років позбавлення волі.

ОСОБА_1 засуджено за те, що 20 квітня 2004 року і 10 червня 2006 року він відкрито викрав мобільні телефони у потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5, під час розмови по телефону останніх. Окрім того, його засуджено також за умисне вбивство потерпілого ОСОБА_6, яке він вчинив в стані алкогольного сп'яніння 4 січня 2006 року біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», який розташований по АДРЕСА_1 на грунті виниклих неприязних відносин.

В апеляціях:

· адвокат ОСОБА_2 просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1 і справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що на його думку ОСОБА_1 не вчиняв відкритих викрадань мобільних телефонів, а вбивство потерпшого ОСОБА_6 вчинив при перевищені меж необхідної оборони, але суд при розгляді справи допустив неповноту і односторонність судового слідства;

· засуджений ОСОБА_1 з цих же підстав просить вирок щодо нього скасувати.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою і адвоката апеляції, пояснення потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_7 і міркування прокурора, які вважали за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляцій, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції адвоката і засудженого не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і грунтується на зібраних у справг та досліджених у судовому засіданні доказах, а саме: 1) на показаннях потерпілої ОСОБА_5 про те, що саме ОСОБА_1 викрав у неї мобільний телефон, коли вона розмовляла по ньому, які вона підтвердила на очній ставці, протоколах впізнання нею ОСОБА_1 і телефона, показаннях свідка ОСОБА_8, який купив цей телефон у засудженого, явці з повинною ОСОБА_1; 2) на показаннях потерпілої ОСОБА_4 про те, що саме ОСОБА_1 викрав у неї мобільний телефон, коли вона розмовляла по ньому, які вона підтвердила на очній ставці, протоколах впізнання нею ОСОБА_1, явці з повинною ОСОБА_1; 3) на показаннях потерпілої ОСОБА_7 про те, що її брат ОСОБА_6 ніколи не носив с собою ножа, показаннях свідка ОСОБА_9 про те, що на її думку ініціатором конфлікту був ОСОБА_1, оскільки вона чула тільки його підвищений голос у розмові з потерпілим, висновках судово-медичних, медико-криміналістичної експертиз.

Суд дав правильну оцінку доказам і дії засуджених вірно кваліфікував за ст.ст. 186 ч. 2КК України, а також за ст. 115 ч.1  КК України, оскільки перевищення меж необхідної оборони з боку ОСОБА_1 щодо потерпілого в судовому засіданні не встановлено.

Доводи адвоката і засудженого про не доведеність вини засудженого в відкритому викраденні мобільних телефонів і неправильної кваліфікації його дії за фактом вбивства потерпілого ОСОБА_6 безпідставні.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним, дані про особу,

всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про те що він повинен відбувати міру покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши йому строк покарання, оскільки ОСОБА_1 вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння і раніше притягався до кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляції адвоката ОСОБА_2 і засудженого ОСОБА_1 залишити без,-задоволення, а вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.