Єдиний унікальний номер 234/10995/13-ц Номер провадження 22-ц/775/829/2014
Головуючий у суді 1-ої інстанції Кравченко О.Ю.
Доповідач - Жарова Ю.І.
Категорія 27
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Шевченко В.Ю.,
суддів Супрун М.Ю., Жарової Ю.І.,
при секретарі Внуковій Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 06 грудня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 06 грудня 2013 року 2013 року в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду позивач по справі, ПАТ КБ «ПриватБанк», не погодився з рішенням суду та звернувся до апеляційного суду із апеляційної скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, за недоведеністю обставин, що мають значення та невідповідності висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було не в повному обсязі встановлено обставини, які мають значення по справі. Апелянт звертає увагу на те, що твердження суду щодо пропуску строку позовної давності, є необґрунтованим та не відповідає чинному законодавству.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив суд провести судове засідання без участі представника банку (а.с. 111-112).
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність представника позивача, оскільки відповідно до вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.2 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи було встановлено, що 04.08.2006 року між «ПриватБанком» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №КТНЗАЕ00000197, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 24 000 грн. на придбання автомобіля, на строк з 04.08.2006 по 03.08.2009 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,32% на місяць (а.с.8-12).
Також 04.08.2006 року між банком та відповідачем було укладено договір застави, згідно з яким відповідач надав в заставу банку автомобіль ГАЗ, модель, 3110, д/н НОМЕР_1 (а.с.39-40).
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 29.07.2008 року, у справі за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №КТНЗАЕ00000197 від 04.08.2006 року, було звернуто стягнення на автомобіль ГАЗ, модель, 3110, д/н НОМЕР_1 та розірвано кредитний договір №КТНЗАЕ00000197 від 04.08.2006 року. Рішення суду набрало законної сили 11.08.2008 року (а.с.28).
Як вбачається з довідки-розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку, на день розірвання кредитного договору, 11.08.2008 року, заборгованість відповідача складала: 21 635,52 грн. - заборгованість за кредитом, 3617,67 грн. - заборгованість за відсотками, 380 грн. - заборгованість по комісії, 997,63 грн. - пеня (а.с. 55, 61-64).
Відповідач передав банку автомобіль ГАЗ, модель, 3110, д/н НОМЕР_1 відповідно до акту приймання автомобіля від 08.05.2009 року (а.с.29).
Як вбачається з біржового договору від 13.10.2009 року №0176, автомобіль ГАЗ 3110 д/н НОМЕР_1 13.10.2009 року був проданий за 16 000 грн. (а.с.56).
Кошти, які надійшли від продажу автомобіля були розподілені наступним чином: 12002,33 грн. - погашення заборгованості за кредитом, 3617,67 грн. - погашення відсотків, 380 грн. - погашення комісії (а.с.55).
Таким чином, непогашена заборгованість за кредитним договором, що утворилася на день розірвання кредитного договору, складає 9633,17 грн. - заборгованість за кредитом, 997,63 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Також судом було встановлено, що кредитний договір було розірвано 11.08.2008, тому суд вважає, що починаючи з цієї дати банку необхідно було звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача.
Як вбачається з довідки, наданої Краматорським міським судом, 15.08.2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом (а.с.69). Заочним рішенням Краматорського міського суду від 30.09.2011 року позовні вимоги були задоволені та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у сумі 25 633,94 грн. Як пояснили у судовому засіданні представники сторін, зазначене заочне рішення було скасовано за заявою відповідача та справу призначено до розгляду у загальному порядку. Ухвалою Краматорського міського суду від 14.05.2013 року вказаний позов було залишено без розгляду за заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.67-69).
Статтею 256 ЦК України визначено поняття позовної давності, де позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до вимог ст.. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із ст.. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст..ст. 253 - 255 цього Кодексу (а саме перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок). Відповідно до ст.. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач у письмових запереченнях проти позовної заяви послався на пропуск позивачем строку позовної давності звернення до суду (а.с.27).
Згідно із листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 16.01.2013, № 10-70/0/4-13 "Про окремі питання застосування строків позовної давності", відповідно до частин третьої і четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду (стаття 303 ЦПК України), то заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Заява позивача про поновлення строку позовної давності (частина п'ята статті 267 ЦК України) не означає, що подана заява (відповідачем) про застосування позовної давності, тобто про сплив позовної давності, є наслідком відмови в позові, якщо він обґрунтований.
У разі, якщо відповідач подав заперечення проти позову, пославшись на сплив позовної давності, то зазначена заява є підтвердженням того, що відповідач зробив заяву про застосування позовної давності.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог в повному обсязі, оскільки перебіг трирічного строку позовної давності за вимогами ПАТ КБ про стягнення заборгованості за кредитним договором сплинув 11 серпня 2011 року, а позов було пред'явлено суду 29 серпня 2013 року (а.с.2). Тобто позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Довід апеляційної скарги що позивачем не було пропущено строку позовної давності не може бути прийнятий до уваги судовою колегією, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Як вбачається з матеріалів справи 15.08.2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом (а.с.69). Заочним рішенням Краматорського міського суду від 30.09.2011 року позовні вимоги були задоволені та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у сумі 25 633,94 грн. Зазначене заочне рішення було скасовано за заявою відповідача та справу призначено до розгляду у загальному порядку. Ухвалою Краматорського міського суду від 14.05.2013 року вказаний позов було залишено без розгляду за заявою ПАТ КБ «ПриватБанк».
Згідно із ч. 1 ст. 265 ЦК України, залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив надані сторонами докази, дав їм належну правову оцінку. Наведені в апеляційній скарзі доводи не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення про скасування оскаржуваного рішення. Рішення суду є законним і обґрунтованим.
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 06 грудня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: