АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа   22ц-12346\2006                                        Головуючий в 1 інстанції Грищенко Н.М.

Категорія 21 \3\                                                  Доповідач Митрофанова Л.В,

РІШЕННЯ Іменем   України

23 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: судді Михайлів Л.В.

суддів:      Митрофанової Л.В., Карнаух В.В,

при секретарі: Кобзєвій К.І.

за участю: представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - Іваніна Анатолія Якимовича, позивачки - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі \ надалі Фонд соціального страхування \ про відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги обгрунтувала тим, що тривалий час працювала у шкідливих умовах праці на ВАТ «Криворіжсталь» (ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг») в цеху прокатного обладнання, що стало причиною професійного захворювання. Згідно висновку МСЕК від 23,05.2002 року їй встановлено 30% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності безстроково, тому просила суд стягнути з відповідача 70 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 жовтня 2006 року позов задоволений частково, з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1 стягнуто у відшкодування моральної шкоди 15 000 грн. В решті позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду та відмову позивачці в задоволенні позовних вимог, оскільки при ухваленні рішення судом порушені норми матеріального і процесуального права. Рішення суду грунтується на недоведених та неповно з'ясованих обставинах, позивачкою не наданий висновок МСЕК про наявність  факту спричинення їй моральної шкоди та не встановлено якими неправомірними діями заподіяна моральна шкода.

В судовому засіданні представник Фонду соціального страхування підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, провис рішення суду скасувати, відмовити позивачці в задоволенні позову.

Позивачка просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 тривалий час з 1972 року працювала у шкідливих умовах праці в цеху прокатного обладнання на ВАТ «Криворіжсталь». Відповідно до висновку МСЕК 23.05.2002 року позивачці встановлено 30 % втрати професійної працездатності та третя група інвалідності безстроково.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.

Факт спричинення моральної шкоди позивачці у зв'язку з професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні. їй протипоказана фізична праця, необхідне постійне медикаментозне лікування, курсові лікування в стаціонарі, санаторно-курортне лікування, нестача коштів на це викликає у неї сильні моральні страждання, вона позбавлена нормальних життєвих зв'язків

Інші доводи відповідача про незаконність стягнення моральної шкоди на користь позивачки є безпідставними.

Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахування роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що' наступили. Суд при постановлені рішення не врахував, що відповідно до висновку МСЕК від 06.06.2001 року позивачці первинно було встановлено 20 % втрати професійної працездатності, характер професійного захворювання позивачки - хронічне обструктивне захворювання легень 1 -2 ступенів (пилотоксичний бронхіт 1-2 ст., емфізема легень 1-2 ст.), загострення середнього ступеня важкості, ЛН-2ст., пов'язаних з ним фізичних і моральних страждань позивачки, тривалість і тяжкість захворювання, істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили.

За таких обставин, враховуючи, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності" надалі - Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування..."), не встановлений конкретний розмір моральної шкоди в разі стійкої втрати професійної працездатності, колегія суддів, з огляду на розмір моральної шкоди, встановлений ст. 34 вказаного Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування..." для випадків тимчасової втрати працездатності, беручи до уваги, що позивачці встановлена стійка втрата професійної працездатності, конкретні обставини по справі, характер професійного захворювання, і пов'язані з ними фізичні і моральні страждання позивача, інтенсивність і довготривалість  фізичних і психічних страждань позивачки, істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивачки з 15 000 грн. до 10 000 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313- 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 жовтня 2006 року - змінити, зменшити розмір моральної шкоди з 15 000 грн. до 10 000 грн.

Рішення набирає законної сили с моменту його проголошення, але може бути

оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з

дня набрання ним законної сили.                                                                            

Головуючий : Судді: