Справа № 22а - 609                              Головуючий у 1 інст. - Карапута Л.В.

Доповідач - Хромець Н.С.

ПО   СТАНОВА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 28 грудня 2006 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:

Головуючого - судді Хромець Н.С.

Суддів - Острянського В.І., Шевченко В.М.

При секретарі - Мехед Т.О.

З участю представників позивача: Лавренюка О.Ф., Уварова І.В., Ткаченко О.М.; представника відповідача Вовка П.І., представників третьої особи Багмута Г.В. і Тетусь О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційними скаргами Чернігівської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю „Айрон" на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 1 вересня 2006 року про забезпечення позову і на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2006 року у справі за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства „Виробничо-торгова фірма „Сіверянка" до Чернігівської міської ради про скасування рішень Чернігівської міської ради, зобов'язання відповідача надати позивачеві в оренду земельну ділянку та спонукання укласти договір оренди земельної ділянки,

встановив:

Закрите акціонерне товариство Виробничо-торгова фірма „Сіверянка" у серпні 2006 року звернулося в суд з адміністративним позовом про визнання недійсними рішень Чернігівської міської ради, які стосувались надання в користування земельної ділянки, розташованої у м. Чернігові по проспекту Перемоги, 104. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на наявність у нього дійсного дозволу на проведення проектно-пошукових робіт на цій земельній   ділянці   і,   відповідно,   порушення   його   прав.   В   ході   судового провадження позовні вимоги неодноразово змінювались і уточнювались, оскільки деякі рішення міської ради скасовувались. У підсумку позивач просив:

скасувати п. 221 рішення Чернігівської міської ради від ЗО червня 2006 p., яким надано дозвіл торгівельному підприємству „Айрон" на розробку проекту відведення частини земельної ділянки за адресою проспект Перемоги, 104 у м. Чернігові, посилаючись на незаконність такого дозволу, порушення прав позивача та перевищення радою своїх повноважень;

скасувати п.п. 42, 43, 43.1 Рішення Чернігівської міської ради від 27 липня 2006 року, якими, відповідно, затверджено проект відведення земельної ділянки торгівельному підприємству „Айрон", земельну ділянку передано в оренду торгівельному підприємству „Айрон" та скасовано п.3.2 рішення виконкому Чернігівської міської ради від 03 червня 2005 року № 115 про продовження терміну дії архітектурно-планувального завдання на проектно-пошукові роботи ЗАТ ВТФ „Сіверянка", посилаючись на порушення прав позивача та вирішення міською радою питань , вирішення яких, на думку позивача, є виключною компетенцією виконкому міської ради.

Крім того, позивач просив зобов'язати Чернігівську міську раду надати ЗАТ ВТФ „Сіверянка" спірну земельну ділянку в оренду і спонукати відповідача укласти договір оренди.

Протокольною ухвалою суду від ЗО серпня 2006 р. до участі у справі в якості третьої особи залучене торгівельне підприємство „Айрон".

Ухвалою суду від 01 вересня 2006 р. задоволено заяву позивача про забезпечення позову і зобов'язано Чернігівську міську ради зупинити дію оскаржених пунктів рішень міської ради від 27 липня 2006 р. та заборонено торгівельному підприємству „Айрон" проводити будь-які дії на земельній ділянці по проспекту Перемоги, 104 у м. Чернігові. Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2006 р. позов задоволено, скасовано п. 221 рішення Чернігівської міської ради від 30 червня 2006 p., скасовано п.п. 42, 43, 43.1 рішення Чернігівської міської ради від 27 липня 2006 p., визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 27 липня 2006 р. між Чернігівською міською радою і ТОВ „Айрон" та зобов'язано Чернігівську міську раду надати ЗАТ ВТФ „Сіверянка" в оренду земельну ділянку по проспекту Перемоги, 104 у м. Чернігові і спонукати укласти відповідний договір оренди строком на два роки.

Апеляційні скарги на ухвалу про забезпечення позову та постанову суду першої інстанції подані відповідачем у справі - Чернігівською міською радою та третьою особою - товариством з обмеженою відповідальністю „Айрон".

Вимагаючи скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, відповідач вказує на те, що ТОВ „Айрон" не залучене до участі у розгляді справи у передбаченому процесуальним законом порядку і, до того ж, виходячи із

змісту ст. 117 КАС України, не є суб'єктом владних повноважень і якому, відповідно до цього закону, суд вправі заборонити виконання певних дій. Апелянт також вважає, що судом порушено вимоги ч.1 ст. 118 КАС України, оскільки відсутні будь-які докази на підтвердження необхідності термінового застосування забезпечення позову і розгляд цього клопотання без участі сторін.

В апеляційній скарзі на ухвалу суду від 1 вересня 2006 р. ТОВ „Айрон" також просить скасувати ухвалу про забезпечення позову і посилається на порушення судом норм ст.ст. 117, 118 КАС України та відсутність підстав для застосування заходів на забезпечення позову і для розгляду клопотання позивача без участі сторін.

В апеляційній скарзі на постанову місцевого суду від 26 вересня 2006 р. Чернігівська міська рада просить постанову скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ЗАТ ВИФ „Сіверянка" відмовити повністю. Відповідач вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права. На думку апелянта, судом порушені норми ст.ст. 24, 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 12, 123, 124, 151 Земельного Кодексу України, а також п.4 Постанови Кабінету Міністрів України № 2328 „Про порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу". Крім того, відповідач звертає увагу на те, що позивач не звертався із заявою про надання земельної ділянки в оренду, рішення міської ради про надання позивачеві земельної ділянки не приймалось, а тому висновок суд про те, що позивач не втратив права на отримання земельної ділянки в оренду є безпідставним, оскільки жодним нормативним актом не передбачене право отримати земельну ділянку на підставі рішення виконавчого органу міськради у сфері архітектурної діяльності. Апелянт також посилається на порушення судом Закону України „Про оренду землі", а також на порушення норм процесуального права, оскільки судом в порядку адміністративного провадження ухвалене рішення з питань припинення і набуття цивільних прав та обов'язків.

В апеляційній скарзі на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2006 р. ТОВ „Айрон" просить скасувати дану постанову і ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові закритому акціонерному товариству Виробничо-торговій фірмі „Сіверянка" у позові. Апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції є незаконною внаслідок неправильності та неповноти з'ясування обставин у справі. На думу апелянта, суду слід було врахувати ту обставину, що з 2001 року ЗАТ ВТФ „Сіверянка" не веде ніякого будівництва, а також на те, що протягом п'яти років договір про надання земельної ділянки між позивачем та міською радою не укладався. ТОВ „Айрон" вважає помилковим висновок суду про неправомірне і безпідставне надання міськрадою дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки підприємству „Айрон", оскільки позивачем  не надано доказів  неправомірності і

безпідставності такого рішення. Крім того, апелянт вважає, що висновок суду про перевищення радою своїх повноважень не ґрунтується на законі, як і рішення про спонукання міської ради укласти договір оренди земельної ділянки з позивачем.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши апеляційні доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги на ухвалу суду про забезпечення позову задоволенню не підлягають, а апеляційні скарги на постанову від 26 вересня 2006 року підлягають частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов'язання Чернігівської міської ради надати земельну ділянку в оренду позивачеві по справі та укласти договір оренди строком на два роки у зв'язку з порушенням судом норм процесуального права.

Доводи апелянтів щодо порушень, допущених судом при застосуванні законодавства про забезпечення позову, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Посилання на те, що на час застосування заходів забезпечення позову, зокрема заборони підприємству „Айрон" вчиняти будь-які дії на земельній ділянці, це підприємство не було залучене до участі у справі не відповідають матеріалам справи, оскільки вказане підприємство протокольною ухвалою в судовому засіданні ЗО серпня 2006 р. (а.с. 31) залучене до участі у справі в якості третьої особи. Частиною 1 ст. 118 КАС України передбачене право суду розглянути клопотання про забезпечення позову навіть без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, але по даній справі, відповідно до даних протоколу судового засідання, сторони сповіщались про розгляд клопотання (а.с. 35). Справа по суті 1 вересня 2006 р. не розглядалась, як вважає ТОВ „Айрон", посилаючись на відкладення розгляду на 2 жовтня 2006 p., а розглядалось лише клопотання про забезпечення позову. Крім того, рішенням міської ради від 27 липня 2006 р. спірна земельна ділянка передана третій особі для проектування та будівництва об'єктів комерційного призначення і суд обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність забезпечення позову, оскільки у випадку виконання будівельних робіт користувачем земельної ділянки могли б виникнути перепони у відновленні прав, свобод та інтересів позивача, які він вважав порушеними, у випадку захисту їх судовим рішенням. Статті 117, 118 КАС України не містять заборони застосування заходів про забезпечення позову щодо третіх осіб. Таким чином, ухвала суду від 1 вересня 2006 р. про забезпечення позову ухвалена з додержанням вимог процесуального закону і підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

Розглядаючи позов по суті, суд першої інстанції порушив вимоги процесуального закону в частині ухвалення постанови про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 27 липня 2096 р. між Чернігівською міською радою і ТОВ „Айрон", зобов'язання міської ради надати в оренду ЗАТ ВТФ „Сіверянка" земельну ділянку площею 0, 0186 га, розташовану у м. Чернігові по проспекту Перемоги, 104 і спонукати укласти договір на цю

земельну ділянку строком на два роки. З матеріалів справи встановлено, що позов про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним позивачем, у встановленому процесуальним законом порядку, не заявлявся. Крім того, за договором оренди земельної ділянки між сторонами цього правочину виникли цивільно-правові відносини, спір щодо яких належить вирішувати в порядку цивільного судочинства і судом, відповідним суб'єктному складу сторін у спорі. Розгляд вимоги про визнання правочину недійсним в порядку адміністративного судочинства є порушенням норм процесуального права. Вимога про зобов'язання укласти певний договір також не підлягає розгляду в порядку, передбаченому КАС України, оскільки правочин є дією, яка направлена на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, постанова Деснянського районного суду м, Чернігова від 26 вересня 2006 року в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 27 липня 2096 р. між Чернігівською міською радою і ТОВ „Айрон", зобов'язання міської ради надати в оренду ЗАТ ВТФ „Сіверянка" земельну ділянку площею 0, 0186 га, розташовану у м. Чернігові по проспекту Перемоги, 104 і спонукати укласти договір на цю земельну ділянку строком на два роки підлягає скасуванню із закриттям провадження в цій частині, відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.

В іншій частині апеляційні скарги не дають підстав для їх задоволення і скасування постанови суду про скасування п. 221 рішення Чернігівської міської ради від 30 червня 2006 р. та п.п. 42, 43, 43.1 рішення Чернігівської міської ради від 27 липня 2006 р. Судом встановлено, що позивач по справі, маючи архітектурно-планувальне завдання для будівництва по проспекту Перемоги, 104 дійсне по червень 2007 р. (а.с. 13) та акт вибору земельної ділянки (а.с. 15), 11 січня 2006 р. звернулось до міської ради з клопотанням про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки (а.с.76). Повторно з таким же клопотанням позивач звертався до міської ради 04 квітня 2006 р. (а.с. 72). Доводи апеляційних скарг про те, що ЗАТ ВТФ „Сіверянка" не зверталося з клопотанням про надання земельної ділянки в користування (оренду) спростовуються як зазначеним вище, так і листами на адресу позивача від 24 січня 2006 р. № 227 та від 17 квітня 2006 р. № 1118 за підписом начальника відділу земельних ресурсів міської ради (а.с. 73,74). Відповідно до вимог ч. 5 ст. 123 Земельного Кодексу України орган місцевого самоврядування зобов'язаний у місячний строк розглянути подане клопотання. Клопотання позивача по даній справі Чернігівською міською радою, у встановленому названою вище нормою закону порядку, не розглядалось, а натомість розглянуте клопотання іншої юридичної особи, яка звернулась з клопотанням про надання дозволу на складання проекту відведення, як пояснили в судовому засіданні апеляційного суду представники відповідача і третьої особи, лише у травні 2006 року. Таким чином, має місце порушення Чернігівською міською радою норм ч.5 ст. 123 ЗК України і, відповідно, порушення права позивача на своєчасний розгляд його клопотання та ухвалення компетентним органом рішення щодо цього клопотання.

Доводи апелянтів щодо порушення порядку отримання архітектурно-планувального завдання також не дають підстав для задоволення апеляційних вимог в частині, що стосується постанови суду першої інстанції про скасування п. 221 рішення міської ради від ЗО червня 2006 р. та п.п. 42, 43, 43.1 рішення міської ради від 27 липня 2006 р. Дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт і продовження терміну дії такого дозволу здійснено виконавчим органом Чернігівської міської ради, архітектурно-планувальне завдання дійсне по червень 2007 р. видане відповідно до Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 2328 від 20 грудня 1999 р. Відповідно до п. 15 Порядку архітектурно-планувальне завдання повинне містити відомості щодо рішення про погодження місця розташування об'єкта архітектури (дозволу на виконання проектно-вишукувальних робіт). Такий дозвіл ЗАТ ВТФ „Сіверянка" отримало у вигляді рішення виконкому міської ради № 115 від 03 червня 2005 р., про що і зазначено в архітектурно-планувальному завданні № 361, затвердженому начальником управління архітектури та містобудування міської ради 22 червня

2005   року (а.с. 13). Відповідно до ч.2 п.4 Порядку архітектурно-планувальне

завдання може бути надане замовнику і у випадку, коли він не є власником чи

користувачем земельної ділянки в разі прийняття місцевою радою рішення про

погодження місця розташування об'єкта архітектури. Оскільки п. 15 Порядку

визнає рішенням про погодження місця розташування об'єкта архітектури дозвіл

на виконання проектно-вишукувальних робіт і це не суперечить змісту ч.2 ст. 31

Закону „Про місцеве самоврядування в Україні", відсутні правові підстави для

висновку про відсутність такого погодження. Крім того, відповідно до вимог

Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 427, здійснено

вибір земельної ділянки комісією ( п.5 Порядку) та складено відповідний акт ( п. 6

Порядку), який додано до архітектурно-планувального завдання для вирішення

питання про надання земельної ділянки (а.с. 15). Отже, правових підстав для

скасування пункту 3.2 рішення виконкому міської ради від 03 червня 2005 р.

міськрада не мала.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, п.4 ст.202, 203, ч.З ст.21, 157, 205, 207 КАС України, ст. 123 ЗК України, Постановами Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1999 р. № 2328 і № 427 від 31 березня 2004 p., апеляційний суд

постановив:

Апеляційні скарги Чернігівської міської ради і товариства з обмеженою відповідальністю „Айрон" задовольнити частково.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 вересня

2006  р. в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

укладеного 27 липня 2006 р. між Чернігівською міською радою і ТОВ „Айрон",

зобов'язання Чернігівської міської ради надати в оренду земельну ділянку,

розташовану у м. Чернігові по проспекту Перемоги, 104, закритому акціонерному товариству виробничо-торгова фірма „Сіверянка" та про спонукання Чернігівської міської ради укласти договір оренди цієї земельної ділянки строком на два роки скасувати і провадження у справі в цій частині закрити.

В іншій частині апеляційні скарги на постанову відхилити, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2006 р. залишити без змін.

Апеляційні скарги Чернігівської міської ради і товариства з обмеженою відповідальністю „Айрон" на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 1 вересня 2006 р. залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Постанова набирає законної сили з часу її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.