Єдиний унікальний номер 237/5915/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2303/2014
Головуючий в 1 інстанції - Ліпчанський С.М.
Доповідач - Гапонов А.В.
Категорія 20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 березня 2014 року
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Бугрим Л.М.,
суддів Халаджи О.В., Гапонова А.В.,
при секретарі Лавицькому Д.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 6 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок та земельну, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_4 про визнання договору дійсним та визнання права власності. В позові зазначила, що вона дала ОСОБА_1 10 000 гривень в рахунок купівлі його будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 Крім того, позивачка ОСОБА_3 уклала договір поруки з відповідачкою ОСОБА_4, яка зобов'язалась повернути 10 000 гривень у разі відмови ОСОБА_1 укласти договір купівлі-продажу його будинку та земельної ділянки.
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що він уклав договір купівлі-продажу з відповідачем, відповідно до якого, він у відповідача придбав земельну ділянку та житловий будинок. Відповідно до умов угоди позивач передав відповідачу гроші у розмірі 10 000 гривень, оскільки саме за таку ціну вони домовилися щодо вартості земельної ділянки та житлового будинку. Позивач не має можливості посвідчити договір купівлі-продажу зазначеного майна, оскільки відповідач ухиляється від переоформлення. Просить суд визнати договір купівлі-продажу укладений між позивачем та відповідачем дійсним, та визнати за ним право власності на житловий будинок та земельну ділянку відповідача.
Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 06 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності - задоволено.
Визнано договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсним.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1
Визнано за ОСОБА_2 право власності на жилий будинок АДРЕСА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та закрити провадження по справі. Зазначає, що судом не взято до уваги той факт, що він є інвалідом першої групи, паралізований, заяву про розгляд справи у його відсутність не писав, крім того про розгляд судом першої інстанції зазначеного позову він не повідомлявся. Договір купівлі-продажу не підписував. Зазначає, що йому взагалі важко писати та говорити, оскільки він прикований до інвалідного візка.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення Мар'їнського районного суду Донецької області скасувати та закрити провадження по справі, зазначає, що вона як спадкоємець є власником частини вищезазначеного домоволодіння. Суд в порушення вимог 130 ЦПК України не встановив склад осіб, які повинні брати участь у справі. Щодо рішення суду першої інстанції зазначає, що суд ухвалив рішення за відсутністю відповідача, який є інвалідом першої групи, крім того він не може усвідомлювати свої дії, оскільки прикований до інвалідного візка. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та не обґрунтованим, та таким що підлягає скасуванню.
В судовому засіданні Апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги підтримала, просила рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 доводи апеляційної скарги не підтримала, просив рішення суду залишити без змін.
Позивач ОСОБА_2 проти скарги заперечував, просив залишити у силі рішення суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове, якщо останнім неповне з'ясовано обставини, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 16 січня 1991 року ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1
Відповідно до договору купівлі-продажу від 1 вересня 2012 року ОСОБА_1 продав ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 за десять тисяч гривень. Згідно вказаного договору грошові кошти за продаж зазначеного майна одержані ОСОБА_1 ще до підписання договору.
Відповідно до договору поруки від 1 вересня 2012 року ОСОБА_4 поручається перед ОСОБА_3, за виконання грошового зобов'язання у сумі 10 000 грн., а саме за повернення ним грошових коштів, у разі відмови від укладання договору купівлі-продажу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 що є його власністю.
Відповідно до договору відступлення права вимоги від 27 листопада 2013 року ОСОБА_3 з однієї сторони, та ОСОБА_2 з другої сторони, уклали договір відступлення права вимоги: новий кредитор стає кредитором Боржника за договором купівлі-продажу будинку разом з земельною ділянкою від 01 вересня 2012 року між первісним кредитором та ОСОБА_1 на суму 10 000 грн.
В подальшому ОСОБА_2 приєднався до позову ОСОБА_3, і відповідно до договору відступлення права вимоги просив визнати договір купівлі-продажу будинку між ним та ОСОБА_1 дійсним та визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку згідно акту І-ДН №076060, площею ОД 146 гектарів для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та для ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться за адресою: земельна ділянка АДРЕСА_1 Визнати за ОСОБА_2 право власності на жилий будинок «А-1» загальною площею: 56,8 кв.м., у тому числі житловою площею 25,6 кв.м., вспоміжною 56,8 кв.м. та неопалювальною пристрой кою 72,7 кв.м., з прибудовою «А-1», сарай-гараж «Б-1», літня кухня «В-1», сарай «Г-1», сарай «Д-1», погреб «ап.-1», ворота «№1», паркан «№2», розташований будинок АДРЕСА_1
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що відповідач фактично отримав грошові кошти по вказаному договору купівлі-продажу та відповідно до вимог ст. 220 ЦК України суд першої інстанції прийшов до висновку, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але відповідач ухилився від його нотаріального посвідчення, суд визнав такий договір дійсним.
Проте з таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд не може погодиться, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
З матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 01 вересня 2012 року ( а.с. 4), укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, за своєю формою не відповідає вимогам.
ОСОБА_2 звертаючись до суду першої інстанції з позовом, зазначає, що відповідач ОСОБА_1 ухиляється від нотаріального посвідчення вказаного договору, хоча будь яких доказів на підтвердження своїх вимог суду першої інстанції надано не було.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Крім того, належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 отримав грошові кошти у сумі 10 000 гривень за продаж спірного домоволодіння також суду надано не було. В матеріалах цивільної справи не має письмової розписки або іншого документу, який би підтвердив, що ОСОБА_1 дійсно отримав вказані гроші.
Відповідно до ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Виходячи з того, що вищезазначений договір за своєю формою і змістом не відповідає вимог чинного законодавства, крім того позивачем не надано доказів на підтвердження того, що грошові кошти були отримані відповідачем та у чому полягає ухилення або відмова від нотаріального посвідчення вказаного договору, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Враховуючи, що по справі є грубі порушення як матеріального так й процесуального права колегія суддів Апеляційного суду Донецької області вважає необхідним рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення.
Керуючись ст. 303 - 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 6 грудня 2013 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: Донецька область, АДРЕСА_1, відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: