Справа № 22-ц-1992/2006
Головуючий у 1 інстанції- Артюх К.В. Доповідач - Бойко О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2006 року Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Бойко О.В., суддів - Горобець Т.В., Квача О.M. при секретарі - Тарасовець О.І.
за участі позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 листопада 2006 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 2461 грн. ЗО коп., моральну шкоду у розмірі 400 грн. 00 коп., 587 грн. 95 коп. судових витрат; зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати та прийняти товар неналежної якості: металопластикові вироби згідно договорів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 30.08.2005 року; стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 59 грн. 50 коп.; в решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення суду в частині задоволення вимог позивача та відмовити їй у задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 мотивує тим, що суд прийняв до уваги висновок експерта, який є необгрунтованим, ґрунтується на припущеннях, а суд, приймаючи такий висновок як доказ, не дав йому оцінки; що позивачкою не доведено факту завдання їй майнової шкоди, оскільки не надано доказів оплати позивачкою виконаних відповідачем робіт за договорами; що суд невірно застосував норми нечинного Закону України „Про захист прав споживачів"; що в рішенні суду відсутні мотиви і розрахунки задоволення вимог позивача по відшкодуванню моральної шкоди; що судом неправомірно застосовано ст. 88 ЦПК України щодо покладання на відповідача судових витрат.
У судовому засіданні позивачка апеляційну скаргу не визнала, просила її відхилити, рішення суду 1 інстанції залишити без змін.
Судом 1 інстанції встановлено, що між сторонами 04.08.2005 року та 30.08.2005 року укладались угоди, згідно яких відповідач зобов'язався виконати, доставити та провести монтажні роботи металопластикових виробів (вікон), загальна вартість яких становить 2461 грн. 30 коп. Свої зобов'язання відповідач виконав неякісно, що знайшло підтвердження у висновку експертизи, а тому суд прийшов до висновку про необхідність розірвання договорів, відшкодуванню збитків на користь позивачки та поверненню вікон відповідачу. Також, судом було встановлено, що порушенням договірних зобов'язань позивачці заподіяно моральну шкоду, яку суд оцінив в 400 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду 1 інстанції залишенню без змін з наступних підстав.
Судом 1 інстанції та у судовому засіданні апеляційної інстанції було встановлено, що між сторонами мали місце договірні правовідносини, відповідно до яких одна сторона зобов'язалась виготовити, доставити та здійснити монтаж металопластикових вікон в квартирі позивачки, а інша сторона повинна була оплатити вказані послуги.
Дані правовідносини регулюються Законом України ,Про захист прав споживачів" та нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 12 Закону України „Про захист прав споживачів" споживач має право вимагати від виконавця, щоб якість виконаної роботи відповідала вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів, умовам договорів, а відповідно до ст. 14 цього ж закону споживач при виявленні недоліків вправі вимагати від виконавця розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.
Як вбачається з матеріалів справи було доведено, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання, чим позивачці спричинено матеріальну та моральну шкоду, розмір відшкодування яких судом визначено правильно з урахуванням всіх обставин справи.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом неправильно взято до уваги висновок експертизи, спростовується матеріалами справи, в
тому числі самим висновком, з якого вбачається, що експерт дав відповіді на всі поставлені судом питання, він не суперечить іншим матеріалам справи, у суду не виникає сумніву в його правильності.
Спростовуються матеріалами справи і доводи апеляційної скарги стосовно недоведення факту заподіяння позивачці майнової шкоди, оскільки було достовірно встановлено та нічим не спростовано факт укладання договорів, його виконання та оплати за надані послуги.
Також, встановлено, що судом вірно застосовано норми матеріального права, зокрема Закон України „Про захист прав споживачів" в редакції 1991 року із змінами та доповненнями, який був чинним на момент виникнення та існування правовідносин. Закон, на який посилається апелянт, почав діяти з грудня 2005 року, а договори укладались та виконувались до цього часу.
Розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням характеру і тривалості страждань, заподіяних позивачці, та втратою звичного способу її життя.
При правильному з'ясуванні обставин справи судом вірно застосовано вимоги ст. 88 ЦПК України та покладено на відповідача судові витрати.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування чи зміни правильного по суті рішення суду, яке постановлене з додержанням норм матеріального I процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня набрання нею законної сили.