АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22ц-11960\2006 Головуючий у першій
Категорія 21\2\ Інстанції Шум Л.І.
Доповідач Митрофанова Л.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді Михайлів Л.В,
Суддів - Митрофанової Л.В., Карнаух В,В,
при секретарі - Кобзєвій К.І.
за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" - Павлової Наталі Федорівни розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішенця Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 10 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам відшкодування втраченого заробітку, у зв'язку з втратою професійної працездатності, -
ВСТАНОВИЛА:
26 грудня 2005 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (надалі ВАТ "Суха Балка»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі Фонд соціального страхування) про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам, посилаючись на те, що працював з 1977 року на посаді бурильника в РУ ім., Фрунзе ВО «Кривбасруда», правонаступником якого стало ВАТ "Суха Балка" з повним робочим днем у шкідливих умовах. Згідно висновку ЛТЕК від 15.06.1980 року йому було встановлено втрату професійної працездатності 30 % та третю групу інвалідності. При подальшому огляді профпатологічною МСЕК від 26.05.1989 року позивачу встановлено 50% втрати професійної працездатності безстроково.
У зв'язку з частковою втратою працездатності позивачу відповідачем провадились виплати відшкодування втраченого заробітку з розрахунку базового середнього заробітку за січень-квітень 1992 року та ступеня втрати працездатності в розмірі 9077 крб. Відповідачем коректувався розмір щомісячних виплат на коефіцієнти підвищення тарифних ставок, та на коефіцієнти підвищення сум відшкодування збитку. Так на 01.07.1994 року виплати відшкодування втраченого заробітку становили згідно довідки ВАТ «Суха Балка" - 1057143,00 крб. виходячи із середнього заробітку 2114286, крб. й з урахуванням 50% втрати працездатності.
Спір між позивачем та відповідачем ВАТ "Суха Балка" виник з приводу розрахунків та виплат відшкодування шкоди починаючи з липня 1994 року, так як відповідач ВАТ "Суха Балка" не застосував коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві за період з 01.07.1994 року по 01.04.2001 року.
Тому, позивач зробив перерахунок щомісячних сум та просив суд стягнути з ВАТ «Суха Балка» на його користь заборгованість по щомісячним виплатам за період з 01.07.1994 року по 01.04.2001 року в сумі 23 791,97 грн., компенсацію втрати частини відшкодування шкоди у зв'язку з несвоєчасним нарахуванням і виплатою за період з 01.01.1998 року по 01.04.2001 року в сумі 14 004,21 грн.; стягнути з Фонду соціального страхування заборгованість по щомісячним страховим платежам за період з 1 квітня 2001 року по 01 грудня 2005 року в сумі 25 845,34 грн., та зобов'язати Фонд соціального страхування виплачувати щомісячно по 1 100,15 грн. починаючи з 01 грудня 2005 року до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок, або припинення виплат .
Вищевказані суми зазначені з урахуванням доповнень та змін до позовних вимог.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 10 квітня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено. З ВАТ «Суха Балка» на користь позивача стягнута заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування шкоди за період з 01.07.1994 року по 01.04.2001 року в сумі 23 791,97 грн.; компенсації втрати частини відшкодування шкоди у зв'язку з несвоєчасним нарахуванням і виплатою за період з 01.01.1998 року по 01.04.2001 року в сумі 14 004,21 грн., а також на користь держави державне мито в сумі 377,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1,50 грн., з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м, Кривому Розі стягнуто заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування шкоди за період з 01.04.2001 року по 01.05.2006 року в сумі 25 845,34 грн., та щомісячно, починаючи з 1 грудня 2005 року по 1100,15 грн., до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат.
В апеляційній скарзі ВАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду в частині стягнення коштів з ВАТ «Суха Балка» та постановления нового рішення про відмову позивачу в позові, так як при ухваленні рішення суд допустив неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, порушив і неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Зокрема, висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 2,0 з 01 липня 1994 року та 2,5 з 01 січня 1996 року необгрунтовані, оскільки перерахунок сум відшкодування шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров'я проводиться одночасно із підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) не на коефіцієнт їх підвищення, а на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати, розмір якої фактично не збільшився. Крім того, суд не застосував строк позовної давністі; а також необгрунтовано стягнув компенсацію сум відшкодування шкоди, оскільки вони не є елементами заробітної плати .
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд, оскільки: постановляючи рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що Фонд соціального страхування не є належним відповідачем по справі; не перевірив, чи були застосовані ВАТ "Суха Балка" коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) 2,0 з 01.07.1994 року ; 2.5 з 01 січня 1996 року та не прийняв до уваги, що після збільшення тарифів у липні 1994 року і січні 1996 року середня заробітна плата не збільшилася у зв'язку із зміною структури заробітної плати; суд неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не надав правової оцінки економічному обгрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), що призвело до неправильного вирішення спору.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія судців вважає, що апеляційна скарга ВАТ "Суха Балка" підлягає частковому задоволенню, а скарга Фонду соціального страхування - задоволенню, з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачу не застосовувались коефіцієнти підвищення ставок, посадових окладів по ВАТ «Суха Балка», у зв'язку з чим виникла заборгованість по щомісячним виплатам сум відшкодуванням шкоди. Крім того, суд задовольняючи вимоги позивача в межах, які перевищують строк позовної давності виходив з того, що якщо потерпілому, чи особа, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначено чи не визначено суми відшкодування, то ці суми виплачуються без обмеження будь-яким строком та підлягають коригуванню., та перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, а право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права \ст. 76 ЦК України в редакції 1963 року \.)
Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, так як він зроблений на неповно досліджених обставинах по справі та з порушенням норм матеріального права.
Згідно пункту 41 "Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків" \надалі Правил відшкодування шкоди \, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472, якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у пункті 22 Постанови Пленуму від 27.03. 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» де зазначено, що виплати призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Однак всупереч зазначених Правил відшкодування шкоди суд стягнув недоплачені виплати за весь період з 1.07.1994року,
Ухвалюючи рішення, суд не з'ясував суть та обсяг позовних вимог ОСОБА_2 та не звернув уваги на те, що первинна позовна заява містила інші позовні вимоги, ніж ті, що були предметом розгляду по суті судом першої інстанції.
Крім того, друга позовна заява ОСОБА_2 не зареєстрована судом \а.с.48/. Судом з відповідача - Фонду соціального страхування стягнуто заборгованість за період з 01.04.2001 року по 01.05.2006 року, в той час як позивач просив стягнути її за період з 01.04.2001 року по 01.12.2005 року. Суд не вирішив також питання згідно позовних вимог про стягнення суми моральної шкоди
Таким чином, суд першої інстанції не уточнив вимоги позивача та розглянув не всі позовні вимоги.
Оскільки цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, згідно вимог п.5 ч.І ст.311 ЦПК України.
Крім того, відповідно до пункту 28 Правил відшкодування шкоди перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Вирішуючи спір, суд не звернув уваги на зазначене положення і не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунок на повний календарний місяць роботи, та чи не буде перевищувати розмір відшкодування нарахованого позивачу встановлені обмеження.
Оскільки допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст. 303,307,311,313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити, Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рога від 10 квітня 2006 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили. Судді: