Справа № 22-а-487 Категорія 38
Головуючий у І інстанції: Яременко Г.М. Суддя-доповідач: Криворотенко В.І.
УХВАЛА
іменем України
19 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Рибалки В.Г.,
суддів - Криворотенка В.І., Хвостика С.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
та осіб, які приймають участь в справі - апелянта ОСОБА_1., представника відповідача Ткаченко В.М., розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02 листопада 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Роменського міськрайонного центру зайнятості населення про визнання незаконним зняття з обліку як безробітної та визнання права на достроковий вихід на пенсію, стягнення моральної шкоди, -
встановила:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02 листопада 2006 року, якою в задоволенні її адміністративного позову відмовлено за необґрунтованістю, та прийняти нову постанову про задоволення її позовних вимог. Вказує, що після поновлення на роботі за рішенням суду усно повідомляла про це працівників центру зайнятості та про те, що вказане рішення не вступило в законну силу, а лише допущене його негайне виконання, а після вступу вказаного рішення суду в законну силу припинила відвідувати центр зайнятості, і з цієї дати були припинені виплати по безробіттю, а тому висновок суду щодо обману з її боку вважає необгрунтованим. Також зазначає, що фактично з 24 березня 2006 року не була зареєстрована як така, що шукає роботу, і що у вересні 2005 року між нею та відповідачем припинилися правовідносини по перебуванню її на цьому обліку, а тому на нові правовідносини не повинні розповсюджуватися обставини, що виникли за час перебування на попередньому обліку.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 березня 2006 року ОСОБА_1. звільнена з Філії «Роменського молочного комбінату» приватного підприємства «РОСЬ» в зв'язку зі скороченням чисельності та штату за ст. 40 п.1 КЗпП України наказом НОМЕР_1.
23 березня 2006 року вона у встановлений термін звернулась у Роменський міськрайонний центр зайнятості населення для реєстрації як такої, що шукає роботу та використання права на достроковий вихід на пенсію, після чого її, відповідно, поставили на облік.
Під час консультації у спеціаліста в трудовій книжці ОСОБА_1. було виявлено порушення, що вона раніше стояла на обліку в центрі зайнятості і була поновлена на роботі за рішенням суду.
24 березня 2006 року працівниками центру зайнятості було встановлено, що рішенням
Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16 березня 2005 року ОСОБА_1 поновлена на роботі у ВАТ «Роменський молочний комбінат» і в цій частині допущене негайне виконання рішення суду. Наказом НОМЕР_2 ВАТ «Роменський молочний комбінат» на підставі зазначеного рішення суду позивачку поновлено на роботі. При цьому 13 липня 2004 року ОСОБА_1. звернулась до центру зайнятості в пошуках роботи, і з 20 липня 2004 року по 11 липня 2005 року отримувала допомогу по безробіттю. З правами та обов'язками безробітної ОСОБА_1. була ознайомлена, отримала пам'ятку безробітного.
Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши суддюдоповідача, сторін в справі, вислухавши заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції вірно з'ясував правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи, дослідив всі наявні докази в справі і дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні на підставі ст. 86 ч. 1 КАС України, а тому дійшов до вірного висновку, відмовивши у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1.
В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність рішення місцевого суду.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1., будучи поінформованою про права та обов'язки безробітного не повідомила вчасно державну службу зайнятості про своє поновлення на роботі 18 березня 2005 року. При цьому посилання апелянта на те, що вона сповістила відповідача про таке, на думку колегії суддів, є необгрунтованим, таким, що носить загальний характер та конкретними доказами не підтверджено. Висновок суду першої інстанції про протилежне узгоджується з поясненнями самої позивачки, показами свідків ОСОБА_2. та ОСОБА_3., а також достатньої кількості документів, яким місцевий суд дав належну оцінку та на які послався у своєму рішенні.
Колегія суддів вважає, що доводи апелянта про те, що у вересні 2005 року між нею та відповідачем припинилися правовідносини по перебуванню її на цьому обліку, а тому на нові правовідносини не повинні розповсюджуватися обставини, що виникли за час перебування на попередньому обліку, були предметом розгляду в суді першої інстанції, але обґрунтовано ним спростовані. Зокрема, судом вірно визначено, що, оскільки факт обману ОСОБА_1. був виявлений центром зайнятості лише 24 березня 2006 року, кошти, отримані позивачкою, були повернуті підприємством вже після зняття її з обліку, тобто після вказаної дати, то правовідносини виникли у 2005 році та продовжували існувати до 24 березня 2006 року, а тому відповідач обґрунтовано, згідно п/п «л» п. 44 Положення «Про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови надання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки», відмовив позивачці у реєстрації зв'язку з порушенням нею законодавства, оскільки відповідно до цього Положення громадяни, зняті з реєстрації* у разі одержання допомоги по безробіттю шляхом обману, можуть звернутися за сприянням у працевлаштуванні до державної служби зайнятості тільки після 6 місяців з дня виявлення такого факту.
Порушень законодавства в таких діях Роменського міськрайонного центру зайнятості колегією суддів не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду, так як суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.
Порушень норм процесуального права колегією суддів також не вбачається.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02 листопада 2006 року в даній справі залиШИти без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.