Справа № 22ц-1957/2006 Головуючий у 1 інстанції -
Категорія - цивільна КОРХ О.І.
Доповідач - МЕЛЬНИЧЕНКО Ю.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2006 року м, Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі: головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: МЕЛЬНИЧЕНКА Ю.В., НЕЧАСНОГО Л.А.
при секретарі: ГАВРИЛЕНКО Ю.В.
з участю: сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 03 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "АТП-17445" про скасування наказу № 63-к від 20.07.2006 року про звільнення позивача з роботи, як неправомірного, та поновлення позивача на роботі охоронцем, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв"язку з незаконним звільненням, визнання допущення відповідачем порушення трудових прав, стягнення моральної шкоди за порушення трудових прав, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позов до ВАТ "АТП-17445", в якому просив скасувати наказ відповідача №63-к від 20.07.2006 року про звільнення його з роботи по п.4 ст.40 КЗпП України - як неправомірний, поновити його на роботі охоронцем в Корюківському ВАТ „АТП-17445"; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв"язку з незаконним звільненням; визнати допущені відповідачем порушення його трудових прав, а саме несвоєчасну виплату заробітної плати та невиплату доплат за роботу у нічний час -неправомірними та стягнути моральну шкоду в сумі 500 грн., за допущені відповідачем порушення зазначених трудових прав. Також стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 1000 грн., заподіяної внаслідок незаконного звільнення останнього з роботи.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він працював у відповідача охоронцем і згідно штатного розпису ця посада передбачала роботу у нічний час. Протягом останнього часу роботи адміністрація відповідача несвоєчасно
виплачувала йому заробітну плату та не здійснювала доплату за роботу у нічни й час, з приводу чого він звертався зі скаргою до прокуратури, яка направила його скаргу до Територіальної державної інспекції праці у Чернігівській області і останньою були встановлені порушення трудового законодавства відповідачем. З цього часу з боку адміністрації на нього почався чинитись тиск, щоб будь-яким шляхом звільнити його з роботи. 23 червня 2006 року ЖК Корюківської ЦРЛ йому була видана довідка про звільнення від нічних змін за станом здоров'я, яка була надана відповідачу, і у зв"язку з чим на засіданні адміністрації вирішувалось питання про надання йому роботи вдень, проте це питання так і залишилось не вирішеним протягом тривалого часу. 20 липня 2006 року він був звільнений з роботи за прогули. Позивач вважає, що наказ відповідача про його звільнення з роботи є незаконним, оскільки ним була надана довідка ЛКК про неможливість продовження роботи в нічний час, а відповідач не вирішив дане питання згідно ст. 170 КЗпП України, тому він і не зміг приступити до виконання попередньої роботи за станом здоров'я. Крім того, адміністрація товариства не допускала його до виконання роботи, що підтверджується його скаргами до прокуратури району та показами свідків, що є поважними причинами невиходу на роботу. Заподіяну моральну шкоду позивач оцінює в 1500 грн. та пов'язує з порушенням його трудових прав протягом тривалого часу, з незаконним звільненням та не бажанням поновити його на роботі добровільно, він вимушений звертатись до юристів, суду, переживати судову тяганину, що з його захворюванням на цукровий діабет протипоказано, у зв"язку з чим погіршився його стан здоров"я.
Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 03 листопада 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 дот ВАТ "АТП-17445" задоволені частково. Визнано допущені ВАТ ,ДТП-17445" порушення трудових прав позивача, а саме несвоєчасну виплату заробітної плати та невиплату доплати за роботу у нічний час - неправомірними.
Стягнуто з ВАТ „АТП - 17445" на користь ОСОБА_1 100 грн. У відшкодування моральної шкоди за допущені порушення трудових прав ОСОБА_1 за несвоєчасну виплату заробітної плати та невиплату доплат за роботу у нічний час.
В задоволенні позовних вимог щодо поновлення позивача на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, що була заподіяна позивачу внаслідок незаконного звільнення було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та задовольнити його позовні вимоги в цій частині: скасувати наказ відповідача № 63-к від 20.07.2006 року як неправомірний, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вим ушеного прогулу у зв"язку з незаконним звільненням, моральну шкоду у розмірі 1000 грн. за незаконне звільнення та 500 грн. за допущені відповідачем порушення трудових прав та судові витрати згідно квитанцій. Апелянт вважає, що рішення суду в цій частині постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Висновки суду про те, що він був відсутній
на роботі 18-20 липня 2006 року без поважних причин, не відповідають обставинам справи і спростовуються наявними у справі доказами. Зокрема, до 23 червня 2006 року він перебував на лікарняному, а 23 червня 2006 року ЛКК Корюківської ЦРЛ йому була видана довідка про звільнення його від нічних змін за станом здоров'я (а.с. 10). Отримання відповідачем зазначеної довідки підтверджується листом відповідача № 309 від 29.06.2006 року (а.с.15). Апелянт зазначає, що він чекав від відповідача пропозицій щодо роботи згідно рекомендацій ЛКК, але відповідач не вирішив дане питання у відповідності до ст. 170 КЗпП України, не надав іншу роботу згідно медичного висновку. Крім того, адміністрація товариства не допускала його до виконання навіть попередньої роботи, не допускала його на територію підприємства, вимагала від нього заяви про звільнення за власним бажанням, що підтверджус:ться його скаргами до прокуратури району ( наглядове провадження а.с. 1-2), а тому вважає, що у нього були поважні причини невиходу на роботу. При визначенні розміру моральної шкоди за порушення його трудових прав, судом не взято до уваги, що його права порушувались протягом тривалого часу, що він неодноразово звертався до адміністрації з вимогами усунути порушення, але його звернення ігнорувались, що змусило звертатись до прокуратури та в інші органи та установи, вимушений був переживати судову тяганину.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частиш відмови в задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди за незаконне звільнення з роботи, суд першої інстанції виходив з того, що наказ № 63-к від 20.07.2006 року про звільнення позивача з роботи був прийнятий в межах повноважень наданих голові правління ВАТ "АТП-17445 і при цьому не були допущені порушення норм КЗпП України, факт не виходу на роботу позивача без поважних причин 18, 19, 20 липня підтверджується даними доповідних за вказані числа та актами про відсутність позивача на роботу, табелями обліку робочого часу. Позивач в даній частині позовних вимог, на думку суду, нічим не довів своїх вимог, також не було доведено завдання йому моральної шкоди за незаконне звільнення з роботи.
Колегія суддів вважає відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині безпідставною, виходячи з наступного.
Позивач ОСОБА_1 згідно наказу №63-к від 20.07.2006 року по ВАТ „АТП-445" був звільнений з роботи за прогули без поважних причин 18, 19 та 20 липня 2006 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 23 червня 2006 року лікарською консультативною комісією Корюківської ЦРЛ позивачу була видана довідка НОМЕР_1 від 23 червня 2006 року про звільнення його від нічних змін за станом здоров'я (а.с. 10).
Позивачем довідка ЛКК була надана керівництву ВАТ „ АТП-17445" і факт її отримання підтверджується листом відповідача за № 309 від 29 червня 2006 року. Відповідач повідомив позивача про отримання копії зазначеної довідки, де надані рекомендації про звільнення позивача від нічних змін і про те, що маючи в штатному розписі три штатні одиниці сторожів відсутня можливість забезпечення позивача роботою тільки в денну зміну (а.с.15).
Частиною першою ст. 170 КЗпП України сформульовано обов"язок власника або уповноваженого ним органу переводити працівника на іншу легшу роботу відповідно до медичного висновку.
Згідно ст.69 Основ законодавства України ,Про охорону здоров'я" висновок про необхідність тимчасового переведення працівника на іншу роботу видають лікар або комісія лікарів лікувального закладу за місцем проживання або роботи працівника. При цому лікар або комісія лікарів діють як органи Медико-соціальної експертизи, висновки яких є обов'язковими для всіх роботодавців. Право давати висновки про необхідність переведення працівника на іншу роботу надано лікарсько-консультативним комісіям (ЖК).
За таких обставин, невихід позивача на роботу 18, 19, 20 липня 2006 року не можна вважати прогулом, оскільки відповідачем - „АТП-17445" не були виконані обов'язки щодо переведення позивача на легшу роботу.
На підставі викладеного колегія суддів вважає за необхідне поновити позивача на роботі, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу, а також стягнути моральну шкоду, що завдана незаконним звільненням.
Згідно розрахунку середнього заробітку ОСОБА_1 за останні два робочі місяці до дати звільнення його середній заробіток складав - 561 грн.40 коп.
Отже, з дня звільнення по день поновлення на роботі позивач вимушено не працював: чотири повних місяця (серпень, вересень, жовтень, листопад); 7 днів в липні місяці та 16 днів в грудні місяці 2006 року і до виплати підлягає 2755 грн.90 коп.
Щодо розміру стягнення моральної шкоди, колегія суддів з врахуванням характеру та обсягу душевних страждань, яких зазнав позивач, враховуючи його стан здоров'я, тривалість роботи на даному підприємстві, тяжких вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 500 грн..
Що стосується рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ВАТ "АТП 17445" державного мита на користь держави, то апеляційний суд вважає за необхідне достягнути з ВАТ "АТП-17445" державне мито в розмірі 3 грн. 50 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди.
Крім того, оскільки судом апеляційної інстанції задоволені вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 про поновлення його на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, тому відповідно до вимог ч.З ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути з ВАТ "АТП-17445" на користь держави 29 грн. 75 коп. державного мита, з них 25 грн. 50 коп. за оскарження рішення суду в частині матеріальних вимог, 4 грн. 25 коп. - за оскарження рішення суду в частині стягнення моральної шкоди та відповідно до ч.З ст. 81 ЦПК України 30 грн. витрат за
інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, шляхом перерахування коштів на спеціальний реєстраційний рахунок апеляційного суду Чернігівської області.
Керуючись ст. 235 КЗпП України, ст. 170 КЗпП України, ст.69 Основ законодавства України „Про охорону здоров'я", ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 314, 316,317,319 ЦПК України,, апеляційний суд,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 03 листопада 2006 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "АТП-17445" скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "АТП-17445" про скасування наказу №63-к від 20.07.2006 року, про поновлення позивача на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задовольнити.
Скасувати наказ відкритого акціонерного товариства "АТП-17445" № 63-к від 20.07.2006 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи за прогул без поважних причин з 20.07.2006 року, поновити ОСОБА_1 на роботі охоронцем.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "АТП-17445" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 2755 грн. 90 коп..
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "АТП-17445" на користь ОСОБА_1 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, повязаної з незаконним звільненням з роботи.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "АТП-17445" на користь держави 38 грн. 25 коп. державного мита.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "АТП-17445" 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в апеляційному суді Чернігівської області за наступними реквізитами: отримувач - Апеляційний суд Чернігівської області, розрахунковий рахунок 35220018000353 в УДК у Чернігівській області, МФО банку: 853592, год ЄДРПОУ: 02894527.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.