ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 березня 2014 року місто Севастополь 16 год. 48 хв. Справа №827/184/14
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
судді - Водяхіна С.А.,
секретар - Прокопенко О.О.,
за участю:
представника позивача - Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі - Філіна Миколи Сергійовича, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Джанкойським МВ РУМВЧУ в Криму 03 січня 2008 року, довіреність від 14 лютого 2014 року № 467/9/27-03-10-03-05;
представника відповідача - Приватного підприємства «Якубов» - в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причин неявки або про поважність причин неприбуття суду не повідомив,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі до Приватного підприємства «Якубов» про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
У січні 2014 року Державна податкова інспекція у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства «Якубов» про стягнення заборгованості з податку на прибуток у розмірі 1007 грн. 51 коп.
Позов обґрунтовано тим, що на підставі акту перевірки від 28 серпня 2012 року № 1773/10/15-1/33485371 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 вересня 2012 року № 0001380151/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток у загальному розмірі 1020 гривень 00 копійок. З врахуванням переплати у сумі 12 грн. 49 коп., сума заборгованості складає 10007 грн. 51 коп. Проте, вказана сума штрафних санкцій відповідачем у добровільному порядку не сплачена.
Заслухавши представника позивача, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 серпня 2012 року Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності за податку на прибуток Приватним підприємством «Якубов» за податковий період 1 квартал 2012 року.
За результатами перевірки складено акт від 28 серпня 2012 року № 1773/10/15-1/33485371д.
У акті перевірки зафіксовано, що у порушення підпункту 49..18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу Приватним підприємством «Якубов» до податкового органу не було надано податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року по строку подання 10 травня 2012 року.
За результатами перевірки ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 вересня 2012 року № 0001380151/0 про застосування до Приватного підприємства «Якубов» штрафних санкцій з податку на прибуток у розмірі 1020 грн. 00 коп.
Податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу Приватного підприємства «Якубов» поштою з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення було повернуто до ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя з поштовою відміткою «за зазначеною адресою не значиться».
Відповідно до абзацу 2 пункту 58.3 статті 58 Кодексу у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 цього Кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно зі статтею 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 зазначеного Кодексу не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Платник податків, згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 грн. 00 коп. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Проте, у порушення зазначених норм законодавства відповідачем сума заборгованості у розмірі 1007 грн. 51 коп. до теперішнього часу у добровільному порядку не сплачена.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суму податкового боргу.
25 вересня 2012 року податковим органом було сформовано на надіслано на адресу відповідача податку вимогу № 142 на суму 12007 грн. 51 коп.
Заходи примусового стягнення, вжиті інспекцією, до погашення заборгованості не призвели.
Таким чином, з врахуванням переплати у розмірі 12 грн. 49 коп. сума заборгованості відповідача складає 1007 гривень 51 копійок.
Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі податкового боргу або його частини. Погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, потребує відповідного дозволу суду. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976, примусове списання коштів - списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.
Пунктами 20.1.18, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, якого звільнено від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Якубов» кошти до державного бюджету Нахімовського району м. Севастополя зі сплати штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток у розмірі 1007 (одна тисяча сім) гривень 51 копійок шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності підприємства, у тому числі за рахунок готівки, що належить платнику податків, а також стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих підприємство.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 18 березня 2014 року.
Суддя С.А. Водяхін