Єдиний унікальний номер 233/2763/13-ц Номер провадження 22-ц/775/359/2014

Головуючий в 1 інстанції Янюк О.Б.

Доповідач Жарова Ю.І.

Категорія 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Никифоряка Л.П.,

суддів Супрун М.Ю., Жарової Ю.І.,

при секретарі Внуковій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 на підставі договору доручення на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2013 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

15.05.2013р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу та поділ майна, в обґрунтування якого зазначила, що вона і ОСОБА_3 є фізичними особами підприємцями. Ще до шлюбу вона уклала договори оренди нежитлових приміщень для здійснення підприємницької діяльності. В її власності вже перебувало обладнання для здійснення підприємницької діяльності. У квітні 2010 року вони з ОСОБА_3 розпочали спільне проживання, у квітні 2011 року на спільні кошти вони придбали вантажний автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2004 року випуску. Згодом вони придбали також і додаткове обладнання для магазинів. За час проживання у шлюбі ними було придбано наступне майно: 1. Вітрина «Флоріда» - 4 шт. - 50000 грн.; 2. Прилавок - 2 шт. - 1400 грн.; 3. Ваги - 2 шт. - 1400 грн., 4. М'ясорубка - 2 шт. - 8000 грн.; 5. Кондиціонер - 2 шт. - 12000 грн.; 6. Піддони - 60 шт. - 1000 грн., 7. Мийка «Мойдодир» - 2 шт. - 1000 грн.; 8. Чайник електричний - 2 шт. - 200 грн., 9. Холодильна установка 1 шт. - 20000 грн., 10. Морзильний ларьок - 1 шт. - 7000 грн., 11. Шприц для ковбасних виробів - 1 шт. - 5000 грн., 12. Ящики - 30 шт. - 500 грн., 13. Розрубочне обладнання (ножі - 2 шт., сокири - 2 шт.) - 500 грн., 14. Обладнання для копчення - 70000 грн., 15. Телевізор «Panasonic» - 1 шт. - 7000 грн., 16. Відеокамера «Sony» - 1 шт. - 3000 грн., 17 автомобіль - 104000 грн. Загальна вартість майна становить 292000 грн. Загальна сума отриманих прибутків у період з серпня 2012 до березня 2013 року становить 311522 грн. Просила суд розділити майно наступним чином:

Залишити за ОСОБА_1 право власності на таке майно: : 1. Вітрина «Флоріда» - 2 шт. - 25000 грн.; 2. Прилавок - 1 шт. - 700 грн.; 3. Ваги - 1 шт. - 700 грн., 4. М'ясорубка - 1 шт. - 4000 грн.; 5. Кондиціонер - 1 шт. - 6000 грн.; 6. Піддони - 30 шт. - 500 грн., 7. Мийка «Мойдодир» - 1 шт. - 500 грн.; 8. Чайник електричний - 1 шт. - 100 грн., 9. Холодильна установка 1 шт. - 20000 грн., 10. Морзильний ларьок - 1 шт. - 7000 грн., 11. Розрубочне обладнання (ножі - 1 шт., сокири - 1 шт.) - 250 грн., 12. Обладнання для копчення - 70000 грн. Загальна вартість майна 139750 грн. Грошову суму (неотримані прибутки з підприємницької діяльності) в розмірі 155761 грн. Грошову суму (? вартості автомобіля) в розмірі 52000 грн.

Залишити за ОСОБА_3 право власності на таке майно: 1. Вітрина «Флоріда» - 2 шт. - 25000 грн.; 2. Прилавок - 1 шт. - 700 грн.; 3. Ваги - 1 шт. - 700 грн., 4. М'ясорубка - 1 шт. - 4000 грн.; 5. Кондиціонер - 1 шт. - 6000 грн.; 6. Піддони - 30 шт. - 500 грн., 7. Мийка «Мойдодир» - 1 шт. - 500 грн.; 8. Чайник електричний - 1 шт. - 100 грн., 9. Ящики - 30 шт. - 500 грн., 10. Розрубочне обладнання (ножі - 1 шт., сокири - 1 шт.) - 250 грн., 11. Телевізор «Panasonic» - 1 шт. - 7000 грн., 12. Відеокамера «Sony» - 1 шт. - 3000 грн. Загальна вартість становить 48250 грн.

03.06.2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом в якому зазначив, що ОСОБА_1 із двох магазинів, розташованих за адресами: м. Костянтинівка, вул.. Первомайська, Б-2, м. Костянтинівка вул.. Краснодарська, 3-о та заволоділа майном, яке там знаходилося на загальну суму 64000 грн., а саме перший магазин: дві холодильні вітрини 25000 грн., професійна м'ясорубка - 4000 грн., стіл-прилавок - 1300 грн., ваги настільні - 1000 грн., лотки 50 шт. - 1000 грн.; та інший магазин: дві холодильні вітрини 25000 грн., професійна м'ясорубка - 4000 грн., ваги настільні - 1000 грн., лотки 50 шт. - 1000 грн., ваги настільні - 350 грн., куток покупця - 350 грн. Просив витребувати у ОСОБА_1 на його користь належне йому на праві власності майно.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ майна, що знаходиться у спільній сумісній власності - задоволено частково. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, зареєстрований 15 липня 2011 відділі РАЦС по м. Костянтинівці Костянтинівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області, актовий запис за №177.

Поділено майно, що знаходиться у спільній сумісній власності, виділено в натурі ОСОБА_1: вітрину холодильну ПВХСн-«Флоріда»-2,0-«С» вартістю 12500 грн., телевізор «Panasonic» вартістю 7000грн., а всього майно на суму 19500 грн., та виділивши в натурі ОСОБА_3: вітрину холодильну ПВХСн-«Флоріда»-2,0-«С» вартістю 12500 грн., відеокамеру «Sony» вартістю 3000грн., а всього майно на суму 15500грн., стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію у розмірі 2000 тисячі гривень. В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння - задоволено частково.

Витребувано майно із чужого володіння, зобов'язано ОСОБА_1 передати ОСОБА_3 належне йому на праві приватної власності майно: холодильну вітрину «Флоріда» вартістю 12500грн., холодильну вітрину «Невада» вартістю 12500грн., професійні м'ясорубки вартістю 8000грн., стіл-прилавок вартістю 700грн., ваги настільні кількості 2 (дві) штуки вартістю 1400грн., 60 (шістдесят) піддонів вартістю 1000грн., а всього майно вартістю 36100 (тридцять шість тисяч сто) гривень. В решті позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, позивач по справі, ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 на підставі договору доручення, подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2013 року скасувати та прийняти нове рішення по суті позовних вимог щодо поділу майна, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом було неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи

В обґрунтування доводів скарги апелянт послався на те, що судом першої інстанції було не в повному обсязі встановлено обставини, які мають значення по справі. Щодо факту сумісного проживання позивачки з відповідачем, судом, всупереч вимогам законодавства, прийнято до уваги лише пояснення відповідача, та не надано належної оцінки іншим доказам, залишивши без уваги важливі норми законодавства. Також, судом залишено без уваги той факт, що майно, яке підлягає поділу, придбано та використовувалось подружжям при здійсненні ними підприємницької діяльності починаючи з 2010 року та знаходилось у приміщеннях, орендованих позивачкою. Також, апелянт зазначає, що пояснення свідків, які були допитані в суді першої інстанції з боку відповідача, були неправдивими, а пояснення свідків з боку позивачки, судом залишені без уваги. Апелянтом, також вказано на те, що приймаючи рішення про поділ майна, суд вийшов за межі позовних вимог.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник підтримали доводи апеляційної скарги просили апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції в частині розподілу майна, скасувати та прийняти нове по суті позовних вимог.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник повністю підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 15 липня 2011 року у відділі РАЦС по м. Костянтинівка Костянтинівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб (а.с 8), у серпні 2012 року шлюбні відносини між сторонами були припинені.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в частині розірвання шлюбу.

Згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 18.06.2009 року ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець (а.с.9) про що також свідчить свідоцтво платника єдиного податку НОМЕР_1, видане Костянтинівською об'єднаною ДПІ Донецької області ДПС (а.с.10).

Згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11.12.2007 року ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа - підприємець (а.с.59) про що також свідчить свідоцтво платника єдиного податку НОМЕР_2, видане Костянтинівською об'єднаною ДПІ (а.с.60).

Як вбачається з матеріалів справи:

05.04.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено договір оренди приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1. На термін з 05.04.2012 року по 05.04.2013р. (а.с.11).

10.05.2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 було укладено договір оренди території загальною площею 17 м.2, розташовану за адресою АДРЕСА_2 на строк з 10.05.2011р. по 31.12.2011р. (а.с. 12).

01.01.2013 р. між ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди №01-2013/1 торгової точки розташованої АДРЕСА_2 на період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р.

01.04.2013р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 було укладено договір оренди торгової точки, розташованої за адресою АДРЕСА_3. На період з 01.04.2013р. по 31.12.2013р. (а.с.13).

01.01.2012р. між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 було укладено договір нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_4 на період до 31.12.2012р. (а.с.14-15).

01.01.2013 р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було укладено договір суборенди нежитлової будівлі, розташованої за адресою АДРЕСА_5 (а.с.91-94).

01.04.2013 р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було укладено договір оренди нежитлової будівлі, розташованої за адресою АДРЕСА_3 (а.с 95-98).

20 травня 2013 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 було укладено договір оренди приміщення за адресою АДРЕСА_6. На термін з 20.05.2013р. по 20.05.2014р. (а.с.99).

Згідно із видатковою накладною №1-000253 від 08 лютого 2011 р. ОСОБА_3 було придбано вітрину холодильну ПВХС-«Невада» в кількості 1 шт. за ціною 13725 грн. з ПДВ (а.с.35).

Згідно із видатковою накладною №1000995 від 13 квітня 2011р. ОСОБА_3 було придбано вітрину холодильну ПВХС-«Флорида» в кількості 2 шт. за ціною 22000 грн. з ПДВ (а.с.36).

Згідно із видатковою накладною №1-003202 від 02 листопада 2011р. ОСОБА_3 було придбано вітрину холодильну ПВХС-«Флорида» в кількості 2 шт. за ціною 24300 грн. з ПДВ (а.с.37).

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER було видано ОСОБА_3 07.05.2011р.

Згідно із розпискою від 06.10.2010 року ОСОБА_3 взяв в оренду у ОСОБА_10 наступне обладнання: коптильне обладнання; холодильну вітрину «Флоріда»; стіл-вітрину (а.с.67).

Згідно із роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» відповідно до положень статей 57, 61 СК України, ст.. 52 ЦК України, майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у період шлюбу сторони (ОСОБА_1 та ОСОБА_3) займались підприємницькою діяльністю щодо одного самого об'єкту такої діяльності, тому вказане вище майно у вигляді двох холодильних вітрин ПВХС-«Флоріда»-2,0-«С» вартістю 25000 грн. є об'єктом спільної сумісної власності, що підлягає поділу між ними. З цих же підстав не може бути предметом поділу частка вказаних у позові позивачкою одержаних доходів від цієї діяльності, оскільки вони були отримані та витрачались в результаті спільної підприємницької діяльності у період шлюбу, а доходи, отримані після припинення сумісного проживання у серпні 2012 року розділу не підлягають.

Згідно із ст.. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Всупереч вищевикладеним вимогам, ОСОБА_1 при зверненні до суду із позовом про розподіл майна подружжя та під час розгляду справи не надала суду будь-яких доказів, які б свідчили про джерело та час придбання майна, яке вона бажає розділити.

Виходячи із зазначених норм закону і досліджених доказів, враховуючи, що сторони під час розгляду справи в суді першої інстанції визнали вартість спільного сумісного майна, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що спільним сумісним майном сторін, яке підлягає до розділу, придбаним ними у період шлюбу, є:

Дві вітрини холодильні ПВХС-«Флоріда»-2,0-«С» вартістю 25000 грн., телевізор «Panasonic» вартістю 7000 грн., відеокамера «Sony» вартістю 3000 грн., а всього на загальну суму 35000 грн. При цьому суд вірно врахував, що позивач ОСОБА_1 не надала суду доказів придбання в період шлюбу решти майна вказаного нею у позові, а тому це майно не може бути включено до майна, що підлягає розділу.

Згідно із ч. 1 ст.. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд першої інстанції виходив з того, що надані сторонами письмові докази, та допитані свідки свідчать про те, що решта майна, що зазначені у позовах сторін, була придбана ОСОБА_3 у період часу до реєстрації шлюбу і не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Крім того, ОСОБА_1, під час розгляду справи судом першої інстанції не заперечувала той факт, що 15 травня 2013 року нею було вивезено з двох магазинів: холодильна вітрина «Флоріда», холодильна вітрина «Невада», дві професійні м'ясорубки, стіл-прилавок, ваги настільні у кількості 2 шт., 60 піддонів, що також підтверджується актом від 15.05.2013р., складеним продавцями продовольчих товарів (а.с.61).

Про те апеляційний суд не може погодитися з такими висновками, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Однак всупереч вищевикладеним вимогам закону, ОСОБА_3 не надав суду належних доказів свого права власності на все заявлене ним у зустрічній позовній заяві майно.

Так матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3, згідно із податковими накладними було придбано у власність холодильні вітрини «Флоріда», «Невада».

Однак вимоги ОСОБА_3 щодо витребування з чужого незаконного володіння столу-вітрини не підлягають до задоволення, оскільки, як вбачається з розписки від 06.10.2010 р. стіл-вітрину було надано ОСОБА_3 в оренду, тобто вказане майно не перебуває у власності ОСОБА_3

А посилання ОСОБА_3 в зустрічній позовній заяві на те, що майно було вивезено ОСОБА_1 з приміщень, якими він користувався на підставі договорів оренди, не свідчить про належність цього майна саме ОСОБА_3, оскільки вказане приміщення не належить йому на праві власності.

Крім того, ОСОБА_1 надані суду договори оренди від 01.01.2013 р. укладений між ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_1 торгової точки розташованої АДРЕСА_2 на період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., від 01.04.2013р. укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 торгової точки, розташованої за адресою АДРЕСА_3, на період з 01.04.2013р. по 31.12.2013р.

Враховуючи той факт, що обидві сторони надали суду договори оренди на одне й те ж приміщення, укладені у 2013 році, а саме торгових точок, розташованих: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, що свідчить про спільну підприємницьку діяльність, а тому обладнання факт вивезення якого визнала ОСОБА_1 та підтверджено актом від 15.05.2013р., крім майна право власності та придбання в оренду якого ОСОБА_3 підтверджено наданими доказами, суд вважає спільним сумісним майном подружжя.

У сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості (ст. ст. 58, 59 ЦПК України) і це є її процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України).

Тому судова колегія вважає, що майно, яке знаходилось у торгових точках, оренда на яки оформлена, згідно договорів оренди як ОСОБА_1 та і ОСОБА_3, а саме: дві професійні м'ясорубки, стіл-прилавок, ваги настільні в кількості 2 шт., 60 піддонів, є спільною сумісною власністю подружжя, а тому підлягає поділу між сторонами в натурі.

Враховуючи вищевикладене, судом зроблений висновок щодо порядку розподілу спільного сумісного майна сторін, шляхом виділу в натурі ОСОБА_1: вітрину холодильну ПВХСн-«Флоріда»-2,0-«С» вартістю 12500 грн., професійну м'ясорубку вартістю 1400 грн.. ваги настільні вартістю 1000 грн., лотки вартістю 1000 грн., телевізор «Panasonic» вартістю 7000 грн., а всього майно на суму 22900 грн.,

виділити в натурі ОСОБА_3: вітрину холодильну ПВХСн-«Флоріда»-2,0-«С» вартістю 12500 грн., професійну м'ясорубку вартістю 1400 грн., ваги настільні вартістю 1000 грн., лотки вартістю 1000 грн., стіл прилавок вартістю 1300 грн., відеокамеру «Sony» вартістю 3000 грн., а всього майно на суму 20200 грн.

Враховуючи вищевикладені вимоги закону, частини спільного сумісного майна, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є рівними, тобто кожна із сторін у справі при розділі спільного сумісного майна вартістю 43100 грн. має право на майно вартістю 21550 грн. (43100 грн. : 2).

З огляду на те, що різниця між вартістю майна, яке підлягає до виділу ОСОБА_1 і її часткою в загальному спільному майні складає 1350 грн., то з неї на користь ОСОБА_3 слід стягнути компенсацію в розмірі 1350 грн.

Автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER не підлягає розподілу між сторонами, оскільки згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу був зареєстрований за ОСОБА_3 07.05.2011р., тобто до укладення шлюбу між сторонами, а тому є особистою власністю ОСОБА_3

Коптильне обладнання; холодильна вітрина «Флоріда»; стіл-вітрина також не можуть бути розділені між сторонами, оскільки, згідно із розпискою від 06.10.2010 року ОСОБА_3 взяв вказане обладнання в оренду у ОСОБА_10

Також згідно із видатковою накладною №1000995 ОСОБА_3 13 квітня 2011р., тобто до реєстрації шлюбу, було придбано вітрину холодильну ПВХС-«Флорида» в кількості 2 шт., тому вказані вітрини також не можуть бути розподілені між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл решти майна, зазначеного ОСОБА_1 в позовній заяві, апеляційний суд виходить з того, що відповідно до ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана доказувати ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Проте сторонами по справі не надано належних доказів щодо придбання решти майна, а саме:

Прилавок 1 шт., кондиціонер 2 шт., мийка «мойдодир» 2 шт., чайник електричний 2 шт., холодильна установка 1 шт., морозильний ларьок 1 шт., шприц для ковбасних виробів 1 шт., ящики 30 шт., розруб очне обладнання 2 шт.

Таким чином висновки суду про відмову в розподілі даного майна відповідають вимогам закону.

Що стосується іншого майна, зазначеного у зустрічній позовній заяві, ОСОБА_3 взагалі не надав суду доказів щодо приналежності цього майна саме йому а також доказів заволодіння ОСОБА_1 рештою цього майна, тому апеляційний суд вважає що вимоги ОСОБА_3 щодо витребування з чужого незаконного володіння та зобов'язання ОСОБА_1 передати ОСОБА_3 належне йому на праві приватної власності майно, а саме: ваги настільні, вартістю 350 грн., куток покупця вартістю 350 грн., такими, що не підлягають до задоволення.

Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув та прийшов помилкового висновку, про задоволення зустрічного позову в частині витребування у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 професійної м'ясорубки, стіл-прилавок, ваги настільні в кількості 2 шт., 60 піддонів, висновки суду в цій частині суперечать вищевикладеним вимогам матеріального Закону, а доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

За таких обставин рішення суду як таке, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткову відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову про розподіл майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та часткову відмову ОСОБА_3 у задоволені зустрічного позову про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Довід апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції не було досліджено факт сумісного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_11 з квітня 2010 року, судовою колегією не може бути прийнятий до уваги, оскільки із вимогами про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_1 до суду не зверталася, а відповідно до вимог ч. 1 ст.. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Довід апеляційної скарги, що суд під час ухвалення рішення відійшов від норм, закріплених ст.. 70 СК України, не врахувавши факт проживання із позивачкою її малолітньої дитини, не знайшов свого підтвердження, оскільки, відповідно до ч. 3 ст. 70 СК України, за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Як вбачається з свідоцтва про народження ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, його батьком є ОСОБА_13, тобто вимоги ст.. 70 СК України на дані правовідносини не розповсюджуються.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції в частині розірвання шлюбу підлягає залишенню без змін, в частині визначення майна, що є об'єктом спільної сумісної власності, його поділу та витребування з чужого володіння рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2013 року змінити в частині визначення майна, що є об'єктом спільної сумісної власності, його поділу та витребування з чужого володіння.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя наступне майно: вітрину холодильну ПВХСн-«Флоріда»-2,0-«С», професійну м'ясорубку, ваги настільні, лотки, телевізор «Panasonic», вітрину холодильну ПВХМн-«Флоріда»-2,0-«С», професійну м'ясорубку, ваги настільні, лотки, стіл прилавок, відеокамеру «Sony».

Поділити майно, що знаходиться у спільній сумісній власності,

виділивши в натурі ОСОБА_1: вітрину холодильну ПВХСн-«Флоріда»-2,0-«С» вартістю 12500 грн., професійну м'ясорубку вартістю 1400 грн.. ваги настільні вартістю 1000 грн., лотки вартістю 1000 грн., телевізор «Panasonic» вартістю 7000 грн., а всього майно на суму 21900 грн.,

виділити в натурі ОСОБА_3: вітрину холодильну ПВХСн-«Флоріда»-2,0-«С» вартістю 12500 грн., професійну м'ясорубку вартістю 1400 грн., ваги настільні вартістю 1000 грн., лотки вартістю 1000 грн., стіл прилавок вартістю 1300 грн., відеокамеру «Sony» вартістю 3000 грн., а всього майно на суму 20200 грн.

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в розмірі 850 грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Витребувати майно із чужого незаконного володіння, зобов'язавши ОСОБА_1 передати ОСОБА_3 належне йому на праві приватної власності майно: вітрину холодильну ПВХСн-«Флоріда»-2,0-«С» вартістю 12500 грн., вітрину холодильну «Невада» вартістю 12500 грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: