Судове рішення #36012313

№ 249/987/14-к



В И Р О К

Іменем України


м.Шахтарськ

27 березня 2014 року

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Морозової І.В.,

за участю секретаря - Олійник Ю.О.,

прокурора - Вансович Н.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 09 січня 2014 року за № 12014050560000069, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, який народився в м. Корець Рівненської області, має середню освіту, працює без укладення трудового договору, не одружений, судимий:

1)17.03.2011 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області за ст. 164 ч. 1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин;

2)20.12.2011 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області за ст. 164 ч. 2 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 140 годин, покарання відбув 06.03.2012 року,

проживає за адресою АДРЕСА_1,

- у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України,


У С Т А Н О В И В:


Відповідно до рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 19 червня 2009 року ОСОБА_1 зобов'язаний до виплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частини заробітку щомісячно, починаючи з 27 березня 2009 року до повноліття старшої дитини, а потім в розмірі 1/4 частки всіх доходів до повноліття меншої доньки, але на кожну з доньок не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Однак ОСОБА_1, раніше судимий за злісне ухилення від сплати аліментів, з 01 грудня 2011 року по 31 серпня 2012 року, з 01 жовтня 2012 року по 31 січня 2014 року включно, незважаючи на рішення суду, злісно ухилявся від обов'язку виплачувати аліменти на утримання дітей, будучи працездатним, гроші на утримання дітей навмисно не виплачував, в центрі зайнятості на обліку не перебував, працював на приватних осіб без укладення трудового договору, отримував при цьому дохід, однак приховував заробітки, що підлягають обліку при відрахуванні аліментів, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 27491,71 грн., що сукупно перевищує суму шести місячних платежів.

Своїми діями, які виразилися у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), вчиненому особою, раніше судимою за злочин, передбачений ст. 164 ч. 1 КК України, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 164 КК України.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, обвинувачений, повністю визнавши себе винним у скоєнні злочину, пояснив, що рішенням суду від 19.06.2009 року зобов'язаний сплачувати на користь колишньої дружини аліменти на утримання двох малолітніх доньок, які мешкають разом з нею в Запорізькій області. Він є працездатним, однак тривалий час не працював, оскільки не міг працевлаштуватись, тому не сплачував аліменти на утримання дітей. Кошти на існування отримував від випадкових, нерегулярних заробітків, допомоги дітям не надавав, оскільки не мав коштів. В скоєному розкаюється. Протягом двох тижнів працює без укладення трудового договору на приватному підприємстві з видобутку вугілля і зобов'язується сплачувати аліменти по мірі виплати йому заробітку.

Крім пояснень обвинуваченого, його вина в скоєнні зазначеного злочину підтверджується і іншими перевіреними судом доказами.

Відповідно до рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 19.06.2009 року, виконавчого листа, виданого 04.08.2009 року, ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частини заробітку щомісячно, починаючи з 27 березня 2009 року до повноліття старшої дитини, а потім в розмірі 1/4 частки всіх доходів до повноліття меншої доньки, але на кожну з доньок не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (ар.с. 25-26).

Довідкою відділу державної виконавчої служби підтверджується, що за період з 01 листопада 2011 року по 31 січня 2014 року ОСОБА_1 сплачував аліменти на утримання дітей двічі - у листопаді 2011 року 300 грн. та у вересні 2012 року 200 грн., в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 27491,71 грн. (ар. с. 30-31).

Обвинувачений не працює, на обліку в центрі зайнятості як безробітний не перебуває, що підтверджується довідкою центру зайнятості (ар.с. 49). Не працює з лютого 2008 року, що підтверджується копією трудової книжки (ар.с. 44-48), на стаціонарному лікуванні в медзакладах з 2009 року не перебував (ар.с. 40, 41).

Обвинувачений ОСОБА_1, будучі раніше судимим за ст. 164 ч. 1, ст. 164 ч. 2 КК України, являючись працездатним, тривало, систематично та наполегливо ухилявся від обов'язку сплати аліментів на утримання дітей, оскільки він мав періодичні нерегулярні заробітки, не працевлаштовуючись офіційно, однак приховав їх від ВДВС, в зв'язку з чим утримання по виконавчому листу не могли виконуватись. Маючи дохід, не виплачував аліменти, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі, що перевищує суму виплат за 6 місяців.

На підставі аналізу вивчених доказів суд прийшов до висновку, що обвинуваченим ОСОБА_1 скоєно злочин, передбачений ч. 2 ст. 164 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) особою, раніше судимою за злочин, передбачений ст. 164 ч. 1 КК України.

Разом з тим, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_1 періоди з 01 по 30 листопада 2011 року та з 01 по 30 вересня 2012 року, оскільки, як підтверджується довідкою ВДВС, в ці періоди аліменти ним сплачувались, хоча і не в повному обсязі.

Обвинувачений за місцем мешкання характеризується задовільно (ар.с. 54), з березня 2014 року має постійне місце роботи, але неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння аналогічних злочинів.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття, оскільки він повністю визнав свою вину, надав правдиві пояснення про обставини скоєння злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує, що вчинений ним злочин є злочином невеликої тяжкості, особу винного, обставину, що пом'якшує покарання, і вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 2 ст. 164 КК України.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, який влаштувався на роботу і має намір сплачувати аліменти і погашати заборгованість, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, суд прийшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, із застосуванням випробування відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, але в умовах належного контролю за його поведінкою і виконанням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд


З А С У Д И В:


ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, призначивши покарання у вигляді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в один рік шість місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Морозова І.В.








Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація