КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа №673/1568/13-ц

Провадження №22-ц/792/595/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року м.Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Спірідонової Т.В.,

суддів - Купельського А.В., П'єнти І.В.,

при секретарі - Чебан О.М.

за участю: представників апелянта - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» про зобов'язання до працевлаштування, стягнення середньої заробітної плати,

встановила:

В жовтні 2013 року позивач звернулась до суду з позовом та просила зобов'язати Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» працевлаштувати її на цьому ж підприємстві відповідно до займаної посади та стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позовних вимог вказала, що з 18.07.2013 року відповідно до укладеного з відповідачем контракту №417 вона працювала на посаді провідника пасажирських вагонів. Строк дії контракту встановлений з 18.07.2013 року по 01.10.2013 року. В Деражнянській ЦРЛ 30.09.2013 року їй було встановлено вагітність терміном 5 тижнів. Позивач звернулася з висновком УЗД-обстеження у відділ кадрів відповідача, де її повідомили про звільнення у зв'язку із закінченням строку дії трудового контракту. Вважає, що відповідачем порушено трудові права, оскільки по даний час вона в порушення ст.184 КЗпП України не працевлаштована.

В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги та просила стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 1 жовтня 2013 року по 22 січня 2014 року в розмірі 11783грн.46коп.

Ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 26.11.2013 року

________________________________________________________________________________

Головуюча в першій інстанції - Лукіянець Т.В.

Доповідач - Спірідонова Т.В. Категорія 51

замінено неналежного відповідача відокремлений підрозділ Вагонна дільниця станції Хмельницький Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на належного відповідача- Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця».

Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково та зобов'язано Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» працевлаштувати ОСОБА_3; стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на користь ОСОБА_3 середній заробіток в розмірі 11158грн.62коп. без урахування передбачених законодавством утримань із заробітної плати; в решті вимог відмовлено. Вирішено питання про стягнення судового збору.

В апеляційній скарзі Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Апелянт зазначає, що судом не враховано, що документи на підтвердження стану вагітності на момент звільнення позивачем не надавалися. Судом не звернуто увагу на те, що право на пільги, передбачені ч.3 ст.184 КЗпП України позивач має з дня подання медичного висновку, а довідка про вагітність позивачу була видана вже після її звільнення. Крім того вважають, що обчислення розміру середнього заробітку в даному випадку слід було провести з урахуванням довідки про середню заробітну плату (дохід) на випадок безробіття, оформленої згідно вимог постанови КМ України від 26.09.2001 року №1266 та наказу Міністерства праці та соціальної політики від 20.11.2000р. №307.

Представники апелянта Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» - ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, просять її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4, заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначили, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов суд виходив з того, що на час звільнення ОСОБА_3 була вагітною, однак власник підприємства в порушення ст.184 КЗпП України не виконав свого обов'язку по її працевлаштуванню. У зв'язку з цим на користь позивача підлягає стягненню середня заробітна плата, але не більш ніж за три місяці.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що 18 липня 2013 року між відокремленим підрозділом вагонна дільниця станції Хмельницький ДТГО Південно-Західна залізниця та ОСОБА_3 було укладено контракт №417, відповідно до якого ОСОБА_3 прийнята на роботу у вагонну дільницю в цех резерву провідників пасажирських вагонів за посадою провідник пасажирських вагонів.

Відповідно до п.20 вищевказаного контракту термін його дії визначений сторонами з 18.07.2013 року по 01.10.2013 року.

Згідно із висновком ультразвукового обстеження, проведеного Деражнянською ЦРЛ 30.09.2013 року у ОСОБА_3 встановлено стан вагітності, який відповідає 5 тижням.

ОСОБА_3 дізналася про стан вагітності 27.09.2013 року та у перший робочий день після вихідних - 30.09.2013 року звернулася до відділу кадрів з висновком УЗД обстеження від 30.09.2013 року. Вказані обставини представниками відповідача не заперечуються.

З 30.09.2013 року ОСОБА_3 була звільнена з роботи по закінченню строку дії контракту на підставі п.2 ст.36 КЗпП України.

На час звільнення ОСОБА_3 була вагітною, що не оспорюється сторонами, однак будь-яка робота їй запропонована не була.

Відповідно до ч.3 ст.184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - ч.6 ст.179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.9 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року №9, з наступними змінами, при розгляді справ про звільнення за п.2 ст.36 КЗпП України судам слід враховувати, що звільнення з цих підстав вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (або понад три роки, але не більше, ніж до 6 років, якщо дитина за медичним висновком в цей період потребує домашнього догляду), одиноких матерів (жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама) при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда провадиться з обов'язковим працевлаштуванням (ч.3 ст.184 КЗпП). Не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов'язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не була надана на тому ж або на іншому підприємстві (в установі, організації) інша робота або запропонована робота, від якої вона відмовилась з поважних причин (наприклад, за станом здоров'я).

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ч.3 ст.184 КЗпП України встановлено гарантії для окремих категорій працівників, а саме: заборонено звільнення, зокрема, вагітної жінки та передбачено обов'язкове працевлаштування у випадках її звільнення після закінчення строкового трудового договору.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач до звільнення скористалася своїм правом на пільги при залишенні на роботі, передбачені трудовим законодавством, та повідомила про стан вагітності, а тому невиконання підприємством, яке провело звільнення, обов'язку по працевлаштуванню ОСОБА_3 протягом трьох місяців є підставою для покладення на нього обов'язку по працевлаштуванню позивача. При цьому суд врахував, що позивач була позбавлена можливості надати довідку про вагітність, оскільки станом на 30.09.2013 року не перебувала на обліку у лікаря-гінеколога як вагітна, однак підтвердила стан вагітності проведеним УЗД-обстеженням.

Судом правильно визначено розмір середньої заробітної плати за три місяці з 01.10.2013 року по 01.01.2014 року у сумі 11158грн.62коп. відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», оскільки згідно з п.л ст.1 Порядку він застосовується в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться, виходячи із середньої заробітної плати.

Посилання представника апелянта на необхідність нарахування середньої заробітної плати відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. N 1266, є безпідставним, так як ним визначено правила обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхові виплати) у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації чи фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» відхилити.

Рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча:/підпис/ Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом:суддя апеляційного суду Т.В.Спірідонова