ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 березня 2014 р. Справа № 909/176/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістік,
юридична адреса: вул.Озерянівська,2, м.Горлівка, Донецька область, 84601
поштова адреса: вул.С.Петлюри, 9А, м.Івано-Франківськ,76025;
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
АДРЕСА_1;
про: стягнення заборгованості в сумі 4 195,54грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Кучірка В.Й., (довіреність б/н від 31.12.2013р.);
від відповідача: не з"явилися.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ТОВ "Баядера Логістік звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - ФО-П ОСОБА_1, заборгованість в сумі 5 411,96грн., з яких: 4 195,54грн. - основний борг, 298,06грн.- пеня, 293,68грн.- штраф, 624,68грн. - 20% річних.
Представник позивача, в судовому засіданні, подав заяву про зменшення позовних вимог №27/03 від 27.03.14р. (вх№ 4237/14 від 27.03.14р.), в якій просить суд, стягнути з відповідача основний борг в сумі 4 195,54грн. та судові витрати.
Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішено, виходячи зі зменшеної ціни позову.
При цьому, суд бере до уваги п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.10р. №01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.
В судовому засіданні, представник позивача, підтримав позовні вимоги (зменшені) вказуючи при цьому на:
- укладення між сторонами Договору поставки №705 від 01.01.11р., згідно умов якого, Постачальник/позивач передав у власність Покупця/відповідача по видаткових накладних №18422/16577 від 10.04.13р., №19783/17784 від 17.04.13р., №22488/20184 від 30.04.13р., №25171/22824 від 23.05.13р., №25172/22823 від 23.05.13р., №26479/23798 від 29.05.13р., товар (алкогольні напої), на загальну суму 5 265,54грн.
- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 4 195,54грн. (1 070,00грн.- відповідачем сплачено);
- звернення до відповідача з вимогою вих№01-02 від 01.02.14р., про погашення заборгованості, яка залишились без належного реагування з боку відповідача;
- приписи ст.ст. 612, 629 Цивільного кодексу України.
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав. Ухвали суду від 20.02.14р., від 11.03.14р., з відомостями про дату, час та місце розгляду справи, направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною позивачем у позовній заяві та у витягу з ЄДРЮО та ФО-П Серія АГ №252033 (АДРЕСА_1), повернулась на адресу суду підприємством зв"язку з відміткою "за зазначеною адресою не проживає ".
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.64, ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом даних норм права, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв"язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р.).
За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що відповідач відповідно до вимог чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістік" (Постачальник/ позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Покупець/відповідач) укладено Договір поставки №705 від 01.01.11р.
Згідно п.1.1.Договору, Постачальник зобов"язується передати у власність Покупця алкогольні напої, а Покупець зобов"язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього Договору.
Постачальник поставляє товар Покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв"язку. Найменування, кількість, асортимент, ціна товару визначається Покупцем у замовленні та зазначається Постачальником у видатковій накладній на товар (п.3.3., 4.1., 5.2. Договору).
Відповідно до п.3.4. Договору, підпис уповноваженого представника Покупця в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий Покупцем від Постачальника за кількістю та якістю. Претензії Покупця щодо якості товару після підписання ним накладної на товар розглядаються та задовольняються Постачальником в окремому порядку, який визначається Постачальником в кожному випадку окремо.
Пунктом 3.6. Договору обумовлено, що Покупець зобов"язаний до моменту першої поставки надати Постачальнику Повідомлення зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток (штампів). У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки (штампу) на накладній не збігається зі зразками підписів та (або) зразками печаток (штампів) наданих Покупцем Постачальнику у Повідомленні, проте, такий підпис (печатка, штамп) наявний у накладних, що були оплачені Покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою.
Розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати (п.6.1. Договору).
Дослідженням матеріалів справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Постачальник/позивач передав у власність Покупця/відповідача по видаткових накладних №18422/16577 від 10.04.13р., №19783/17784 від 17.04.13р., №22488/20184 від 30.04.13р., №25171/22824 від 23.05.13р., №25172/22823 від 23.05.13р., №26479/23798 від 29.05.13р. (а.с.24-28, 47), товар (алкогольні напої) на загальну суму 5 265,54грн. Факт отримання відповідачем товару, підтверджують наявні в матеріалах справи квитанції від 30.04.13р., 04.06.13р., 30.07.13р., 11.09.13р.(а.с.49), якими відповідачем здійснено часткові проплати за отриманий товар, згідно вище вказаних видаткових накладних (зокрема, №18422/16577 від 10.04.13р., №25171/22824 від 23.05.13р.).
Проте, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов"язання, в частині здійснення повного розрахунку за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 4 195,54грн.
Позивач звертався до відповідача з вимогою вих№01-02 від 01.02.14р. (а.с. 29-31), про погашення заборгованості за отриманий товар. Проте, дана вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача.
Позивачем доведено перед судом, факт наявності заборгованості за поставлений товар в сумі 4 195,54грн.
Станом на 27.03.14р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.
Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.
Договір поставки №705 від 01.01.11р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).
В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Приписами ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судове засідання не з"явився, будь-яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.
Таким чином, на основі вище викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4 195,54грн., правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов ТОВ "Баядера Логістік до відповідача ФО-П ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4 195,54грн. - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістік, вул. Озерянівська, 2, м.Горлівка, Донецька область, 84601 (ідентифікаційний код 35871504) 4 195,54грн. (чотири тисячі сто дев"яносто п"ять грн. 54коп.) - заборгованості, 1 827,00грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00коп.) - судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 28.03.14р.
Суддя С.Кобецька