ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 131/1314/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Волошин С.В.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Іллінецької міської ради Вінницької області, ОСОБА_4 на постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 05 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, Іллінецької міської ради Іллінецького району Вінницької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - відділ Держкомзему в Іллінецькому районі Вінницької області про визнання недійсними державних актів та скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 звернулася з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_4, Іллінецької міської ради Іллінецького району Вінницької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - відділ Держкомзему в Іллінецькому районі Вінницької області про визнання недійсними державних актів та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 05.02.2014 року позов задоволено. Визнано недійсним державний акт серії ЯМ № 276938, виданий 04.12.2012 року на ім'я ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована по АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Визнано протиправним та скасовано рішення від 02.08.2012 року 19 сесії 6 скликання сесії Іллінецької міської ради Іллінецького району Вінницької області, в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0956 га, яка розташована по АДРЕСА_1, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Визнано недійсним державний акт серії ЯМ № 276939, виданий 04.12.2012 року на ім'я ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку площею 0,0956 га, що розташована по АДРЕСА_1, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. Скасовано державну реєстрацію речових прав, згідно державних актів, серія ЯМ №276938, виданого 04.12.2012 року на ім'я ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, яка розташована по АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та серії ЯМ №276939, виданого 04.12.2012 року на ім'я ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку площею 0,0956 га, що розташована по АДРЕСА_1, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, відповідачі - Іллінецька міська рада та ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, в яких просять оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити.

Представник відповідача - Іллінецької міської ради в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача - ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції.

В судове засідання позивач не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином.

Третя особа до суду апеляційної інстанції прибуття свого уповноваженого представника не забезпечила, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 12.08.1997 року рішенням виконавчого комітету Іллінецької міської ради ОСОБА_6 було передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,10 га, що розташована за адресою по АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення підсобного господарства. На даний час у вказаному будинку, як співвласник, проживає позивач.

Відповідно до рішення Іллінецького районного суду від 17 листопада 1997 року позивач є власником 74,17 % будинковолодіння по АДРЕСА_2.

Згідно договору дарування частини житлового будинку від 19.12.2008 року ОСОБА_6 подарував свою частину будинку дочці ОСОБА_4, земельною ділянкою фактично не користується.

Вважаючи рішення Іллінецької міської ради від 12.08.1997 року про передачу ОСОБА_6 у приватну власність 0,10 га земельної ділянки, що розташована за наведеною вище адресою незаконним позивач ОСОБА_5 звернулась до суду з відповідним позовом з вимогою скасувати таке рішення ради.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі №2-а-3/11/0207 апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 14 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Іллінецької міської ради, за участю третіх осіб на стороні відповідача - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про визнання рішення недійсним, - скасовано в частині відмови в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Іллінецької міської ради, за участю третіх осіб на стороні відповідача - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 щодо скасування рішення 13-ї сесії 22 скликання Іллінецької міської ради Іллінецького району Вінницької області щодо передачі у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,05 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 (згідно рішення сесії міської ради Дружби 8). В цій частині ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов - задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення 13-ї сесії 22 скликання Іллінецької міської ради Іллінецького району Вінницької області в частині передачі у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,05 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 (згідно рішення сесії міської ради Дружби 8). В іншій частині постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 14 жовтня 2010 року залишено без змін.

В подальшому, вважаючи державний акт на ім'я ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована по АДРЕСА_1, а також державний акт на ім'я ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку площею 0,0956 га, що розташована по АДРЕСА_1 цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, а також рішення ради від 02.08.2012 року 19 сесії 6 скликання Іллінецької міської ради, на підставі якого було видано зазначений державний акт протиправними та такими, що підлягають визнанню недійсними, позивач ОСОБА_5 звернулася до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржуване рішення Іллінецької міської ради від 02.08.2012 року 19 сесії 6 скликання в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0956 га, по АДРЕСА_1, прийнято з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України в частині недотримання принципу обґрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), оскільки посадовим особам Іллінецької міської ради Іллінецького району Вінницької області було відомо про те, що вказана земельна ділянка є спірною, а також з порушенням принципу пропорційності, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи (позивача) і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Відповідно підлягали до задоволення позовні вимоги щодо визнання недійсними державних актів.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

При цьому, суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і порядку, визначених Конституцією України, Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини, а підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

В силу положень ч.1 ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ст.126 ЗК України документами, що посвідчують право на земельну ділянку, являються державні акти, форма яких затверджена Кабінетом Міністрів України, та договір оренди, який реєструється відповідно до закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення 13 сесії 22 скликання Іллінецької міської ради від 12.08.1997 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» на підставі якого ОСОБА_6 видано оскаржуваний державний акт на право власності на землю, на даний час Вінницьким апеляційним адміністративним судом скасовано, як таке, що істотно порушує права позивача ОСОБА_5, як співвласника житлового будинку, який розташований у АДРЕСА_1. Відповідно підлягає визнанню недійсним державний акт серії ЯМ № 276938 від 04.12.2012 року, оскільки відпали правові підставі його видачі.

Незаконність рішення 13 сесії 22 скликання Іллінецької міської ради від 12.08.1997 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» та правові підстави його скасування були встановлені рішенням Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі №2-а- 3/11/0207, а тому не потребують додаткового встановлення та є преюдиційними для суду при розгляді даної адміністративної справи.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 КАС України).

Видача державного акту на право власності на землю, на право постійного користування землею здійснюється з метою державної реєстрації такого, яке вже закріплено правовстановлюючими документами.

Отже, актом, що породжує набуття особою прав та обов'язків власника землі чи землекористувача, є рішення органу державної влади, а державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою має похідний характер від рішення компетентного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Таким чином, у разі скасування рішення державного органу, як незаконного, чи визнання його недійсним у встановленому порядку, виданий на підставі та на виконання такого рішення державний акт на право власності на землю чи державний акт на право постійного користування земельною ділянкою має бути визнаний нечинним.

Слід також зазначити, що визнання нечинним рішення органу місцевого самоврядування як спосіб захисту порушених прав відповідає приписам чинного законодавства, зокрема пункту 2 статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 Цивільного кодексу України, оскільки слова «недійсний» і «нечинний» є синонімами і означають, що спірний акт не має юридичної си ли, а тому суд при вирішенні даної категорії спорів не має правових підстав вважати, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції не було належним чином досліджене питання про дотримання ОСОБА_5 строку звернення до суду щодо визнання протиправним та скасування рішення від 02.08.2012 року 19 сесії 6 скликання сесії Іллінецької міської ради в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0956 га, що розташована по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства та відповідно визнання недійсним державного акту серії ЯМ № 276939 від 04.12.2012 року, що видано на його підставі.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду з цього приводу зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів відзначає, що ст.99 КАС України визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_5 про порушення своїх прав знала з 11.07.2012 року отримавши відповідь із міської ради за №768.02.25 на свою заяву, а звернулася до суду за захистом своїх прав лише 20.06.2013 року.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період, за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів зазначає, що позивачем пропущено встановлений строк звернення до суду.

Частина 1 ст.99 КАС України каже, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними судом апеляційної інстанції не встановлено, а отже відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України позов в цій частині слід залишити без розгляду, а постанову Іллінецького районного суду Вінницької області в цій частині згідно із ч.1 ст.203 КАС України скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Іллінецької міської ради Вінницької області, ОСОБА_4 задовольнити частково .

Постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 05 лютого 2014 року в частині задоволення позову ОСОБА_5 щодо визнання протиправним та скасування рішення від 02.08.2012 року 19 сесії 6 скликання сесії Іллінецької міської ради, в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0956 га, що розташована по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства та відповідно визнання недійсним державного акту серії ЯМ № 276939 від 04.12.2012 року на ім'я ОСОБА_4 та скасування державної реєстрації речових прав згідно цього державного акту - скасувати і позов в цій частині залишити без розгляду.

В решті постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 05 лютого 2014 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі на протязі п'яти днів.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Матохнюк Д.Б.

З оригіналом згідно:

секретар