Єдиний унікальний номер 243/9879/13-ц Номер провадження 22-ц/775/794/2014
Єдиний унікальний номер №243/9879/13ц
Номер провадження №22ц/775/794/14
Категорія: 41
Головуючий у 1 інстанції: Чемодурова Н.Г.
Суддя доповідач: Груіцька Л.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2014 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Лоленко А.В.
суддів: Ларіної Н.О., Груіцької Л.О.,
при секретарі Папоян К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу голови житлово-будівельного кооперативу№14 «Автомобіліст-1» Черняковської Лідії Йосипівни на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 грудня 2013 року за позовом житлово-будівельного кооперативу№14 «Автомобіліст-1» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про зобов'язання до вчинення певних дій та зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до житлово-будівельного кооперативу№14 «Автомобіліст-1», Черняковської Лідії Йосипівни, про визнання відомостей такими, що не відповідають дійсності, зачіпають честь, гідність, ділову репутацію, відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
14 жовтня 2013 року голова житлово-будівельного кооперативу№14 «Автомобіліст-1» Чернявська Лідія Йосипівна звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 з проханням зобов'язати відповідачку привести до попереднього стану квартиру АДРЕСА_1.
У подальшому Чернявська Л.Й. позов уточнила та попросила суд зобов'язати відповідачку до використання квартири тільки для житла, згідно зі статутом кооперативу, стягнути моральну шкоду у сумі 5000 грн.,понесені судові витрати у сумі 500 грн./ адвокатські послуги/ та судовий збір у сумі 140 грн.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись з зустрічною позовною заявою до голови житлово-будівельного кооперативу №14 «Автомобіліст-1» Чернявської Лідії Йосипівни про визнання відомостей такими, що не відповідають дійсності, зачіпають честь, гідність, ділову репутацію, відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 грудня 2013 року в задоволені позовних вимог житлово-будівельного кооперативу №14 «Автомобіліст-1» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов'язання до вчинення певних дій відмовлено.
В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до житлово-будівельного кооперативу №14 «Автомобіліст-1», Чернявської Лідії Йосипівни про визнання відомостей такими, що не відповідають дійсності, зачіпають честь, гідність, ділову репутацію, відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Додатковим рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня 2014 року в задоволені позовних вимог житлово-будівельного кооперативу №14 «Автомобіліст-1» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди відмовлено.
З Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 грудня 2013 року не погодилась голова житлово-будівельного кооперативу №14 «Автомобіліст-1» Чернявська Лідія Йосипівна та оскаржила його в апеляційному порядку. Просила зобов'язати ОСОБА_3 надати документи, які б підтверджували, що зроблено квартирі АДРЕСА_1 після зруйнування всіх перегородок. Заборонити використання квартири АДРЕСА_1 для підприємницької діяльності і заборонити перевід житлового приміщення в нежитлове.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
Відповідно до довідки АБ №564504 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України був створений житлово-будівельний кооператив №14 «Автомобіліст-1» за адресою: Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Р.Люксембург,12, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО №328793.
Головою ЖБК№14 «Автомобіліст-1»призначено Чернявську Л.Й. відповідно до рішення загальних зборів членів ЖБК-14 наказом №2 від 01.07.2007 року.
Житлово-будівельний кооператив №14 «Автомобіліст-1» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1.
Відповідачка весною 2013 року купила квартиру АДРЕСА_1.
Згідно нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу квартири від 08.05.2013 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками в рівних частках кожний двокімнатної квартири АДРЕСА_1.
Право їх спільної часткової власності підтверджено витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.05.2013 року індексний номер витягу 3287372 і 3287325 номер записів про право власності 892731 і 892730, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 55850814141.
11.08.2013 року ОСОБА_2 була запрошена на загальні збори кооперативу, де їй повідомили про недопущення самовільного перепланування квартири та перевід її у нежитлове без згоди кооперативу.
З виписки протоколу загальних зборів ЖБК-14 «Автомобіліст-1» від 30.03.2008 року рішенням загальних зборів членів ЖБК-14 «Автомобіліст» вбачається, проводити реконструкцію квартир можливо лише з дозволу загальних зборів на підставі документів з архітектури та використовувати квартири лише під житло відповідно до статуту кооперативу.
Згідно листа Слов'янської міської ради за вих.№1-4-1033-2 від 09.10.2013 року до Черняковської Л.Й. було розглянуто питання щодо незгоди мешканців будинку АДРЕСА_1 з переплануванням квартири АДРЕСА_1 в зазначеному будинку та переводом їх у нежитлове приміщення, з виходом на місце, за участю фахівців управління архітектури та містобудування Слов'янської міської ради.
При розгляді, факт самовільного переобладнання вищезазначеної квартири не підтвердився. До управління житлово-комунального господарства та управління архітектури та містобудування Слов'янської міської ради з питання переобладнання квартири АДРЕСА_1 власник квартири не звертався, вихідна документація на проектування та переобладнання не надавалась.
Власником квартири надано акт аварійного стану будівельних конструкцій. На момент обстеження в квартирі виконувались роботи по капітальному ремонту будівельних конструкцій, а саме міжкімнатних перегородок без перепланування.
Вислухавши суддю-доповідача, представника ЖБК№14 «Автомобіліст-1», голову ЖБК№14 «Автомобіліст-1», ОСОБА_2, ОСОБА_3, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України у кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 383 Цивільного кодексу України встановлює, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до ст.8 ЖК України, переведення придатних для проживання жилих будинків і приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині 2 ст.7 ЖК України. Переведення житлових квартир в нежитлові в будинках житлово-будівельних кооперативів допускається за згодою загальних зборів членів кооперативу.
Відповідно до ст. 152 Житлового кодексу України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, та проводяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Пунктом 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року також встановлено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.
Згідно із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року, із змінами та доповненнями, внесеними Протоколом № 11 від 11.05.1994 року, який діє для України з 11.09.1997 року та прецидентної практики Європейського суду з прав людини, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном.
Постановою КМУ від 28.07.2010 року №665 «Про внесення змін до переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл» внесено зміни до переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затвердженого постановою КМУ від 30.09.2009 року №1104. Відповідно до змін перепланування квартир у багатоквартирних житлових будинках, кімнат у гуртожитках, об'єктів громадського призначення із збереженням несучої конструкції, без перевищення допустимих навантажень на перекриття, стіни та фундамент можливе за умови дотримання існуючих архітектурно-планувальних вимог, державних будівельних норм, місцевих правил забудови. Тобто можна робити перепланування у квартирах без дозволу державної інспекції архітектурно-будівельного контролю, однак вимога про отримання дозволу на перепланування виконавчого комітету місцевої ради є обов'язковим відповідно до ст.152 ЖК України.
Згідно ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»балансоутримувач має право: 1) здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; 2) визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; 3) укладати договори на надання житлово-комунальних послуг; 4) приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів; 5) здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом; 6) звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.
Апеляційним судом встановлене, що згідно нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу квартири від 08.05.2013 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками в рівних частках кожний двокімнатної квартири АДРЕСА_1.
Право їх спільної часткової власності підтверджено витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.05.2013 року індексний номер витягу 3287372 і 3287325 номер записів про право власності 892731 і 892730, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 55850814141.
Згідно листа Слов'янської міської ради за вих.№1-4-1033-2 від 09.10.2013 року вбачається, що було розглянуто питання щодо незгоди мешканців будинку АДРЕСА_1 з переплануванням квартири АДРЕСА_1 в зазначеному будинку та переводом їх у нежитлове приміщення, з виходом на місце, за участю фахівців управління архітектури та містобудування Слов'янської міської ради.
При розгляді факт самовільного переобладнання вищезазначеної квартири не підтвердився. До управління житлово-комунального господарства та управління архітектури та містобудування Слов'янської міської ради з питання переобладнання квартири АДРЕСА_1 власник квартири не звертався, вихідна документація на проектування та переобладнання не надавалась.
Власником квартири надано акт аварійного стану будівельних конструкцій. На момент обстеження в квартирі виконувались роботи по капітальному ремонту будівельних конструкцій, а саме міжкімнатних перегородок без перепланування.
Тобто судом встановлене, що відповідачі як власники квартири на свій розсуд здійснювали ремонт і зміни у квартирі, й ці зміни не привели до порушень прав власників інших квартир та не порушили санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації будинку. Судом також встановлене, що відповідачі не мали наміру перепланування квартири та переведення її у нежиле приміщення. Ці факти підтверджені поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також листом Слов'янської міської ради за вих.№1-4-1033-2 від 09.10.2013 року з якого вбачається, що факт самовільного переобладнання спірної квартири не підтвердився. До управління житлово-комунального господарства та управління архітектури та містобудування Слов'янської міської ради з питання переобладнання квартири АДРЕСА_1 власники квартири не зверталися, вихідна документація на проектування та переобладнання не наддавалась
Судом також правильно відмовлено у відшкодуванні понесених судових витрат у зв'язку з відмовою у позові, а також відмовлено у задоволенні вимог пози- вача про зобов'язання відповідачів у подальшому використовувати квартиру тільки для житла згідно зі Статутом кооперативу, враховуючи, що суд не захищає права осіб на майбутнє, враховуючи положення ст.3 ЦПК України.
При встановленні зазначених фактів і ухваленні рішення судом не було порушено норм процессуального права та правильно застосовані норми матеріального права.
У задоволенні позовних вимог щодо моральної шкоди, відмовлено Додатковим рішенням від 3 березня 2014 року, але вказане рішення сторонами не оскарджене.
В апеляційній скарзі апелянт просила зобов'язати ОСОБА_3 надати документи, які б підтверджували, що зроблено квартирі АДРЕСА_1 після зруйнування всіх перегородок. Заборонити використання квартири АДРЕСА_1 для підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 303 п.1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Враховуючи, що вимоги щодо зобов'язання ОСОБА_3 надати документи, які б підтверджували, що зроблено квартирі АДРЕСА_1 після зруйнування всіх перегородок, та заборони використання квартири АДРЕСА_1 для підприємницької діяльності у суді першої інстанції не були заявлені, відповідно до ст. 303 п.1 ЦПК України апеляційним судом ці вимоги не підлягають розгляду.
Доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 303, 308, 314,315 ЦПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу голови житлово-будівельного кооперативу №14 «Автомобіліст-1» Черняковської Лідії Йосипівни - відхилити.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: