копія Справа №705/1267/14-ц
2/705/666/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 березня 2014 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Черниш Т.О.
при секретарі Шевчук Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Умань справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи : виконком Центрально-міської районної умісті ради, як орган опіки та піклування м. Кривий Ріг, орган опіки і піклування виконкому Уманської міської ради про позбавлення батьківських прав, -
ВСТАНОВИВ:
В березні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області, в інтересах малолітньої ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3, треті особи : виконком Центрально-міської районної умісті ради, як орган опіки та піклування м. Кривий Ріг, орган опіки і піклування виконкому Уманської міської ради про позбавлення батьківських прав. В позові позивач вказує, що вона є матір?ю малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батьком дитини є відповідач ОСОБА_3. В зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі вона перебувала , але фактично з ним проживала з жовтня 2007 року по жовтень 2010 року. Після розірвання відносин малолітня донька, ОСОБА_2 , залишилась проживати разом з нею за адресою : АДРЕСА_1. З того часу гр. ОСОБА_3 злісно ухилявся від виконання батьківських обов'язків по вихованню, навчанню та утриманню дитини, не піклувався про її стан здоров'я, фізичний та духовний розвиток. У зв'язку з тим що гр. ОСОБА_3 матеріальної допомоги на утримання доньки не надавав в листопаді 2011 року вона звернулась до Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу з позовною заявою про стягнення з відповідача аліментів на її користь в розмірі ? частини його доходу до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму. Постановою Уманського міського відділу державної виконавчої служби від 19.01. 2012 року було відкрите виконавче провадження по виконавчому листу № 2-1000 від 14.12.2011 року, виданого Центрально - Міським районним судом м. Кривого Рогу. В червні 2013 року провадження, по вищевказаному виконавчому листі було закрито, у зв?язку з закінченням передбаченого законом строку для даного виду стягнення. Вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.12. 2011 року ОСОБА_3 був засуджений на 5 років позбавлення волі за виготовлення та придбання наркотичних речовин за ч.1, 2 ст. 309 , ч.2 ст.307 КК України. Беручи до уваги викладене позивач просить суд винести рішення, яким позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з?явилася. На адресу суду, через канцелярію надіслала заяву (вх.3 8948 від 24.03.2014 року) в якій вказала, що у зв?язку з проживанням і наявністю основної роботи у м. Кривому Розі, просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлений в судове засідання не з'явився (відбуває покарання у Черкаській виправній колонії № 62). На адресу суду надіслав (вх.№ 9272 від 26.03.2014 року) заперечення в якому вказував, що пред'явлений до нього позивачем позов про позбавлення батьківських прав не визнає та просить суд відмовити в його задоволенні.
Представник третьої особи : ООіП виконкому Центрально- Міської районної у місті Кривому Розі ради в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи ООіП (служба у справах дітей) Уманської міської ради в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.
Вислухавши пояснення представника третьої особи, беручи до уваги процесуальну позицію сторін по справі, що викладена в адресованих Уманському міськрайонному суду листах, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і її батьками в свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 від 23.02.2010 року записані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 6). 19 січня 2012 року постановою про відкриття виконавчого провадження було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-1000 від 14.12.2011 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів в розмірі ? частини його доходу до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. - 7). Згідно вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.12.2011 року ОСОБА_3, засуджений за ч. 1 ст.309, ч. 2 ст.309, ч. 2 ст. 307, ст..70 КК України до 5 років позбавлення волі та на сьогодні відбуває покарання в Черкаській виправній колонії № 62 ( а.с.9, 10-11).
Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
В ст.ст.151, 153 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно зі ст. 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Відповідно до вимог п. 2 частини 1 статті 164 СК батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007р. позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов'язків по вихованню. Належить також встановити, що особа ухиляється від їх виконання свідомо. А це означає, що він вперто та систематично, незважаючи на всі заходи попередження, продовжує не виконувати свій батьківський обов'язок.
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявились безрезультатними.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідач не є особою, яка злісно ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
Згідно зі ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. При цьому суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Будь-якого висновку органу опіки та піклування суду надано не було.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, та частини 7 і 8 ст.7 Сімейного кодексу України, суд при вирішенні будь яких питань щодо дітей повинен керуватися в першу чергу максимальним забезпеченням їх інтересів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що основні доводи позовної заяви зводяться до того, що ОСОБА_3 не надає матеріальної допомоги на утримання доньки ОСОБА_2.
Позивачем не надано ніяких доказів того, що відповідач не цікавиться розвитком та здоров'ям дитини і що він має таку можливість, тому вказані причини не можуть бути підставою для застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення батьківських прав.
Встановлені судом факти та надані позивачем докази не свідчать про довгострокове, систематичне, злісне ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, враховуючи те, що відповідач відбуває покарання в Черкаській виправній колонії № 62 згідно вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.12.2011 року .
З урахуванням всього зазначеного, суд вважає, що позивачем не доведено, що поведінка ОСОБА_3 відносно малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Як вже зазначалось вище, застосується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявились безрезультатними.
В судовому засіданні встановлено, що превентивні заходи впливу до ОСОБА_3 (бесіди, попередження з боку органів опіки і піклування, органів внутрішніх справ, надання сім'ї необхідної допомоги, накладення адміністративної відповідальності) не вживались взагалі, ніякі заходи реагування з метою поліпшення родинних відносин не застосовувались.
Таким чином, судом не встановлено обставин, які є беззаперечною підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.
Враховуючи викладене, розглянувши дану цивільну справу у рамках заявлених вимог, на основі дотримання принципів диспозитивності, змагальності справедливості судочинства, всебічного та повного дослідження обставин справи,перевірки їх наданими доказами, оцінивши їх у сукупності, виконавши вимоги процесуального закону, суд дійшов висновку, що позбавляти відповідача батьківських прав передчасно і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 15, 10, 11, 57-64,208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1, в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи : виконком Центрально-міської районної умісті ради, як орган опіки та піклування м. Кривий Ріг, орган опіки і піклування виконкому Уманської міської ради про позбавлення батьківських прав, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-и днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя підпис Т.О.Черниш
З оригіналом вірно:
Суддя: