Справа № 22ц- 1768/2006року                  Головуючий у 1 інст. - Карапута Л.В.

Доповідач - Ішутко В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

25   грудня 2006 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:

Головуючого - судді Коренькової З.Д.

Суддів - Ішутко В.М., Скрипки А.А.

При секретарі - Куксі М.В.

З участю : позивачки ОСОБА_1, її адвоката ОСОБА_2, позивачки ОСОБА_3, її адвоката ОСОБА_4, відповідачки ОСОБА_5, її адвоката ОСОБА_6, представника відповідачки ОСОБА_7, З -ї особи - ОСОБА_8 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання її такою, що втратила право на житло,

встановив:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 жовтня 2006 року відмовлено в задоволені позову ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_5 такою, що втратила право на житло АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 просять скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог повністю. Апелянти вважають, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права.

Вважають, що відповідачка з 1995 року не проживала в спірній квартирі без поважних причин. Вона не надала жодного доказу про те, що була відсутня у квартирі з поважних причин.

В судовому засіданні вони уточнили позовні вимоги і просили визнати відповідачку такою, що втратила право на житло на час приватизації квартири, тобто на червень 2004 року.

Від вирішення цієї справи, залежить розгляд справи про визнання недійсною приватизації квартири та договору купівлі-продажу спірної квартири.

Позивачка ОСОБА_1, яка є добросовісним набувачем житла, сплатила 5000 грн. боргу по комунальним послугам, не могла знати, що буде скасовано рішення суду, яким відповідачка була визнана безвісно відсутньою.

Їм неясно, чому суд в рішенні зазначив, що у відповідачки виникло право користування спірним житлом з моменту ухвалення рішення апеляційного суду 30.08.2005 року про відмову у визнанні відповідачки безвісно відсутньою. Ніяким чином рішеннями судів не вирішувались будь -які спори з приводу житла.

За доводами апелянтів, рішення суду також не відповідає обставинам справи та процесуальному праву.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову про визнання відповідачки ОСОБА_5 такою, що втратила право користування жилим приміщенням виходячи з того, що на час приватизації квартири відповідачка 16.01.2004 року рішенням Деснянського районного суду М.Чернігова була визнана судом безвісно відсутньою, 30.08.2005 року зазначене рішення було скасовано апеляційним судом Чернігівської області, тому з цього часу житлові права відповідачки були поновлені.

Позивачами був заявлений позов до суду в грудні 2005 року, тобто до того як сплинув шести місячний строк зберігання за особою права на житло.

Крім того, позивачка ОСОБА_3, продавши квартиру ОСОБА_1, втратила право на звернення до суду з позовом про визнання відповідачки такою, що втратила право на житло відповідно до вимог ст.72 ЖК України.

Доводи скарги про те, що відповідачка не надала суду доказів про відсутність її в квартирі з поважних причин, не заслуговують на увагу, оскільки ці докази могли мати значення в тому випадку, коли особа мала намір на вселення в житло, або якщо позов про визнання особи такою, що втратила право на житло, пред'явлений до суду відповідно до вимог ст. 71 ЖК України і понад строк, який дає особі право на збереження за нею права на житло. В даному випадку, позов заявлений до суду, коли ще не сплинув шестимісячний строк від часу, коли виникло за відповідачкою право на житло ( з 30.08.2005 року до 22.12.2005 року).

Доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що вона є добросовісним набувачем, та таке рішення суду порушує її права, як власника, не заслуговують на увагу, оскільки вона не позбавлена права на звернення до суду з вимогою про усунення перешкод в користуванні своєю власністю.

Не заслуговують на увагу доводи апелянтів про те, що в судовому засіданні вони змінили позовні вимоги і просили визнати відповідачку такою, що втратила право користування житлом на день приватизації квартири, тобто на червень 2004 року, оскільки зазначені обставини міняють підстави заявлених позовних вимог, які відповідно до ЦПК України повинні оформлюватися в письмовому вигляді, а тому для вирішення даної справи, ці доводи не мають значення.

Не знайшли свого підтвердження і доводи апелянтів про те, що суд допустив процесуальні порушення при розгляді справи.

За таких  підстав  коли рішення  суду відповідає  матеріалам  справи  і вимогам закону, апеляційний суд не знаходить підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, апеляційний

суд,

УХВАЛ ИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 жовтня 2006 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.