Справа   №   22ц-6609/2006р.               Головуючий в 1 інстанції Єлісєєва Т.Ю.

Категорія 12                                                              Доповідач Ремез В. А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006р. листопад 27 дня. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі : Головуючого - Рудь В.В. Суддів - Меделянської З.М., Ремеза В. А. при секретарі - Худолій Н.А. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.06.2006р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу гаража, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2002р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу гаража та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що 26.05.2000р. він уклав з відповідачем ОСОБА_2 угоду про купівлю-продаж належного ОСОБА_2 гаража НОМЕР_1, який складається з гаража, погреба, оглядової ями, площею 25„3кв.м., і розташований на території автогаражного кооперативу ІНФОРМАЦІЯ_1, і в рахунок придбання вказаного гаража він передав відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_1 1500 доларів США, про що ОСОБА_2 надав розписку, та домовився про те, що договір купівлі-продажу зареєструють в нотаріальній конторі після отримання відповідачем довідки-характеристики з МБТІ.

Оскільки в подальшому відповідач став ухилятись від оформлення в нотаріальній конторі договору купівлі-продажу гаража, позивач просив визнати в судовому порядку дійсним договір купівлі продажу вказаного гаража, та стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000грн.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.06.2006р. визнано дійсним договір купівлі-продажу спірного гаража, та визнано за ОСОБА_1 право власності на зазначений гараж.      

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що суд при розгляді справи порушив вимоги п. 4 ст. 311 ЦПК України, оскільки вирішив питання про права та обов'язки його дружини, яка судом не залучалась до розгляду справи, та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що суд при розгляді справи порушив вимоги п. 4 ст. 311 ЦПК України, оскільки не залучив її до розгляду справи, та застосував закон, який не поширюється на виниклі правовідносини.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Розглядаючи справу суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 будучи власником гаражаНОМЕР_1, який розташований на території автогаражного кооперативу ІНФОРМАЦІЯ_1, по АДРЕСА_1, 26.05.2000р. уклав з позивачем ОСОБА_1 договір купівлі-продажу, згідно якого він продав ОСОБА_1 вказаний гараж за 1500 доларів США, що підтверджується розпискою ОСОБА_2, у зв'язку з чим на підставі власної заяви він був виключений з членів кооперативу, а ОСОБА_1 був прийнятий до членів кооперативу ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановивши вказані обставини на підставі зібраних по справі доказів, та враховуючи що позивач зі своєї сторони виконав всі умови укладеного договору, а відповідач не бажає посвідчити вказаний договір в нотаріальній конторі, суд з урахуванням вимог ст. 227 ЦК України (в редакції 1963р.) та у відповідності до п.27 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами   України,   затвердженої   Наказом   Міністерства   Юстиції   України   №18/5   від 14.06.1994р., визнав на підставі ст. 47 ЦК України (в редакції 1963р.) договір кушвлі-продажу гаража дійсним, та визнав за позивачем право власності на гараж, і колегія суддів вважає, ще рішення суду є законним та обгрунтованим.

Що ж стосується викладених в апеляційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 доводів, що суд при розгляді справи порушив вимоги п. 4, ч.І, ст. 311 ЦПК України, оскільки вирішив питання про права та обов'язки ОСОБА_3, яка судом не залучалась до розгляду справи, то вказані доводи безпідставні, оскільки ні ОСОБА_2 ні ОСОБА_3 не навели в апеляційній скарзі обставин, про те, які саме права та обов'язки ОСОБА_3 були порушені у зв'язку з прийнятим судом рішенням, з урахуванням того, що сторони не заперечують факт укладення договору купівлі-продажу спірного гаража на встановлених судом першої інстанції умовах, що свідчить про те, що при укладенні угоди відповідач діяв як в своїх інтересах, так і в інтересах дружини.

Доводи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що судом неправильно були застосовані норми матеріального права необгрунтовані, оскільки судом першої інстанції прийнято рішення у відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України, з урахуванням встановлених обставин по справі, та у на підставі законодавства, яким регулюються виниклі між сторонами правовідносини.

Таким чином рішення суду слід залишити без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_2 ОСОБА_3 слід відхилити.

Керуючись ст. ст. 303, 304,307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.06.2006р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області вступас в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий: