АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа   22ц-12173\2006                                            Головуючий в 1 інстанції Тарасенко О.В.

Категорія 21 \3\                                                        Доповідач Митрофанова Л.В.

 РІШЕННЯ

Іменем   України

23 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: судці Михайлів Л.В.

суддів:      Митрофанової Л.В., Карнаух В.В.

при секретарі: КобзєвійК.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Відділення виконавчої" дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі \ надалі Фонд соціального страхування \ про відшкодування м:оральної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що тривалий час працювала вчителем в умовах перенапруження голосових складок, що стало причиною професійного захворювання. Згідно висновку МСЕК від 19.12.2005 року їй встановлено первинно 30% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності безстроково, тому просила суд стягнути з відповідача 70 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2006 року позов задоволений частково, з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1 стягнуто у відшкодування моральної шкоди 21 000 грн. В решті позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду та відмову позивачці в задоволенні позовних вимог, оскільки при ухваленні рішення судом порушені норми матеріального і процесуального права. Рішення суду ґрунтується на недоведених та неповно з'ясованих обставинах, позивачкою не наданий висновок МСЕК про наявність факту спричинення їй моральної шкоди та не встановлено якими неправомірними діями заподіяна моральна шкода.

Фондом соціального страхування подана заява про розгляд справи за його відсутності.

Позивач та його представник до судового засідання не з'явилися, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності та просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 тривалий час, з 1982 року, працювала у школах Хорольського та Тернівського РОНО на посаді вчителя, в умовах перенапруження голосових складок при сумарному тижневому навантаженні на голосовий апарат від 20 до 31 години при допустимій нормі 16-20 годин. Відповідно до висновку МСЕК від 19.12.2005 року позивачці первинно встановлено 30 % втрати професійної працездатності та третя група інвалідності з датою наступного переогляду 01.12.2006 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.

Факт спричинення моральної шкоди позивачці у зв'язку з професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні. В 46 років позивачка втратила любиму роботу, часто хворіє, перебуває на «Д» обліку у ЛОРа , втратила заробіток, спілкування з колегами, вказані обставини викликають сильні моральні страждання, вона позбавлена нормальних життєвих зв'язків.

Інші доводи відповідача про незаконність стягнення моральної шкоди на користь позивачки є безпідставними.

Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахування роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили. Суд при постановлені рішення не врахував характер професійного захворювання позивачки -хронічний гіпертрофічний ларингіт, рецидивуючий перебіг, стійка вторинна дистонія, пов'язаних з ним фізичних і моральних страждань позивачки, тривалість і тяжкість захворювання, істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили.

За таких обставин, враховуючи, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності"  надалі - Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування..."), не встановлений конкретний розмір моральної шкоди в разі стійкої втрати професійної працездатності, колегія судців, з огляду на розмір моральної шкоди, встановлений ст. 34 вказаного Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування..." для випадків тимчасової втрати працездатності, беручи до уваги, що позивачці встановлена стійка втрата професійної працездатності, конкретні обставини по справі, характер професійного захворювання, і пов'язані з ними фізичні і моральні страждання позивача, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивачки, істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках,  і наслідків, що наступили,  вважає необхідним змінити рішення

суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивачки з 21 000 грн. до 16 000 грн.

Керуючись ст. ст. 303,307,309,313- 314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - задовольнити частково.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2006 року -змінити, зменшити розмір моральної шкоди з 21 000 грн. до 16 000 грн.

Рішення набирає законної сили с моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: