ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2014 р. Справа № 5017/3725/2012

За позовом: Заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району

до відповідачів: 1. Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області

2. Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Победа"

про визнання недійсним договору оренди та витребування майна.

Головуючий суддя Цісельський О.В.

судді Власова С.Г.

Малярчук І.А.

Представники сторін:

Від прокурора: Уразовський В.І. за довіреністю №05/2-2615 від 10.07.2013р.

Від Міністерства оборони України: Добров Ю.І., довіреність №220/14/Д від 11.01.2014р.

Від Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району: Добров Ю.І., довіреність від 08.01.2014р.

Від відповідача Тарутинської РДА: не з'явився

Від відповідача СВК "Победа": не з'явився

Відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва в судовому засіданні з 21.01.2013р. до 28.01.2013р. до 10 год. 00 хв., з 08.02.2013р. до 18.02.2013р. до 11 год. 40 хв.

СУТЬ СПОРУ: Заступник Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, сільськогосподарського виробничого кооперативу "Победа", в якій просить суд визнати недійсним договір оренди землі: №б/н від 28.12.2007 року - земельна ділянка площею 1 341,35 га - укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та сільськогосподарським виробничим кооперативом "Победа", витребувати від сільськогосподарського виробничого кооперативу "Победа" та повернути законному землекористувачу Міністерству оборони України зі складанням акту прийому-передачі земельну ділянку, передану Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області площею 1 341,35 га вартістю 24 839 971,75 грн. за договором оренди №б/н від 28.12.2007р., яка розташована на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.12.2012р. позовну заяву (вх.№5957/2012) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Заступник Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до суду із заявами (вх.№953/2013) від 14.01.2013р., (вх.№12523/2013) від 17.04.2013р., (вх.№12813/2013) від 18.04.2013р. про уточнення змісту заявлених позовних вимог, відповідно до яких просить суд визнати незаконними та скасувати: розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №179/А-2006 від 04.05.2006 року "Про надання згоди на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради ВАТ ім. Чапаєва і СГВК "Победа" - в частині надання згоди на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди СГВК "Победа", визнати незаконними та скасувати: Розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №367/А-2007 від 07.12.2007 року "Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки СГВК "Победа" на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради", визнати недійсним договір оренди землі №б/н від 28.12.2007 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 1 341,35 га, укладений Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області з СГВК "Победа", зобов'язати відповідачів Тарутинську РДА та СГВК "Победа" повернути Міністерству оборони України земельну ділянку площею 1 341,35 га вартістю 4 420 553,06 грн., які судом до розгляду не прийняті, оскільки Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22, не передбачено права прокурора, позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України та зазначені в цій постанові. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову (пункт 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Клопотання Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області про відкладення розгляду справи від 08.01.2013р. (вх.№422/2013) - судом розглянуто та задоволено, про що свідчить відповідна ухвала суду.

Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області 21.01.2013р. звернулась до господарського суду Одеської області з клопотанням про витребування документів в порядку ст.38 ГПК України (вх.№1914/2013) - судом задоволено, про що свідчить ухвала господарського суд Одеської області від 21.01.2013р.

21.01.2013р. представниками Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та сільськогосподарського виробничого кооперативу "Победа" було заявлено до суду клопотання в порядку ст.79 ГПК України про зупинення провадження у справі до прийняття Вищим адміністративним судом України рішення по касаційній скарзі Тарутинської районної державної адміністрації на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р. по справі №2а-3436/08/1570 залишено судом без задоволення.

З підстав того що рішення суду у справі №2а-3436/08/1570 набрало законної сили, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення даних клопотань та відповідно зупинення провадження у даній справі, передбачених ст.79 ГПК України, відсутні.

04.02.2013р. Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області звернулась до суду із заявою про застосування строку позовної давності (вх.№3616/2013), яка судом врахована при вирішенні справи по суті.

Письмове клопотання Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району про продовження строку розгляду справи від 08.02.2013р. (вх.№4526/2013) судом задоволено, у зв'язку з чим розгляд справи було продовжено до 05.03.2014р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2013р. справу №5017/3725/2012 призначено до колегіального розгляду.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 04.03.2014р. визначено наступний склад колегії по розгляду справи №5017/3725/2012 головуючий суддя Цісельський О.В., судді Гуляк Г.І., Малярчук І.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2014р. справу №5017/3725/2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Гуляк Г.І., Малярчук І.А. та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Під час розгляду справи склад суду відповідно до розпоряджень голови господарського суду Одеської області було змінено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.03.2014р. справу №5017/3725/2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у остаточному складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Малярчук І.А., Власова С.Г. та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Міністерство оборони України звернулось до суду із клопотання (від 04.04.2013р. вх.№10978/2013) про зупинення провадження у справі №5017/3725/2012 до розгляду пов'язаної з неї справи №916/821/13-г за позовом Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі якою є Міністерство оборони України в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Тарутинської районної державної адміністрації за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: сільськогосподарського виробничого кооперативу „Победа" про визнання незаконним та скасування розпорядження.

Оскільки результати перегляду господарським судом Одеської області справи №916/821/13 впливатимуть на оцінку доказів у даній справі, вищезазначене клопотання Міністерства оборони України судом задоволено, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2013р. провадження у справі №5017/3725/2012 було зупинено.

З підстав того, що господарським судом Одеської області та Одеським апеляційним господарським судом вирішено справу №916/821/13, провадження у даній справі ухвалою від 15.01.2014р. було поновлено.

Заява представника Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області про відкладення розгляду справи (вх.№12605/2013 від 17.04.2013р.) - судом задоволена.

17.04.2013р. представник сільськогосподарського виробничого кооперативу "Победа" звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи (вх.№12606/2013), яку судом задоволено.

10.02.2014р. представником сільськогосподарського виробничого кооперативу "Победа" подано до суду заяву (вх.№3333/14), у якій відповідач просить суд застосувати позовну давність, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог у справі відмовити, проте судом, отриману заяву сільськогосподарського виробничого кооперативу "Победа" про застосування позовної давності також враховано при вирішенні даної справи по суті.

Клопотання Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області про застосування строків позовної давності (вх.№3335/14 від 10.02.2014р.) також судом не задоволена, з підстав її необґрунтованості.

Письмове клопотання Міністерства оборони України про продовження строку розгляду справи від 12.02.2014р. (вх.№2-604/14) судом задоволено, у зв'язку з чим розгляд справи було продовжено до 15.03.2014р.

Заява Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області про витребування додаткових документів (вх.№5663/14 від 05.03.2014р.) судом задоволена, про що свідчить ухвала господарського суду Одеської області від 05.03.2014р.

Заява Заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про уточнення позовних вимог (вх.№3785/14) від 12.02.2014р., судом прийнята до розгляду.

Представник прокурора заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Міністерства оборони України заявлені прокурором позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі, з підстав викладених у письмових поясненнях (вх.№4537/2013 від 08.02.2013р.) та додаткових поясненнях (вх.№6939/14 від 19.03.2014р.).

Представник Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району заявлені прокурором позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області в судове засідання, призначене на 19.03.2014р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис уповноваженого представника Кюссе І.Г. на розписці про відкладення розгляду справи від 05.03.2014р., подав до суду відзив на позов від 01.02.2013р. (вх.№3419/2013), від 05.03.2014р. (вх.№5664/14) та доповнення до відзиву від 20.03.2014р. (вх.№6968/14), відповідно до яких заявлені Заступником Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Представник сільськогосподарського виробничого кооперативу "Победа" в судове засідання, призначене на 19.03.2014р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ України № 18 від 26.12.2011р., зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора та позивачів, суд встановив:

Згідно постанови Ради народних комісарів Української РСР від 18.12.1945р. №2002/063 „Об отводе 20000 гектаров земли на территории Бородинского, Тарутинского и Саратского районов, Измаильской области для организации окружного артполигона ОДВО", що затверджена розпорядженням Раднаркому СРСР від 19.01.1946р. № 742рс постановлено відвести на території Бородинського, Тарутинського та Саратського районів Ізмаїльської області під окружний артилерійський полігон Одеського військового округу 20000 га землі (в межах визначених у схемі, що додавалась).

Прийнятою Ізмаїльським обласним виконавчим комітетом та Бюро обкому КП(б)У постановою від 12.02.1946р. №53/9-ОП "О порядке передачи в натуре земель Одесскому Военному Округу, для учебного артилерийского лагеря под полигон, согласно постановлению СНК УССР от 18.12.1945 года за №2002/063" регулювався порядок виконання постанови Ради народних комісарів Української РСР від 18.12.1945р. №2002/063, яке полягало у відселенні селянських господарств, які до цього розміщувались на території відведення.

Надалі, у Акті від 10 червня 1946 р. обласною комісією по передачі земель ОДВО, яка діяла на виконання постанови Ради народних комісарів Української РСР від 18.12.1945р. №2002/063 та постанови Ізмаїльського обласного виконавчого комітету від 12.02.1946р. №53/9-ОП констатувалось відведення земельної ділянки на площі 23600 га в натурі за рахунок земель Саратського, Тарутинського, Бородинського, Староказачанського та Арцизького районів.

При цьому, у Акті від 10 червня 1946 р. зазначено, що при відводі земель в натурі, у зв'язку з рельєфом місцевості (з метою включення деяких висотних пунктів) виникла необхідність у збільшенні площі артполігону, у зв'язку з чим фактично відведено під полігон на 3 600 га більше, ніж було передбачено проектом, що було узгоджено районними організаціями.

Рішенням звуженого засідання Ізмаїльського обласного виконавчого комітету №7 від 10.06.1946р. затверджено акт обласної комісії від 10.06.1946р. про передачу земельної ділянки площею 23 600 га під учбовий артилерійський полігон Одеського військового округу.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій акту інвентаризації земель Міністерства оборони України на території Тарутинського району Одеської області (інвентаризація проводилась на підставі розпорядження районної державної адміністрації №11 від 22.02.1993р.), членами комісії фіксувалась належність земельної ділянки площею 23 943,8 га Тарутинського загальновійськового полігону.

Згідно довідки Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району від 07.08.2012р. №1162, станом на 01.08.2012р. на картковому обліку Білгород-Дністровської КЕЧ району рахується земельна ділянка №92 військового містечка 11 загальною площею 24 229,5 га, з яких військовий радгосп „Чорноморський" використовує земельну ділянку площею 689,83 га, на яку виготовлений Державник акт нового зразку №ОД23-120 від 05.06.1995р.

Як вбачається з усних та письмових пояснень представника Міністерства оборони України, міністерство не зверталось з клопотанням про відмову від користування земельною ділянкою Тарутинського артполігону та згода на передачу земельних ділянок Тарутинського артполігону іншим особам не надавалась.

Як вбачається з пояснень представників прокуратури та позивачів на підставі розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №101/А-2005 від 05.05.2005р. "Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону" та п.1 розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №368/А-2005 від 14.12.2005р. "Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями" припинено право користування земельною ділянкою 23 253,17 га, яка була надана у користування військовій частині А-1366 для організації загальновійськового полігону і розташована на території Веселодолинської сільської ради та переведено зазначену земельну ділянку до остаточного вирішення земельних суперечок до земель запасу Веселодолинської сільської ради.

В подальшому, розпорядженням Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №367/А-2007 від 07.12.2007р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки СГВК „Победа" на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки СГВК „Победа" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1341,35 га, в тому числі 1341,35 га ріллі в короткострокову оренду строком на 5 років із земель запасу Веселодолинської сільської ради; передати зазначену земельну ділянку СГВК „Победа" у короткострокову оренду строком на 5 років; зобов'язати СГВК „Победа" заключити договір на земельну ділянку площею 1341,35 га ріллі із районною державною адміністрацією.

Після цього, на підставі вищезазначеного розпорядження та договору оренди землі від 28.12.2007р., укладеного між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та сільськогосподарським виробничим кооперативом "Победа" останньому було передано в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Веселодолинської сільської ради за межами населеного пункту.

Згідно п.2. договору оренди від 28.12.2007р. в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1 341,35 (тисяча триста сорок один тридцять п'ять сотих) га ріллі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р. по справі №2-а-3436/08/1570 визнано протиправним та скасовано розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №101/А-2005 від 05.05.2005р. "Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону" та п.1 розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №368/А-2005 від 14.12.2005р. "Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями". При дослідженні доказів у справі Одеським апеляційним адміністративним судом було встановлено, що право постійного землекористування у Одеського військового округу виникло згідно з постановою Ради народних комісарів УРСР від 1945р. та на підставі рішення Ізмаїльського облвиконкому від 1946р., так як чинне на той час законодавство не визначало момент, з якого особа набувала прав землекористування, у зв'язку з прийняттям певного рішення. Крім того, суд дійшов висновку про те, що, незважаючи на відсутність державного акту, право постійного користування землями Тарутинського загальновійськового полігону залишається за Міністерством оборони України, а тому вказані земельні ділянки відносяться до земель оборони, належать державі на праві власності та відповідним військовим формуванням на праві постійного користування.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.09.2013р. у справі №916/821/13 за позовом Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі якою є Міністерство оборони України в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Тарутинської районної державної адміністрації за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: сільськогосподарського виробничого кооперативу „Победа" про визнання незаконним та скасування розпорядження, позов Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задоволено повністю, визнано незаконним та скасувано розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №367/А-2007 від 07.12.2007р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки СГВК „Победа" на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2013р. рішення господарського суду Одеської області від 09.09.2013 р. у справі №916/821/13 залишено без змін.

Позовні вимоги у справі обґрунтовані незаконністю укладеного між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та сільськогосподарським виробничим кооперативом „Победа" договору оренди землі № б/н від 28.12.2007р. (об'єкт оренди - земельна ділянка площею 1 341,35 га), та направлені на визнання недійсними та скасування вказаного договору та на повернення відповідачами Міністерству оборони України земельної ділянки загальною площею 1 341,35 га вартістю 24 839 971,75 грн., що і стало підставою для звернення Заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до господарського суду Одеської області із даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатись до суду, з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як було встановлено Одеським апеляційним адміністративним судом при дослідженні доказів у справі №2-а-3436/08/1570, право постійного землекористування землями Тарутинського загальновійськового полігону у Одеського військового округу виникло згідно з постановою Ради народних комісарів УРСР від 1945р. та на підставі рішення Ізмаїльського облвиконкому від 1946р. та право постійного користування землями Тарутинського загальновійськового полігону залишається за Міністерством оборони України, а тому вказані земельні ділянки відносяться до земель оборони, належать державі на праві власності та відповідним військовим формуванням на праві постійного користування

Подальші зміни, що відбулись у земельному законодавстві Української РСР та сучасної держави Україна з прийняттям Земельних кодексів (1970р., 1990р., 2001р.), якими визначався новий порядок виникнення та оформлення прав на земельні ділянки, пов'язаний з видачею державного акту, що посвічує відповідне право, реєстрацією такого права не позбавили власників та користувачів земельних ділянок відповідних прав на них.

Так, згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 (у справі №1-17/2005) у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками), визнано неконституційними положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення та положення пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року №563-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою. Вказане рішення Конституційного Суду України мотивувалось тим, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.77 Земельного кодексу України (від 25 жовтня 2001 року) землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

З урахуванням положень ч.5 ст.116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом. А згідно ч.2 ст.149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Як було встановлено господарським судом Одеської області під час розгляду справи №916/821/13, доказів, які б засвідчували добровільну відмову Міністерства оборони України від користування земельною ділянкою Тарутинського артполігону або задокументовану згоду на передачу земельних ділянок Тарутинського артполігону іншим особам не має, у зв'язку з чим користування землями Тарутинського загальновійськового полігону залишалось за Міністерством оборони України.

Крім того, за результатами дослідження наявних у матеріалах справи №916/821/13-г доказів суд встановив, що передача Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області у користування землекористувачам, серед яких сільськогосподарський виробничий кооператив "Победа" земельної ділянки, що є складовою Тарутинського артполігону, згідно розпорядження №367/А-2007 від 07.12.2007р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки СГВК „Победа" на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради" без згоди Міністерства оборони України була незаконною.

Водночас постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2013р. визначено, що незважаючи на відсутність у позивачів державного акту про право постійного користування спірною земельною ділянкою, який посвідчує наявність відповідного права, але не породжує, змінює або припиняє певні права та обов'язки, право постійного користування, набуте на підставі постанови Ради народних комісарів УРСР від 1945 року та рішення Ізмаїльського облвиконкому від 1946 року, залишається за Міністерством оборони України, а тому ці землі відносяться до земель оборони, є державною власністю та за відповідними військовими формуваннями закріплені на праві постійного користування. Поряд з цим, розформування військової частини А 1366 (правонаступником якої є військова частина А 0242), проведеного згідно з директивою Міністерства оборони України №115/1/01 від 29.01.2004р., наказом командувача військами Південного оперативного командування №67 від 16.02.2004р., наказом командира військової частини А 1366 №15 від 20.02.2004р., не тягне автоматичного припинення права землекористування Міністерства оборони України спірною земельною ділянкою.

Тобто, чинними на момент вирішення спору судовими рішеннями встановлено як незаконність вилучення Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області земель оборони, так і незаконність передачі таких земель у користування у землекористувачу, зокрема сільськогосподарському виробничому кооперативу "Победа".

При цьому, фактичний перехід такого права користування від Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Победа" відбувався на підставі скасованого судом розпорядження №367/А-2007 від 07.12.2007р. та оспорюваних в рамках даного договору оренди землі №б/н від 28.12.2007р. (об'єкт оренди - земельна ділянка площею 1 341,35 га.

Відповідно до п.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину (договору) є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, згідно ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, згідно ч. 6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням положень діючого законодавства Пленумом Вищого господарського суду України було надано наступні роз'яснення, зазначені у п. 2.24 Постанови Пленуму від 17.05.2011р. № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин": для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди землі судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Як було встановлено судом, покладені в основу позовних вимог докази засвідчують відсутність відповідних повноважень у Тарутинської районної державної адміністрації на розпорядження спірною земельною ділянкою, факт порушення прав та інтересів Міністерства оборони України з боку відповідачів, а також факт скасування у встановленому законом порядку розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №367/А-2007 від 07.12.2007р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки СГВК „Победа" на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради", що у сукупності є необхідною передумовою для визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди земельної ділянки.

З огляду на вищевикладене, судова колегія доходить беззаперечного висновку, що позовні вимоги Заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній про визнання недійсним договору оренди землі № б/н від 28.12.2007р. (об'єкт оренди - земельна ділянка площею 1 341,35 га) є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням того, що розпорядження та користування спірною земельною ділянкою було незаконним, позовні вимоги про витребування у сільськогосподарського виробничому кооперативу "Победа" на користь Міністерства оборони України земельної ділянки загальною площею 1 341,35 га вартістю 24 839 971,75 грн. на думку суду також підлягають судом задоволенню, як законні та обґрунтовані.

Щодо заяв відповідачів про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне:

Так, судом було враховано, що у розумінні п.2.24 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 17.05.2011р. правова підстава для визнання відповідних договорів недійсними виникає з моменту втрати чинності відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, на виконання якого укладався такий договір. У даному випадку незаконність розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №101/А-2005 від 05.05.2005р. "Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону" та п.1 розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №368/А-2005 від 14.12.2005р. "Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями" була встановлена саме постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р. по справі №2-а-3436/08/1570, а незаконність розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської област і№367/А-2007 від 07.12.2007р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки СГВК „Победа" на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради" була встановлена на підставі рішення господарського суду Одеської області від 09.09.2013р. по справі №916/821/13, у зв'язку з чим, на думку суду, позовна заява про визнання недійсними договорів та витребування земельних ділянок подана до суду у встановлений строк, без пропуску строку позовної давності.

При розподілі судових витрат у справі, суд виходить з положень п. п. 2.2.1, 2.11 постанови Пленуму від 21.02.2013р. за №7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Згідно до п.2.11 постанови Пленуму якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

При цьому, вартість спірних земельних ділянок розрахована прокуратурою виходячи з даних про нормативну грошову оцінку 1 га ріллі земель запасу Веселодолинської сільської ради на рівні 3 295,60 грн., що були надані на запит прокуратури у вигляді довідки відділу Держземагенства у Тарутинському районі від 05.10.2012р.

Таким чином, на відповідачів пропорційно покладаються судові витрати по сплаті судового збору за кожною з позовних вимог немайнового характеру.

Як вбачається з п.2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року №7 судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

З врахуванням вищенаведеного, на відповідачів пропорційно покладаються судові витрати по сплаті судового збору за позовною вимогою про повернення відповідачами спірної земельної ділянки вартістю 24 839 971,75 грн.

На підставі ст.ст.44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 64 380,00 грн. (1073 грн. (розмір мінімальної заробітної плати станом на січень 2012р.) та із розрахунку 2% від вартості земельної ділянки 24 839 971,75 грн.) покладаються на відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди землі №б/н від 28.12.2007р. об'єкт оренди - земельна ділянка площею 1 341,35 га, (кадастрові номери 1) 5124780700;01;002;0375, 2) 5124780700;01;002;0376, 3) 5124780700;01;002;0377, 4) 5124780700;01;002;0378) яка розташована на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району Одеської області, укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області (68500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Котовського, 1, код 04056894) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Победа" (68250, Одеська область, Саратський район, с. Новоселівка, код ЄДРЮОФОП 03766122).

3. Витребувати у Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Победа" (68250, Одеська область, Саратський район, с. Новоселівка, код ЄДРЮОФОП 03766122) та повернути Міністерству оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6; код 00034022) зі складанням акту прийому-передачі земельну ділянку площею 1 341,35 га, яка розташована на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району Одеської області вартістю 24 839 971,75 грн.

4. Стягнути з Тарутинської райдержадміністрації Одеської області (68500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Котовського, 1, код 04056894) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 32 190 (тридцять дві тисячі сто дев'яносто) грн. 00 коп. судового збору.

5. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Победа" (68250, Одеська область, Саратський район, с. Новоселівка, код ЄДРЮОФОП 03766122) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 32 190 (тридцять дві тисячі сто дев'яносто) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.03.2014р.

Головуючий суддя Цісельський О.В.

Суддя Власова С.Г.

Суддя Малярчук І.А.