Єдиний унікальний номер 218/3244/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2124/2014
Головуючий у суді 1-ої інстанції Смольняков О.О.
Доповідач - Жарова Ю.І.
Категорія 48
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 лютого 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Никифоряка Л.П.,
суддів Супрун М.Ю., Жарової Ю.І.,
при секретарі Внуковій Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах якої, на підставі довіреності діє ОСОБА_3 на рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 17 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини та витрат на навчання,-
В С Т А Н О В И В:
09 грудня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та відшкодування витрат на навчання.
Рішенням Амвросіївського районного суду Донецької області від 17 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини та витрат на навчання - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_2 на утримання сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 643 гривні щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 09 грудня 2013 року та до повноліття дитини. Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, позивач по справі, ОСОБА_2 в інтересах якої, на підставі довіреності діє ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 17 січня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування доводів скарги апелянт послався на те, що судом не було прийнято до уваги, що відповідач ухилявся від надання матеріальної допомоги їх спільній дитині, хоча має таку можливість. Також апелянт зазначає, що в період з 30.09.2012 року по 05.07.2013 року вона здійснювала оплату за навчання дитини, відповідачем допомоги на навчання здійснено не було. Апелянт вказує на те, що відповідач має матеріальний стан, який дозволяє здійснювати виплату аліментів на утримання своєї дитини, в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 18 років, але з подальшою індексацією розміру аліментів.
До судового засідання позивач та її представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджено направленням на їх адреси рекомендованих листів та телефонограм (а.с. 60-62).
Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність стрін, оскільки відповідно до вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав
Згідно із п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до положень статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ч. 1 ст. 303 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи було встановлено, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було зареєстровано 15 грудня 1990 року, що підтверджено свідоцтвом про шлюб (а.с. 6).
Згідно із свідоцтвом про народження від 26.11.1996р. ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с 7).
Як вбачається з довідки від 01.09.2012р. Медичного училища №30 Департаменту здравоохранения м. Москви, ОСОБА_5 навчається у ДБОУ СПО «Медичному училищі міста Москви». Початок навчання 01.09.2012р., закінчення навчання 05.07.2016р. (а.с.8).
Згідно із довідкою Амвросіївського районного центру зайнятості №46 від 17.01.2014р. ОСОБА_4 перебуває на обліку як безробітний в Амвросіївському РЦЗ з 16 січня 2014року (а.с.24).
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ст.. 181 СК України).
Законом (ст. 182 СК) передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ст.. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Суд дійшов висновку про те, що відповідач який є батьком неповнолітньої дитини не працевлаштований, що підтверджується довідкою Амвросіївського районного центру зайнятості №46 від 17.01.2014р., має фактичний доход від роботи, яку виконує неофіційно, тобто його дохід є не встановленим, мінливим, інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина не має.
Згідно із ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Суд правильно виходив з вимог закону про те, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що вирішуючи спір, суд вірно встановив фактичні обставини (факти), якими обґрунтовувались позовні вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються і обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позову про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначивши їх у розмірі 643 грн., до досягнення дитиною повноліття.
Визначаючи розмір аліментів, що підлягають до стягнення на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд урахував конкретні обставини справи, а саме що платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатної дружини, батьків, дочки, сина, але є працездатним, тому спроможнім сплачувати аліменти однієї неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 643 грн., тобто 50 % від встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» прожиткового мінімуму на дитину у віці від 6 до 18 років (з 1 січня 1286 грн.).
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції також правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат які понесла позивач на оплату навчання сина ОСОБА_5.
Згідно із ст.. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Тобто вказані вимоги стосуються сплати аліментів на повнолітніх дітей, а ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - є неповнолітньою особою.
Крім того, відповідно до ст.. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку із ухиленням останнього від їх сплати.
Як вбачається з актів сдачі-приймання робіт за надання послуг з освіти від 30.09.2012р., 28.12.2012р., 31.03.2013р., 05.07.2013р. за договором №239 від 15.08.2012р. вказані витрати понесені позивачем до моменту подання позову, оскільки з позовом до суду позивач звернулася 09 грудня 2013року.
Крім того, відповідно до вимог ст.. 185 СК України, той з батьків з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Оплата навчання, яку просить стягнути позивач не відносить до додаткових витрат, в розумінні ст.. 185 СК України.
Доводи апеляційної скарги в своїй більшості стосуються оцінки доказів.
Згідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
За своєю формою рішення суду відповідає вимогам ст. 215 ЦПК України.
Згідно ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Виходячи з вказаної норми закону, до компетенції суду апеляційної інстанції не входять повноваження щодо переоцінки доказів, досліджених судом першої інстанції з додержанням встановленого порядку.
За вказаних обставин доводи позивача про неправильну оцінку досліджених судом першої інстанції доказів є необґрунтованими. Нових доказів, які б давали підстави для задоволенні позовних вимог, у дослідженні яких судом першої інстанції було неправомірно відмовлено або їх неподання було зумовлено поважними причинами, позивачем не надано.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Зазначення судом першої інстанції про «стягнення з відповідача аліментів не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку» не є таким, що відповідає вимогам закону, оскільки така вимога відсутня у фабулі статті 184 СК України, натомість ч. 2, 3 вищезазначеної статті зазначає, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону, а якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 СК України, то дитині призначаються відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення суду в цій частині підлягає зміні, з виключенням з резолютивної частини рішення посилання на «стягнення з відповідача аліментів не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку».
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційну ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 17 січня 2014 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2, аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 643 грн. щомісячно, починаючи з 09 грудня 2013 року та до повноліття дитини.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання чинності.
Судді: