УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року Справа № 876/6818/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Хобор Р.Б.,

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

представників позивача Шеремети М.М., Нестеровича Е.А.,

Матлашової І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-проектна фірма «Галпроект» до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-проектна фірма «Галпроект» (далі - ТзОВ «НПФ «Галпроект») звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова (далі - УПФ України в Галицькому районі м. Львова) про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, в розмірі 809466,13 гривень. В позові покликалось на те, що рішенням УПФ України в Галицькому районі м. Львова № 0093 від 20.08.2012 року застосовано до ТзОВ «НПФ «Галпроект» фінансові санкції за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством. Вказане рішення вважає незаконним та необґрунтованим, оскільки воно винесене на підставі частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка втратила чинність з 01 січня 2011 року відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що пунктом 7 Прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску" передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду та сум штрафних санкцій, нарахованих та (або) не сплачених у період до 01 січня 2011року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за органами Пенсійного фонду зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. А тому до правовідносин, які виникли до 01.01.2011 року, в тому числі строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, застосовуються норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які були чинні до 01.01.2011 року.

Представники позивача під час апеляційного розгляду справи підтримали свій позов і заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції, 20.08.2012 року УПФ України в Галицькому районі м. Львова винесло рішення № 0093 про застосування до ТзОВ «НПФ «Галпроект» фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, в розмірі 809466,13 гривень. Вказане рішення відповідачем прийняте на підставі акту перевірки, проведеної Пенсійним органом, в ході якої виявлено порушення ТзОВ «НПФ «Галпроект» п.п.4,6 ч.2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме неподання звітності територіальному органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою встановленою Пенсійним фондом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не мав правових підстав у 2012 році застосовувати до позивача фінансові санкції за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування за 2004-2010 роки, оскільки пункт 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який передбачав таку відповідальність, був виключений з 01 січня 2011 року у зв'язку із втратою чинності вказаним законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування до 01 січня 2011 року, регулювалися Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду України у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України.

Пунктом 5 ч.9 ст.106 вищезазначеного Закону передбачено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частинами 5 та 6 пункту 7 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до частини 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення.

Тобто, виходячи із системного аналізу вищевказаних норм законодавства, застосування штрафних санкцій до 01 січня 2011 року в частині сплати сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року можливе лише у разі винесення повноважним органом відповідного рішення до 01 січня 2011 року.

Однак, до 01.01.2011 року такі санкції Пенсійним органом до позивача не застосовувались.

Тому колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що органи Пенсійного фонду після 01 січня 2011 року наділені повноваженнями щодо стягнення заборгованості зі сплати відповідних штрафних санкцій нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі штрафних санкцій, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, за умови винесення посадовою особою органу Пенсійного фонду України рішення про застосування таких штрафних санкцій до 01 січня 2011 року.

Посилання відповідача на п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є безпідставними, оскільки вказаною нормою регулюються правовідносини щодо стягнення саме заборгованості із сплати страхових внесків та нарахування у зв'язку з цим штрафних санкцій, а в даних правовідносинах має місце застосування фінансової санкції за несвоєчасне подання відомостей за 2004-2010 роки, що не передбачено п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Враховуючи викладене, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги, правильно і повно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування судового рішення немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

ухвалив :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі № 813/173/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді Т.В. Онишкевич

Р.Б. Хобор

Ухвала складена в повному обсязі 24.03.2014 року