Справа № 22ц-6093/2006р. Головуючий в 1 інстанції Морозова Л.М.
Категорія 19 Доповідач Ремез В.А.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006р. листопад 27 дня. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: Головуючого - Рудь В.В. Суддів - Меделянської З.М., Ремеза В. А. при секретарі - Худолій Н.А. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка,
на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 14.07.2006р. за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2006р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, і просив стягнути на його користь 30000грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв'язку з втратою 45% професійної працездатності.
Рішенням суду з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка на користь ОСОБА_1 стягнуто в рахунок відшкодування страхової виплати за моральну шкоду 10000грн.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права,
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно до п.4 ч. 1 ст.309 ЦПК України, з наступних підстав.
Розглядаючи справу, суд встановив, що ОСОБА_1 тривалий час знаходився з державною ходлинговою компанією "Павлоградвугілля" у трудових відносинах, і за час роботи отримав професійні захворювання, у зв'язку з чим висновком МСЕК від 16.09.1996р. йому було встановлено 45% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом третьої групи.
Разом з цим, вирішуючи питання про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, суд виходив з вимог ст.ст.21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", що суперечить нормам законодавства, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, професійні захворювання позивач отримав виконуючи трудові обов'язки у 1996р.
Вказані обставини свідчать, що спірні правовідносини сторін регулюються матеріальним законом, який діяв на момент встановлення позивачу втрати професійної працездатності та отримання ним в зв'язку з цим моральної шкоди, а саме на підставі ст.12 Закону України „Про охорону праці", та л. 11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року №472).
Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди позивачу визначається на підставі вимог пі 1 Правил і не може перевищувати 200 мінімальних розмірів заробітної плати, тобто за станом на 1996 року - не менше 120 грн.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди позивачу, колегія суддів виходить з дійсних обставин справи та наслідків, які наступили, і вважає можливим стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка на користь ОСОБА_1 120 грн. на відшкодування моральної шкоди, задовольнивши його вимоги частково.
При цьому, колегія суддів вважає можливим поновити позивачеві строк на звернення до суду з даним позовом, оскільки він пропущений ним з поважних причин, так, як з моменту отримання професійних захворювань і до звернення до суду з позовною заявою позивач, будучи інвалідом 3 групи, довгий час проходив лікування в різних лікувальних установах.
Зазначена сума підлягає стягненню з Фонду на підставі ст.2 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та роз'яснень Пленуму Верховного.Суду України, викладених в п.п.1,2 постанови Пленуму від 27.03.1992 року №6 (з послідуючими змінами та доповненнями) „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", оскільки в даному випадку йдеться мова не про заборгованість по відшкодуванню моральної шкоди, а про не використане позивачем право на відшкодування моральної шкоди в результаті отриманого професійного захворювання.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про безпідставність стягнення з нього моральної шкоди на користь позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони суперечать матеріалам справи, матеріальному та процесуальному закону. Згідно Закону №1105-ХІУ від 23.09.1999 року, який набрав чинності з 01.04.2001 року, обов'язок по відшкодуванню шкоди у вигляді страхових виплат покладено на спеціально створений для цього Фонд.
Відсутність відповідного медичного висновку не є перешкодою для відшкодування фактично завданої моральної шкоди.
Не можуть бути прийняті до уваги і доводи відповідача про те, що Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік" зупинено дію Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач втратив працездатність у зв'язку з професійним захворюванням до 01.01.2006 року.
Керуючись ст.ст.307,309,316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка задовольнити частково.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 14.07.2006р. скасувати.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка на користь ОСОБА_1 120грн. страхової виплати за моральну шкоду, а в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двох місяців.